Львів попрощається із двома загиблими тероборонівцями та бійцем Королівської бригади

Про це повідомляють у пресслужбі ЛМР, передає "Еспресо.Захід".

Чин похорону розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла (вул. Театральна, 11), об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають Героїв на Личаківському кладовищі. 

Львів’ян та гостей міста закликають долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів та святкувань.

Довідково. Львів'янину Андрію Андрушку було 53 роки. За спеціальністю був малярем, художником-реставратором. Після завершення навчання в училищі проходив військову службу у військах радіаційного, хімічного та біологічного захисту. У мирний час займався реставрацією церков, згодом працював у правоохоронних органах міста Львова.

Протягом 2015-2016 років виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції у лавах 24-ї ОМБр імені короля Данила оперативного командування "Захід" Сухопутних військ ЗСУ.

Після повернення працював комірником на підприємстві "Агромат". Із початком повномасштабного вторгнення РФ став до лав 103-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ. Загинув 24 березня. У Андрія Андрушка залишилися мама, сестра, дружина, двоє дітей, онук та невістка.

Львів’янину Остапу Лізанцю був 31 рік. Закінчив Львівський професійний коледж готельно-туристичного та ресторанного сервісу. У мирний час працював у будівельній та охоронній сфері, згодом – за кордоном на заводі концерну "Philips".

Займався боксом та бойовим мистецтвом муай-тай, мріяв стати спортивним тренером та навчати дітей. Із перших днів повномасштабного вторгнення РФ добровольцем пішов на війну. Боровся із російськими окупантами у лавах 24-ї ОМБр імені короля Данила оперативного командування "Захід" Сухопутних військ ЗСУ.

Загинув 24 березня. В Остапа Лізанця залишилися мама, бабуся та наречена.

43-річний Микола Геба був уродженцем міста Липкани (Республіка Молдова). На початку 2000-х років переїхав до України, здобув освіту у Міжрегіональному вищому професійному училищі зв’язку у Львові. Згодом навчався в Українській академії друкарства.

Після завершення навчання обіймав посаду менеджера із продажу електроінструментів у ТзОВ "Дім інструментів" та на ПП "Абразив". Протягом останнього періоду працював у Бельгії. Захоплювався історією та читанням літератури.

Із початком повномасштабного вторгнення повернувся з-за кордону та вступив до лав територіальної оборони. Боровся із російськими окупантами у складі 125-ї окремої бригади територіальної оборони регіонального управління "Захід" Сил територіальної оборони ЗСУ. Загинув 27 березня. У Миколи Геби залишилися мама, сестра, брат, дружина, двоє дітей та племінники.