Львівавтодор гальмує запуск е-квитка, нас завели у проєкт, щоб мати кого звинувачувати, – директор "Аствелл Софт"

"Еспресо.Захід" поспілкувався з власником та директором IT-компанії "Аствелл Софт" Володимиром Строгушем про причини конфлікту з ЛКП "Львівавтодор" та про те, на якому етапі нині виконана ними робота з підтримки хмарної інфраструктури е-квитка.

Пане Володимире, розкажіть, як почалася ваша співпраця з ЛКП "Львівавтодор" і як розвивалася комунікація у рамках підписаного тендеру?

Був оголошений тендер на підтримку хмарної інфраструктури е-квитка. У нас є релевантний досвід, бо робили проєкти національного масштабу в рамках медичної реформи в Україні, а саме щодо підтримки бази медичних даних всіх українців. Тому для нашої компанії активізувати е-квиток на рівні міста – це не складне завдання. До того ж, ми львівська компанія і хочемо, щоб у нас було максимально технічно просунуте місто, з діджитал технологіями.

Долучившись до реалізації проєкту е-квитка, компанія одразу зіштовхнулася з проблемами. Під час тендеру нас дискваліфікували на користь якогось досить сумнівного ФОПа, в якого досвіду особливого не було і не зрозуміло, чи його взагалі розглядали. А дискваліфікували нас неправомірно, закидаючи вигадані причини. Ми подали скаргу до Антимонопольного комітету. Цю скаргу задовольнили й у підсумку з нами було укладено договір як з переможцями тендеру. Після укладання договору ми були готові одразу приступати до роботи. Але не могли, бо чекали від Львівавтодору доступу й документації. У результаті лише через два місяці все це отримали. Тоді буквально за два-три дні прийшла від них скарга, що ми повільно працюємо. Хоча вони самі два місяці блокували роботу. Ми сказали, що добре, більше залучимо девопсів і активніше працюватимемо, адже хочемо чим швидше запустити проєкт.

За декілька тижнів, коли почали працювати, побачили, що документація повністю не відповідає реальності. Бо насправді треба було робити зовсім інший обсяг робіт і все по-іншому. Ми це офіційними листами та зверненнями повідомили у Львівавтодор. Інші сторони проєкту теж визнали, що треба виконувати роботу по-іншому. Ми пояснили, що тут величезний обсяг робіт, це треба активно робити шість місяців, а після того займатися підтримкою. Тому потрібно, щоб був створений новий тендер. Також донесли до відома: якщо не виграємо ми, тоді виграє інша компанія, але новий тендер потрібний, інакше робота не буде зроблена. У Львівавтодорі нам кажуть: так, ми це розуміємо, будемо робити новий тендер. Два місяці так працювали. У нас за договором були вичерпані кошти й договір завершувався. Директор Львівавтодору Микола Власюк особисто проводив з нами кожну зустріч і обіцяв провести оплату за борги, які виникли після завершення контракту, й запустити новий тендер. Боргів на початок року було близько 300 тисяч гривень, але ми продовжували працювати, оскільки Власюк обіцяв усе виплатити, чого, на жаль, так і не сталось. Чи знало про це керівники міста, можемо лише здогадуватись. У підсумку ми зрозуміли, що змін не буде і Львівавтодор не зацікавлений у швидкому запуску е-квитка.

Читайте також:Чому досі немає е-квитка. Комісія перевірить угоди Львівавтодору

Для кращого розуміння: в чому різниця між тим, що було написано в тендері, і тим, що насправді треба було зробити?

У технічній документації тендерну було написано, що треба "розгорнути сервісне середовище". Коли ж отримали всі доступи та документацію, ми зайшли і побачили, що середовище вже почали розгортати. Тому мали не розгортати з нуля, а доробити вже почате. Ніби окей, нам менше роботи, але коли почали вникати, тоді зрозуміли, що це сервісне середовище розгорнули не так, як у технічній документації прописано, його почали розгортати по-іншому, бо за документацією воно не буде працювати. Наприклад, прописана була одна технологія для використання серверів, а насправді треба було зовсім іншу. Бо по-іншому обладнання не працюватиме. Стикнулися з багатьма такими моментами, які були в тендерній документації, і тим, що реально треба було зробити. У Львівавтодорі нам просто сказали, що хтось намагався це робити й ці намагання були не зовсім правильними. Тому вирішили залучити підрядника, який це зробить все коректно, тобто нас. Ми продовжили почату роботу, але переробляли її в правильний бік, щоб усе працювало.

Також варто зазначити, що займатися менеджментом всіх цих процесів – це просто пекельна робота. Адже тут багато сторін, лише від консорціуму працювало три команди, у тому числі SoftServe, консультанти від ЄБРР, хмарний провайдер, і зв'язати разом тендерну документацію 2015 року, контракт, який прописувався в тих же роках, новітній погляд, вимоги, закладені в проєкт, – серйозний челендж. Лише диву даюсь, як ця машинерія поїхала в січні 2022 року. На жаль, з березня у Львівавтодору цікавість до проєкту наче вітром здуло. Було відчуття, що ти спілкуєшся з автовідповідачем або людьми, які абсолютно не розуміють, що роблять і що взагалі відбувається. Тут мова йде виключно про замовника і підписанта ЛКП "Львівавтодор". Бо в ЛМР, таке відчуття, проєктом взагалі ніколи не цікавились.

Адміністрування сервера – це постійна робота. Це не просто розробити програму, коли ти маєш зробити так, щоб з'явилася, скажемо, червона кнопочка на яку ти тиснеш і з’являються зірочки. Коли почалася повномасштабна війна, дата-центр у Києві зупинився, бо там були прильоти російських ракет. Відповідно, треба було переналаштовувати все, щоб воно працювало через львівській дата-центр. Почали налаштовувати одне середовище, але в контрагента виникли проблеми, зокрема в Укргазбанку, вони щось не могли інтегрувати, необхідно було зміни конфігурації підтримки. Адміністрування хмарного середовища не вийде просто один раз зробити і забути. Є основна частина, яку треба зробити. Це десь 60% усіх робіт, але 40% – постійна підтримка. Але ці 60% теж неможливо раз зробити і все. Постійно виникають якісь нюанси. Грубо кажучи, перший рік 200 годин у місяць треба роботи спеціаліста, другий рік – 50 годин, третій – 20 годин. Але це робота, яка має постійно відбуватися. Якщо сьогодні е-квиток запущено, все відпрацьовано, тоді все одно має бути робота з адміністрування хмарного середовища: моніторинг активності, щось зламалося, ремонт, оновлення, щоб усе стабільно працювало і так далі.

Стосовно фінансування. Чи виплатили вам усю домовлену суму?

За цим першим тендером – так, виплатили, але за виконану нами роботу поза тендером – ні. Перші два місяці проблем з оплатою не було, а тоді вже почалися ті чи інші відмовки з боку Львівавтодору. По суті, з листопада працювали безоплатно. Тоді уклали з ними додаток до договору, мали переговорну процедуру, яка опублікована на Prozorro, і перші два місяці ми отримали фінансування. Після цього Львівавтодор перестав платити нам гроші.

На яку суму був укладений перший тендер і яка мала бути ціна другого?

Перший тендер – це 300 тис. грн, а другий мав би бути на 900 тис. грн.

Як гадаєте, чому Львівавтодор вирішив найняти окрему компанію для робіт з хмарним середовищем, а не, скажімо, звернутися до SoftServe як до основного підрядника, який має чимало ІТ-спеціалістів?

Це цікаве питання, адже вони справді могли розширити договір і звернутися до SoftServe. Також Львівавтодор міг у свій штат найняти додаткових айтішників. На початках мене це питання дивувало, але тепер починаю розумію їхню позицію. Бо на SoftServe не вдалося б кинути тінь звинувачень. Це велика компанія, яка має багато юристів, навіть певне політичне значення. Тому знайшли невелику компанію, нас, щоб могти проводити свої якісь внутрішні ігри. Виглядає на те, що вони свідомо заводять інші компанії, щоб загальмувати проєкт. По-іншому не розумію, нащо робився окремий тендер для нас? Ми побачили тендер, у цьому ми спеціалісти, хочемо допомогти Львову й тому взялися за цю роботу. А потім почалися всі ці кулуарні речі.

Проти вашої компанії Львівавтодор почав кримінальне провадження. Чи будете подавати в суд на них також?

Так, проти компанії відкрили кримінальну справу. Але це нонсенс, бо ми ж працюємо за договірними відносинами. Тобто мали б через суд звертатися в рамках договору. Це ж логічно: якщо ви хочете отримати якісь послуги, які, наприклад, якимось чином неякісно надані або не повністю надані, і ваш контрагент - юридична особа, куди ви звернетесь в першу чергу? Звісно, що в господарський суд! Тому що робота горить, треба проєкт робити. Але якщо ви хочете загальмувати весь процес і зупинити роботу, тоді що ви зробите? Правильно, будете створювати кримінальні справи, які своїм результатом не мають жодної дії у напрямку реанімації проєкту, а навпаки, унеможливлюють роботу над ним. Тут хай кожен робить свої висновки, ми лише звертаємо увагу на факти.

Наші юристи максимально навантажені, адже Львівавтодор звернувся до п’яти правоохоронних органів і всім їм ми маємо відписувати, надсилати документи і пояснювати все. Однак наші адвокати готують зустрічні дії, щоб подати судовий позов на Львівавтодор. Зараз цей пакет документів фактично готовий. Ми переконані, що нашої вини немає, і готові доводити це у суді. По-перше, подаємо в суд через кошти, які нам не заплатили за послуги, які ми здійснювали і надавали. По-друге – відшкодування репутаційних шкод нашій компанії. І по-третє, щоб відповідні органи зайнялися Львівавтодором, бо вони своїми діями завалюють проєкт е-квитка, гальмуючи від самого початку.

Читайте також: Винні підрядники чи чиновники? Кого притягнуть до відповідальності за провал е-квитка у Львові

На вашу думку, хто винен в цьому конфлікті?

По персоналіях можу сказати, що всі працівники Львівавтодору докладали зусиль, щоб е-квиток працював. Єдина людина, яка вносила деструктив, – це власне директор підприємства Микола Власюк. Саме він постійно казав, що завтра буде тендер, але жодному працівнику не давав завдання цю тендерну документацію зробити. Саме Власюк говорив, що незабаром гроші надійдуть, але водночас просив готувати неправдиві листи-звинувачення на нашу адресу. Згідно з останнім договором, ми мали надати технічну документацію. Ми її надали. Приходить лист від них, що ми вам не заплатимо, бо нам треба, щоб ви щось доробили. Кажемо: а покажіть договір, де це вказано, що ми маємо саме це доробити? У Львівавтодорі відповіли, мовляв, не важливо, що в договорі не вказано, дороблюйте, бо інакше не будемо платити. Також мав зустріч тет-а-тет з Власюком, де доніс йому до відома, що компанія зацікавлена, щоб усе працювало, що для нас важлива репутація, що готові взяти на себе зобов’язання доробити все, що не вказано в договорі, але, будь ласка, заплатіть, бо виглядає на те, що ви придумуєте все нові причини, щоб не платити. У відповідь почув те саме: спершу доробіть, тоді заплатимо. Ми це доробили, а після, як і очікувалося, був новий пакет побажань.  

Ще один приклад. Червень, пишемо звернення до Львівавтодору, в якому повідомили їх, що, враховуючи те, що кошти не були оплачені і робиться все для зриву проєкту, ми все ж готові безкоштовно відновити роботи і далі працювати, щоб завершити проєкт. Відповідь Львівавтодору: ми забороняємо вам виконувати будь-які роботи до вирішення наших суперечок. Тому, які тут коментарі – це свідоме гальмування роботи. До речі, після всього цього, наскільки нам відомо, ЛМР продовжила цього літа контракт з паном Власюком на три роки. Тобто він впорався з роботою добре? Тоді виникає питання, яка перед директором ЛКП ставилась задача?

Чи зверталися до міського голови, щоб залагодити конфлікт?

Ми писали листи і на ім’я мера, і до заступника, однак ніякої відповіді не отримали.

Читайте також: Директору Львівавтодору світить кримінальна відповідальність за недбальство, - Білий про е-квиток

Яка готовність виконаних робіт на теперішній момент і, за умови відновлення, скільки часу потрібно, щоб їх завершити? Чи може Львівавтодор використати ваші напрацювання і передати їх іншій компанії?

Готовність до запуску – 80%. Дуже мало залишилося доробити, основні налаштування виконано. Львівавтодор може використовувати нашу роботу і без нашої згоди, можуть запросити ще якусь компанію, щоб доробити тих 20%. Але враховуючи їхнє бажання не запустити проєкт, думаю, будуть вигадувати нові історії, як затягнути все. Наприклад, тендер триватиме ще два місяці, потім скажуть, що проєкт складний, компанія не може приступити, бо спершу треба провести аналіз, який коштуватиме втричі більше, ніж уся та робота.

Щоб ті 20% доробити, треба до трьох місяців, за умови, що ніхто не встромлятиме палиці в колеса. Та для цього потрібно політичну волю. Я вважаю, що поки за е-квиток відповідає теперішнє керівництво Львівавтодору, його не запустять. Відповідно, наступні речі – постійне вигадування історій на тему: хто винуватий? Будуть пробувати максимально всіх зробити винними, крім них. Коли закінчаться фантазії, додадуть ще нових людей, нові компанії у проєкт, як нас свого часу завели, щоб мати кого звинувачувати і відтягувати повноцінний запуск е-квитка.

Читайте також: Львів має ще рік, щоб запустити е-квиток, потім простіше все почати з нуля, - Товстига

Як гадаєте, наскільки затягують процес із реалізацією е-квитка причини, пов’язані з війною?

Ми працюємо з багатьма міжнародними компаніями. Є випадки, що дійсно зупинили співпрацю через війну, бо ці компанії боялися людей сюди посилати. Але коли ми чітко пояснили, що тут у Львові відносно безпечно, тоді змогли домовитися, і вони прислали своїх людей, щоб втілити заплановані проєкти. Бо для них важливо завершити їх, а не відтягувати. Тому я думаю, що домовитися можна з будь-ким, якщо хотіти цього, а не постійно нарікати на війну і шукати відмовки та винних.

Читайте також: Впроваджувати е-квиток під час війни можливо, якщо місто не вважатиме громадський транспорт бізнесом – Гальчинський

Чи могли е-квиток повноцінно запустити ще до війни?

Так. Скажу навіть більше, гадаю, що за бажання Львівавтодор міг запустити його ще до тендеру з нами, однак чомусь вирішили свідомо гальмувати проєкт. Також думаю, якби не змінювались команди проєкту, а саме менеджери, всі ті люди, які працювали на момент запуску робіт, це вирішило б ситуацію на 40%, а якби була ще політична воля і бажання його впровадити, тоді додалося б ще 60%. Технічно проєкт можна було реалізувати за 20 місяців. Найцікавіше у цій ситуації, що фактично так і було. За три місяці до нового року треба було працювати, а не затримувати гроші, робити якісь ротації кадрів, піаритися на видачі карток. Наголошу – працювати треба було, тоді б максимум на травень, зі всіма тестами, доробками і навіть попри воєнний стан, система повноцінно працювала б. Ще кілька місяців відшліфовували б та налагоджували взаємодію робочої машини і всіх сторін проєкту. Тоді на вересень львів'яни користувалися б електронним квитком повною міроою. Це моя суб'єктивна оцінка, проєкт справді важкий, але абсолютно реальний.

• Нагадаємо, 9 листопада на офіційному майданчику державних публічних закупівель ProZorro з’явився новий тендер від ЛКП "Львівавтодор" на запровадження е-квитка. У тендері йдеться про послуги з керування інфраструктурою та ресурсами в хмарному центрі обробки даних е-квитка. Львівавтодор оцінив роботи у 7,5 млн грн, хоча IT-компанія "Аствелл Софт", яка займалася цим, могла виконати їх за 2 млн грн.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.