Унікальні відеокліпи й антологія кримськотатарської музики. Чим здивує проєкт "Yuşan-Зілля: голоси українського Криму"

У Домі Франка у Львові реалізовують чимало цікавих й актуальних проєктів. Один з них – "Yuşan-Зілля: голоси українського Криму", який є продовженням минулорічного проєкту "Yuşan-Зілля: українсько-кримськотатарське суголосся". Ці проєкти стали можливими за сприяння  Українського культурного фонду.

Проєкт ставить перед собою важливу мету – актуалізація багатокультурної музичної, пісенної та літературної спадщини Криму, передусім кримськотатарської й української. Два мелоси – український і кримськотатарський – переплітаються у суголоссі й підсилюють один одного.

У межах реалізації попереднього проєкту відбулися грандіозні мультимедійні мистецькі дійства в Києві, Одесі та Львові. Цього року через програму культурно-мистецьких і просвітницьких заходів робота триває. Про це – в розмові з проєктною менеджеркою, старшою науковою працівницею Музею Франка Вікторією Дмитрик.

Вікторіє, прошу розповісти, що заплановано і що вже вдалося виконати в межах проєкту "Yuşan-Зілля: голоси українського Криму"?

Наші плани доволі амбітні. І, звичайно, багато із запланованого ми вже виконали. Зокрема, записали музичний альбом за мотивами українського й кримськотатарського фольклору в сучасних інтерпретаціях. Натхненницею є заслужена артистка України, акторка Театру імені Курбаса Наталія Рибка-Пархоменко. Основна мистецька ідея полягає в тому, аби через оригінальні пісні показати красу національної кримськотатарської музики, глибинні сенси, які закладені у словах, величезний діапазон почуттів, що проявляється у звучанні.

Під час дійства, фото: надала Вікторія Дмитрик

Коли й де можна почути цей альбом?

Незабаром його буде опубліковано на платформах Spotify та Sound Cloud.

Що ще буде цікавого?

Уже створено три музичні відеокліпи. До слова, щоб записати один із них, творча група їздила на Рівненщину, в село Старі Коні, до самої Домініки Чекун. Цю особливу жінку і її голос знають усі, хто вивчає український народний спів. Її унікальна вокальна техніка, народжена посеред диких лісів і боліт Полісся, є нематеріальною спадщиною України. Гарною і дуже теплою була ця зустріч. 

фото: надала Вікторія Дмитрик

Щоб відзняти другий кліп, команда через соцмережі звернулася до громадян з проханням поділитися своїми фото та відео з особистих архівів: моменти з життя, подорожей, родинних історій, свят, пейзажів, побуту – усе, що зберігає яскраві емоції і теплі спогади. Бо саме з таких щирих моментів та історій складається велика мозаїка пам’яті. Саме вони наближають нас до спільної мрії – повернення Криму. Вони стануть основою для відеокліпу на кримськотатарську пісню Yosmam.

Окрім того, у Домі Франка відбувся поетично-музичний вечір "Любов моя, розлука, чужина". Талановитий актор, режисер Театру Леся Курбаса, лауреат Шевченківської премії Андрій Водичев відкривав українцям красу кримськотатарської поезії. Ось уже кілька років поспіль Андрій вивчає кримськотатарську поезію, що охоплює п’ять століть. Він уважно перечитує старовинні тексти, надихається музикою слова, щоб відчути пульс епох і вловити дух часу, зафіксований у віршах. Його зацікавила середньовічна поезія, зокрема збірка кримськотатарської поезії "Окрушина сонця", тож він вирішив поділитися своїми знаннями та емоціями з глядачами. Це було не просто декламування віршів, а синтез театру, голосу та музики. На вечорі також звучали мелодії у виконанні неперевершеної віолончелістки Ніаль Халілової. У її виконанні стародавня музика звучить по-новому – ніжно, але з внутрішньою силою, яка проростає з пам’яті поколінь. Вона вплітає у звуки віолончелі голоси предків і мрію про вільний Крим.

О, це справді захопливо! У кожному вашому продукті проєкту є і музика, і поезія.

Саме так, бо проєкт реалізують надзвичайно талановиті люди в різних мистецьких царинах. Це, зокрема, актори Львівського театру Курбаса, про яких я вже згадувала, Наталія Рибка-Пархоменко та Андрій Водичев, а також дуже талановиті кримськотатарські дієвці культури: віолончелістка Ніаль Халілова та визначний композитор, етномузиколог, заслужений діяч мистецтв України Джеміль Каріков та Зейнеп Яг’яєва, консультантка проєкту й учасниця культурно-просвітницької програми.

Джеміль Каріков зараз виступає з концертами у Львівському органному залі, чи не так?

Так. До речі, Львівський органний зал і Театр Курбаса є нашими партнерами – вже не один рік співпрацюємо у різноманітних проєктах. Зокрема, мультимедійне музично-театральне дійство минулорічного проєкту "Yuşan-Зілля: українсько-кримськотатарське суголосся" відбулося з великим успіхом саме в органному залі.

Андрій Водичев і Джеміль Каріков, фото: надала Вікторія Дмитрик

Джеміль Каріков – визначний кримськотатарський композитор. Відомо, що саме він є автором аранжування національного кримськотатарського гімну для хору та симфонічного оркестру. Як саме ви співпрацюєте з ним?

Справді пан Джеміль – видатний композитор. Однак він ще й науковець-етномузиколог. У проєкті ми запланували й уже завершуємо видання нотографічного посібника "Yuşan-Зілля: антологія кримськотатарської музичної культури" – унікального і найповнішого зібрання зразків пісенного фольклору корінного народу Криму. Більше ніж сім років пан Джеміль працював над зібранням матеріалів для книги – антології кримськотатарської музики. У ній представлено різноманіття музики корінного народу Криму, що охоплює чотири століття – від XVI до XX! Фольклор кримськотатарського народу він почав збирати ще у 1980-ті роки, в депортації. Сьогодні це найповніше у світі нотографічне зібрання кримськотатарської традиційної музичної спадщини, що включає понад 700 музичних композицій. Тож  метою проєкту є видати цю працю як посібник для музикантів та етномузикологів, студентів.

Чи плануєте публічну презентацію?

Звичайно. Запросимо гостей у Дім Франка, щоб розповісти й показати наші реалізовані продукти: і музичні відеокліпи, і видання. І, зрештою, просто поспілкуватися про розвиток і суголосся української та кримськотатарської культурної спадщини.

Дякую, Вікторіє, за розмову. Нехай вам щастить у реалізації цього цікавого проєкту.

Розмовляла Оксана Коваленко