Роман Скорпіон: На сцені я одна людина, а вдома зовсім інша. І це нормально

Співак і композитор Роман Скорпіон у проєкті LIVE на FM Галичина розповів про те, чи можна вижити в Україні лише коштом музики й поділився, який він поза світлом софітів.

Загалом ми маємо таку звичку у проєкті LIVE — спілкуватися про творчість артиста з самого початку. Пропоную трішки зазирнути в часи, коли все починалося, у дитинство. Як воно відбувалося і в який момент ти зрозумів, що любов до музики переросла у професію?

фото: FM Галичина

Усе починалося з дитинства. Вже тоді я розумів, що музика — це справа мого життя, і постійно щось наспівував. Спочатку це були народні пісні. Я часто уявляв: коли підіймаюся на високу гору, там унизу стоять мої глядачі. Сьогодні, виходячи на сцену, я розумію, що дитяча мрія стала реальністю.

Наскільки я знаю, ти зростав у великій родині. Як сім'я вплинула на твоє формування як артиста та особистості?

Насправді моя сім'я не була прихильником того, щоб я став артистом. Найбільше це стосувалося мами — вона брала активну участь у моєму становленні в юнацькому віці й хотіла, щоб я був кухарем. Мама вважала, що саме ця професія забезпечить мені прекрасне майбутнє.

А як зараз із кулінарією? Взагалі любиш готувати?

Готувати люблю час від часу. Навіть ділюся з прихильниками рецептами, які підглядаю в соцмережах і трохи трансформую на свій лад. Тож кулінарія справді йде пліч-о-пліч із моєю творчістю.

фото: FM Галичина

До речі, багато артистів люблять комбінувати професії: хтось випускає власні парфуми чи аромати. Ти міг би запустити свій кулінарний блог?

Знаєш, я тобі скажу, що пісня "Поцілую" була написана на кухні. Я в той момент готував омлет. 

У 20 років ти фактично став головою родини. Ти пригадуєш свої перші заробітки? Вони були пов'язані з музикою чи вона йшла паралельно до того, чим ти займався?

Мої перші заробітки були як тамади. Я був ведучим на весіллях та корпоративах. Пам'ятаю, що це були самі початки, і мій заробіток був 50 гривень. На той час це було багато, і я думав: "Боже, 50 гривень мені дали, я заробив купу грошей".

У багатьох артистів є страх стати заручником одного хіта. Бо таким чином артист ставить певну планку, якої постійно треба досягати. Коли ти створював пісню "Поцілую", відчував, що вона набере таку популярність і ти будеш втримувати цю планку надалі?

Я вірив у те, що пісні, які пишу, будуть знаходити відгук у серцях людей. А чи саме "Поцілую" стане хітом, чи матиме вона таку велику мільйонну аудиторію, — про це я міг тільки мріяти. Але, як кажуть, пісня пішла в народ на весіллях. Саме музиканти її підхопили й почали розкачувати. В той період не було такої великої платформи, як TikTok. YouTube тоді також був, але акцент на ньому глобально не робили, тому музиканти зробили свою справу серед людей, які танцювали на весіллях.

Я, своєю чергою, нагадаю, що ця пісня є феноменом. Лише запис лайв-виступу набрав 17 мільйонів переглядів, а якщо сумарно скласти всі записи на YouTube — це понад 50 мільйонів. Чи можна в Україні вижити тільки з музики, без додаткових бізнесів чи підробітків?

фото: FM Галичина

Так. Можна. Потрібно працювати і робити те, що тобі подобається.

Доля автора такої кількості романтичних пісень не може оминути тему особистого життя, яке для медіа є абсолютно закритим. Вважаєш, що публічність може якось вплинути на особисте щастя?

Ні, я не вважаю, що це може якось вплинути на особисте щастя. Кожен може вибирати: ділитися з медіа особистим життям чи ні. Тому в мене поки що така позиція і така думка.

А взагалі складно, бувши публічною людиною, будувати стосунки?

Думаю, що ні. Якщо ти відділяєш публічність себе як артиста і розумієш, що це лише професія. Коли приходиш додому, то знімаєш усі ці "обладунки" і стаєш звичайною людиною. Навіть коли йдеш купувати продукти — ти звичайна людина. Такого, щоб ходити й "звіздити", у мене немає. Тому мені не складно.

фото: FM Галичина

Який ти поза камерами? Що є особливого в Романі Скорпіоні в місцях, де ми не можемо тебе побачити?

Який я вдома — знають тільки близькі та рідні люди. Тому простіше було б запитати у них. Вдома я звичайна людина, як і всі: зі своїми слабкостями, бажаннями, цілями, думками та переживаннями. Але на сцені я одна людина, а вдома - зовсім інша, і це нормально. Сцена — це не весь мій простір і не все моє життя.

Підготувала Юлія Гапонюк

Фото і відео: FM Галичина