У Львові 100-річчя художниці Софії Караффи-Корбут вшанують низкою заходів у Домі Франка

Про це повідомив Дім Франка, інформує  Еспресо.Захід.

У Домі Франка готують низку заходів до 100-річчя від дня народження художниці Софії Караффи-Корбут - художниці, яку називають однією з каріатид української графіки другої половини ХХ століття . Мова про реставрацію і оцифрування робіт Караффи-Корбут з фондової колекції Дому Франка, створення їх е-каталогу, а також їх представлення у музейних залах. Адже остання прижиттєва виставка художниці була саме у музеї Івана Франка  та проводжали її в останню путь саме звідси.

Також у межах проєкту, який реалізується за фінансової підтримки Фундації ЗМІН у напрямі "Підтримка сталих партнерств, запланована просвітницька програма - презентація процесу реставрації окремих графічних творів, майстер-клас із реставрації, "круглий стіл" з обговорення проблем реставрації та зберігання мистецьких творів з паперу, кураторські екскурсії виставкою тощо.

"Софія Караффа-Корбут увійшла в мистецтво доволі стрімко й потужно. Мала неперевершений талант художниці: пробувала себе і в монументальному малярстві, і в кераміці, - акцентують музейники. - Однак саме її графічні роботи посіли вагоме місце в українському образотворчому мистецтві. Гравюри Софії Караффи-Корбут, які є частиною фонду Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка – Дому Франка, є невід'ємною частиною спадщини української культури, що відображає не лише героїв літературних творів І. Франка, а й знакових постатей свого часу. Мистецька мова авторки дуже впізнавана, передає віяння епохи, в якій вона жила і творила, проте безпосередньо демонструє незалежне бачення художниці, її дивовижну духовну енергію. Все найкраще, створене нею на той час, народжується в дотичності до народної творчості, до великої національної літератури. Працюючи дуже активно й плідно, вона виконує ілюстративні цикли до художніх творів Івана Франка, величезні графічні аркуші".

Як розповіли у Домі Франка, у його фондовій збірці зберігається доволі велика колекція робіт художниці: і графічних, і малярських (13 ліногравюр, велике живописне полотно, живописний ескіз до вітражу "Каменяр", понад 100 графічних ілюстрацій та акварелі). Шедеврами національного графічного мистецтва вважають її ілюстрації до поеми Франка "Іван Вишенський", над якими вона працювала впродовж 10 років, але видання так і не дочекалася, та повісті "Борислав сміється". Велика добірка – колекція графічних робіт до поеми-казки Івана Франка "Лис Микита", які стали ілюстраціями до видання поеми у видавництві "Каменяр" (1973). Згодом ця книга не раз була перевидана у різні роки.

Однак за життя Софія Караффа-Корбут - як це часто буває – офіційного визнання так і не дочекалася. "Ви не турбуйтеся тим, що в мене жодних нагород немає, -- писала вона незадовго до смерті у правління Спілки художників. – Бо перейшла вже актуальність їх, і час минув, коли то інколи й заболіло в глибині душі та тихо так промовило чи просвердлило в мозку – аж на дні: а чи я гірша за всіх чи ні? Тепер вже думаю інакше, інша у мене етика і естетика буття. Вже друга глибина душі – я цінності оті марні давно переоцінила і знаю: головне в житті є тільки віра, праця, честь та добра пам’ять по тобі, що теж живе недовго…"

• У Львові оцифрують усі прижиттєві видання Франка і не тільки