На презентації побувала журналістка "Еспресо.Захід".
Написання книжки-спогаду про любов до свого чоловіка стало терапією після його загибелі. Жінка розпочала писати її, навіть не усвідомлюючи що ці нотатки перетворяться на книжку.
"У той час я зовсім не могла говорити. Не могла висловлювати те, що думала, бо мій голос мене не слухався. Так, наче я в одному місці, а голос не зі мною. Єдиний спосіб висловитися був – писати", – пригадує авторка.
Один з натхненників написання книжки, побратим Віктора Дудара – Андрій, саме він підштовхнув до такої ідеї. Також після численних дописів Оксани у фейсбуці її добрий товариш, журналіст Роман Онишкевич наполіг на друкованому виданні. Жінка зібрала всі свої нотатки, доповнила спогадами, і саме так народилась книга.
Під час презентації "Щоденника вдови", крім іншого, Оксана Дудар розповіла історію світлини, яка зараз на могилі покійного чоловіка. Її зробила польська фотохудожниця. Вона підготувала спеціальний проєкт про українських воїнів.
"Фото зроблене у 2016 році. Його робила польська фотохудожниця, яка готувала проєкт про наших воїнів. Я побачила її відповідний допис у соцмережах і написала їй повідомлення. Так мисткиня запросила Віктора на фотозйомку. Коли зроблена нею світлина вже з'явилась у Віктора, промовив такий дурний жарт: "Хоч буду мати гарну фотографію, яку не соромно на цвинтарі поставити". На жаль, так і сталось. Зараз ця фотографія на його могилі", – розповіла журналістка.
Серед інших візуальних спогадів, які збереглися, – фотографія, яка, ймовірно, зроблена 25 лютого, на наступний день після повномасштабного вторгнення, коли Віктор Дудар із побратимами вирушив на Миколаївщину. Останнє відео, яке прислав Віктор, – де він і хлопці вигукують "Україна понад усе".
Однією з улюблених пісень загиблого Героя була "Там, біля тополі, калина росте". Саме на її основі рідні зробили відеоролик спогадів про Віктора.
"Віктор любив жартувати. Казав, коли показували цей кліп, що їде на одному з БТРів. Страшенно любив цю пісню і дуже часто її слухав. Зараз для мене дуже болісно слухати її", – каже Оксана Дудар.
Загинув Віктор Дудар 2 березня від кулі снайпера. Але про деталі загибелі дружина дізналась аж на 136-й день після смерті.
"Ми не знали обставин, за яких загинув Віктор. Я не знала, чи мені потрібно це знати, але той вакуум, що утворився, треба було чимось заповнити. Ці знання збирали по крупинках".
Довідково
Віктор Дудар народився 20 грудня 1977 року в с. Перемилів на Тернопільщині. Був бійцем 80-ї окремої десантно-штурмової бригади, журналістом у газеті "Експрес". У 2014-2015 роках воював добровольцем на сході України. З першого дня повномасштабної російсько-української війни пішов воювати в складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади.
Загинув під час оборони міста Миколаїв. Похований 8 березня 2022 року на Личаківському цвинтарі у Львові. У нього залишилась дружина Оксана та донька Софія.
Посмертно нагороджений орденом "За мужність" III ступеня у 2022 році — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.