У Львівському палаці мистецтв художниця Оксана Тарнавська показала, як вижити у божевільному світі

Про це розповідає Еспресо.Захід 

У Львівському палаці мистецтв відкрили виставку львів'янки Оксани Тарнавської "Живопис, народжений світлом". Близько 40 пейзажів, натюрмортів та  квіткових композицій, що склали зміст експозиції, є спробою художниці не тільки зафіксувати момент, а й не збожеволіти у нашому божевільному світі. Отой оптимізм авторки, настанову акцентуватися на світлі зауважували і промовці  і глядачі виставки.

На відкритті Оксана Тарнавська скаже: "Шукайте для себе власні хобі. Бо воно те, що даватиме вам можливість вистояти навіть тоді, коли це видаватиметься неможливим. Щодо мене, то я не зупиняюся - вчуся, розвиваюся і буду вчитися далі".

Адже свого часу випускниця відділу літературного редагування колись Львівського поліграфічного інституту, яку життя закинуло у сферу реклами ( нині працює завідувачкою рекламного відділу однієї з львівських газет), Оксана Тарнавська насправді про вищу мистецьку освіту диплому не має. Але прийшовши до занять мистецтвом уже в зрілому віці, вона нині не уявляє, що мистецтва у її долі могло би й статися. 

Взявши перші уроки малярської творчості в 2011-му у відомої художниці Оксани Риботицької (яка провадила тоді в художній школі ім. О. Новаківського групу для жінок без мистецької освіти) та продовживши навчатися в Школі емоційного живопису ім. Володимира Патика під орудою його сина, талановитого маляра Остапа Патика, Оксана Тарнавська виросла в малярку, яка має добре відчуття кольору, композиції і здатна через мистецтво впливати на глядача терапевтично. Хоча такого завдання перед собою і не ставить. 

" У моєму баченні світло не просто освітлює форму, воно творить її, розчиняє холод у кольорі і повертає тепло в простір полотна, - ділиться Оксана Тарнавська думками в анотаціях до виставки…  - Я не просто компоную предмети - я шукаю між ними розмову. Коли яблуко світиться зсередини, коли скло ловить відблиск, коли складка тканини стає ритмом - натюрморт перетворюється на емоцію. Це живопис про щедрість світу. Про красу звичайного. Про мить, у якій хочеться залишитися довше". 

І це про те, що навіть у найчорнішій темноті може зблиснути промінчик світла. Навіть якщо це тільки букет півоній чи верби над сільським ставом на стіні виставкового залу…

• У Львові відкрили спільну виставку творчості дітей України та Великої Британії