"Еспресо.Захід" розповість історію та цікаві факти про це давнє місто, яке багато хто асоціює з містикою через його нібито диявольську назву – Чортків.
Фото: Вікіпедія
Серед істориків існують різні версії походження назви Чорткова: від прізвища магната Чартковського і назви урочища "Чорна долина", до нібито існування якогось язичницького храму Чорнобога (сатана у слов’ян) у цих місцях. Також існує популярна гіпотеза походження назви від очерету. У місцевості Чорткова багато болотної рослинності, зокрема різні види очерету, який у місцевих діалектах зберіг архаїчну назву – черет. Саме тому деякі науковці виводять назву від очерету – "черьту", слова, яке існувало в мові місцевого східнослов'янського племені дулібів у середньовіччі.
Загальновживаною (особливо у популярних путівниках) є версія, що місто назвали саме на честь його колишніх власників з роду Чартковських (Czartkowski). Хоча багато хто сперечається з цим, кажучи, що своїм прізвищем Чартковські завдячують саме населеному пункту, а не навпаки, і цьому є багато доказів.
До речі, місто у творах відомого австрійського письменника Карль-Еміля Францоза, уродженця Чорткова, має ще одну назву – Барнов.
Фото: Вікіпедія
Люди на цій території жили з давніх давен. Під час археологічних розкопок на території міста виявили стоянку середнього палеоліту, трипільську культуру і давньослов'янське поселення. Цікаво, що тут досі знаходять коштовні тисячолітні дари минулих цивілізацій. Наприклад, у 2023 році в Чортківській громаді місцевий житель знайшов справжній скарб віком 4000 років – колекцію із 17 бронзових браслетів пізньої бронзи та мідну сокиру.
Перша письмова згадка про Чортків відноситься до 1427 року. Тоді відбулася рада руського дворянства, в якій брав участь шляхтич Ян Прандота. У нагороду за героїзм у Грюнвальдській битві (1410 рік) він отримав від короля Владислава Ягайла землі на березі річки Серет. Ян Прандота походив із села Чартки Серадзкого воєводства, тому центр своїх нових маєтків шляхтич назвав на згадку про малу батьківщину – Чартки. З часом нащадки Яна змінили прізвище на Чартковські.
У липні 1522 році польський король Сигізмунд I Старий привілеєм дозволив власникові села Юрію Чартковському перетворити Чартки на містечко з магдебурзьким правом (12 липня – день міста Чорткова). Відомо, що на початку XVІ ст. тут було 140 дворів та жило 1150 людей. Тоді був збудований Старочортківський замок, який, на жаль, до сьогоднішніх днів не зберігся (частково збереглися лише залишки оборонної стіни).
У другій половині XVI ст. Чотрків переходить у власність Ґольських. Воєвода Станіслав Ґольський розбудовував місто – заклав католицьку парафію і костел домініканців. Тут працювало багато ремісників та двічі на рік проводилися ярмарки. Ґольський також спорудив замість дерев'яного замку кам'яний.
Від 1618 і до 1777 року місто належало відомому магнатському родові Потоцьких, які викупили його та розвивали тут свій бізнес. Потоцькі спорудили новий замок на місці старого, в якому облаштовували свою резиденцію. Руїни Чортківської фортеці збереглися до наших днів.
Фото: Вікіпедія
Пожежа 1637 року майже вщент зруйнувала Чортків, із 200 будинків уціліли лише 26. У 1640 році татарські наїзники напали на місто, знищили більшість його будівель і багато мешканців забрали в полон.
У 1649 році Чортків здобули козацькі війська під проводом гетьмана Богдана Хмельницького, а в 1655 році – об’єднані російсько-козацькі підрозділи. Після початку турецько-польської війни у 1672 році Чортків захоплює османська армія й місто аж до 1683 року стає резиденцією намісника турецького паші на Поділлі. У 1699 році Річ Посполита повернула собі втрачені території, а родові Потоцьких, відповідно, місто Чортків.
Цікавою є тема єврейства в місті. Євреї у Чорткові були вже на почату XVII століття. Основним промислом євреїв була торгівля вином. Через війни і османів до кінця століття вони практично зникли з міста. Однак вже у 1722 році Стефан Потоцький дарував їм права на поселення в Чорткові, і їх кількість знову зросла. Чортків із ХVIII до ХХ століття був важливим центром хасидизму (відгалуження юдаїзму).
Фото: Вікіпедія
Коли Галичина стала частиною імперії Габсбургів, місто також увійшло в Австрійську імперію. Після Потоцьких містом володіли Врубельські і Садовські. У міському замку австрійська влада влаштувала склади, хоча певний час там була і в’язниця.
У 1838 році жителі Чорткова підняли одне з найбільших у Східній Галичині повстання проти запровадження додаткових повинностей, яке підтримали 40 сільських громад округи.
Садовські спорудили у місті дві резиденції — старий двір і новий палац. У 1865 році новий палац продали єврейському рабинові. При резиденції рабина було збудовано синагогу.
У другій половині XIX століття Чортків динамічно розвивався. Від 1867 він став центром повіту, тут було створено адміністративні, судові, фінансові установи, окружну шкільну раду, пошту і телеграф. Згодом виникла гімназія. Через Чортків пролягала важлива залізниця, що вела в Станіслав (нині Івано-Франківськ). Крім того у Чорткові розвивалася промисловість: працювали три млини, фабрики рому та лікерів, оцту й содової води, морозива і мармеладу, броварня, цегельня, олійня, майстерні з ремонту сільськогосподарських машин, капелюхів, функціонували дві невеликі електростанції.
Фото: Вікіпедія
Під час Першої світової місто захопили росіяни і втримували його від серпня 1914 до липня 1917 року. Та з липня 1917 у місто повернулися об'єднані австро-німецькі війська. Чортків не був осторонь національно-визвольних змагань. 3 березня 1918 року в місті відбулось 30-тисячне віче на підтримку дій уряду Української Народної Республіки. У листопаді 1918 року місто увійшло до складу ЗУНР.
Під час польсько-української війни УГА здобула низку перемог і спромоглася на героїчний наступ, відомий в українській історії як Чортківська офензива. Тоді українській армії вдалося відкинути 40-тисячне польське військо, яке мало більше зброї, і повернути собі Чортків. У липні 1919 року в Чорткові розташовувалася канцелярія президента (тоді вже диктатора) ЗУНР Євгена Петрушевича, сюди приїжджали на переговори Симон Петлюра й інші політичні та військові діячі.
У підсумку Чортків все ж опинився під польською владою. Коли ж Гітлер домовився з Сталіном, Галичина і Чортків стали частиною УРСР. Та вже влітку 1941 року німці напали на Радянський Союз і втримували Чортків кілька років. На Чортківщині сформувалася перша сотня УПА "Сірі вовки", яка діяли по всьому півдню Тернопільщини і воювала з нацистами, а згодом і комуністами.
Цікаво, що у січні 1973 року в Чорткові сталася безпрецедентна на той час подія, яка примусила здригнутися не лише репресивні органи Тернопільщини, але навіть і Москви. У ніч на 22 січня над Чортковом замайоріли синьо-жовті прапори та було розклеєно листівки патріотичного змісту. Ця акція була приурочена до першої-ї річниці (2 січня 1972 року) від початку проведення масових арештів радянськими силовими структурами українських патріотів (було заарештовано понад 200 осіб) на теренах цілої України.
На сьогоднішній день Чортків місто з 30-тисячним населення, адміністративний центр Чортківського району. Це головне місто півдня Тернопільщини.
Читайте також: Найбільша фортеця Львівщини: таємниці та легенди занедбаного Старосільського замку
У Чорткові багато цікавих місць, які обов'язково варто побачити
Фото: Вікіпедія
Найперше Чортків славиться своїм замком, який служив резиденцією відомих польських родів – Ґольських і магнатів Потоцьких. Чортківський замок п‘ятикутний у своїй будові, тому якого називають подільським Пентагоном. Розташований на території місцевості "Вигнанка", не на горі, як більшість укріплень, а під "горою" Вигнанкою на лівому березі Серету.
Усередині замкового двору було споруджено ренесансний палац з аркадними галереями, нові господарські прибудови. Але вони не збереглися. Від замку в західному напрямку йшли оборонні вали. За легендою, підземні ходи замку мали простягатися до с. Більча-Золотого. Через постійні напади татар ремонтні роботи у фортеці майже ніколи не припинялися.
У XVIII столітті замок втратив своє оборонне значення. У 1863 році в замку була в'язниця, у якій перебували заарештовані польські повстанці. Наприкінці ХІХ століття останній власник замку Геронім Садовський передав твердиню жіночому монастирю сестер-кармеліток, які продовжили здавати приміщення в оренду. У радянський час реставрацією замку ніхто не займався і споруда почала занепадати, поступово перетворюючись в руїну. На його території діяла заправна газова станція.
У 2010 році чортківський замок увійшов до складу історико-архітектурного заповідника "Замки Тернопілля". З цього часу в замку проводяться реставраційні роботи. В 2020 році Чортківський замок увійшов до президентської програми "Велика реставрація ". Проєктом передбачено відтворення стіни палацової частини, двох веж та накриття їх автентичною іспанською черепицею.
Чортківська фортеця, хоч і в руїнах, але практично повністю збереглася, цілими є дві вежі та значна частина фортифікаційних стін. Посприяла цьому наукова консервація замку, проведена на початку ХХ століття.
Фото: Вікіпедія
Чортків називають містом з двома ратушами, адже їх у місті дві – стара і нова. Насправді одна з них – годинникова вежа над торговими рядами. Ця колишня Чортківська ратуша є пам'яткою архітектури місцевого значення, адже має унікальний для України вигляд завдяки фахверковій вежі. Зовнішній вигляд цієї споруди нагадує середньовічні будинки Північної Європи, зокрема Німеччини. Ймовірно, що незвичний вигляд вежі можна пояснити тривалим навчанням бургомістра Людвіка Носса на факультетах фармакології у Швейцарії та Данії.
Ратушу збудували у XIX ст. Біля неї збереглись торгові ряди у вигляді двоповерхової споруди з колонадою. На ратушній вежі встановлено годинник з чотирма циферблатами, а на шпилі — флюгер у вигляді півня.
Фото: Вікіпедія
Прямо за ратушою розташований красивий і давній домініканський костел святого Станіслава, який був збудований на початку XVII ст. Він мав також оборонне значення та був оточений мурами. Однак у ХІХ столітті храм розібрали і на його основах збудували більший у стилі надвіслянської готики, яку й бачимо зараз.
У 1914 році російські війська зняли та вивезли дзвони, а у 1941 році перед наступом німців костел і монастир підпалили, а майже всіх отців і монахів-домініканців замордували на околиці Чорткова. У 1946—1989 рр. костел було закрито.
Зараз тут проводить службу римо-католики.
Фото: Вікіпедія
Також у Чорткові є дві давні дерев’яні церкви. Церква Успіння Пресвятої Богородиці, яка зведена у 1584 році, реставрована в 1990-х роках. Сьогодні - це храм ПЦУ.
Церква Вознесіння Господнього з'явилася у 1630 році, реставрована також в 90-х роках минулого століття, зараз належить УГКЦ.
Фото: Вікіпедія
Цікаво, що у Чорткові збереглися дві єврейські синагоги. Стару синагогу в Чорткові також називають Головною синагогою міста. Це давня споруда XVIIІ ст. є рідкісним прикладом синагоги оборонного типу. Будівля має статус пам'ятки архітектури місцевого значення
Натомість хасидська синагога, зведена на початку ХХ століття з використанням мавританських мотивів, відома у місті як "Нова синагога". Споруда є чотирикутною з двома баштами, що закінчуються витонченими вежами. Головний храм синагоги був оздоблений розкішною різьбою по каменю та малярством, виконаними італійськими майстрами.
Після Другої війни, й до 2013 року, будівлю використовувала школа юних техніків.
Фото: Вікіпедія
Крім цього у Чорткові є два красиві парки з фонтанами. А в урочищі Вавринів розташована геологічна пам'ятка природи місцевого значення – крутий правий схил уздовж р. Серет від залізничного вокзалу до села Горішня Вигнанка.
Читайте також: Топ-5 місць для відпочинку на Тернопільщині