На розгляді справи у суді побувала журналістка "Еспресо.Захід".
Волонтерка отримала запрошення до суду після акції, яка відбулася під Львівською ОВА 15 вересня. Тоді на одиночні пікети вийшли чимало людей, обурених ситуацією із витратами бюджетних коштів на некритичну інфраструктуру.
"Йдеться про побудову лижеролерної траси, перестановку бруківки і так далі", – розповідає Вольха Шаккарська. – Для того, щоб акція отримала якийсь розголос, щоб привернути до цього увагу, я принесла п'ятилітрову пляшку води, пофарбованої червоною гуашшю. Я не перший рік ходжу на масові акції й на акції протесту, тобто я свідомо обрала фарбу, яка змивається дощем. І розлила її під Львівською обласною державною адміністрацією. Після мітингу на мене склали протокол про адмінправопорушення і я отримала запрошення до суду через дрібне хуліганство".
Підтримати активістку прийшли чимало друзів. Зокрема, львівський волонтер, учасник та ініціатор одиночних протестів Святослав Літинський теж взяв участь у судовому засіданні та виступив у ролі свідка події. Зокрема, волонтер наголосив на важливій складовій акції для майбутнього українського суспільства. А розглядала справу суддя Ольга Кротова. За результатами слухання, вона не знайшла складу порушення у діях волонтерки.
"Це яскравий приклад з реалізації свободи і вираження власних поглядів, оскільки 10 стаття Європейської конвенції з прав людини захищає так само не лише те, що виражає людина, а й форму, в якій це виражається, – наголошує адвокат волонтерки Руслан Тополевський. – Якщо говорити з юридичної точки зору, суддя взагалі не вважає, що відбулося щось, за що взагалі можна говорити про притягнення до адміністративного правопорушення".
Варто також зазначити, що серед долучених до справи матеріалів був диск із відеозаписом акції протесту, проте, коли суддя спробувала переглянути його, виявилося, що носій порожній, тож ніякого відео стосовно справи немає.
Читайте також: Спочатку треба забезпечити армію, а потім витрачати кошти на комфорт, — волонтер Святослав Літинський
На думку ж волонтерів, такі справи проти них є шкідливими для суспільства, його єдності та спільної справи, адже в такому випадку може виникати певна недовіра до тих, хто фактично на добровільних засадах закриває своїми діями сотні й тисячі дірок із забезпечення воїнів, військових медиків і не лише їх.
"Це є якийсь переділ впливу, бо держава, помічаючи, що волонтери мають все більше впливу, намагається це змінити. І мене дуже різонула така стандартна начебто фраза у судових засіданнях "іменем України постановляю". Але Україна тут не ви, Україна тут ми, – говорить волонтерка Анна Вдовиковська. – І от, коли ти в просторі чуєш, що "ну, але ж волонтери крадуть", ледь стримуєш себе, намагаєшся не підходити й нічого не з'ясовувати, бо тут не допоможеш, але просто це фонить навколо. І такі справи тільки посилюють цю прірву між не просто світом тилу і війни, грубо кажучи, але ще й між тилом і волонтерами, які й так, можна сказати, стоять на шпагаті між тилом і війною Вони стають все більш чужими для тилу".