Одним з головних питань, яке обговорюють за великодніми столами у селах Львівщини, цього року є "Чи ви вже садили картоплю?". Адже через холодну весну городи почали обробляти значно пізніше, ніж зазвичай. Утім, така погода не є чимось аномальним для нашого регіону, а теплих днів у нас тепер вистачає не лише для того, аби виростити добрий урожай бульби, а й навіть теплолюбивий батат. У цьому переконаний атовець Іван Павліш, який цього року вдруге висадив незвичний для наших широт коренеплід.
Івана Павліша у Львові знають насамперед як громадського активіста. Він є співзасновником громадської організації "Тарілка", яка збирає у закладах харчування та супермаркетах Львова невикористану їжу та віддає її малозабезпеченим людям. За освітою він юрист та економіст (працює юрисконсультом у будівельній фірмі). Але уже три роки займається фермерством.
"Я ніколи не планував працювати на землі. Усе почалось з двох гектарів землі, які мені виділи як учаснику АТО у селі Луки. Потім з'явилась можливість придбати ще одну ділянку. Почав з простіших культур – сої, пшениці, – розповів "Еспресо.Захід" Іван Павліш. – Так вийшло, що я залучений до багатьох проектів. Якось на зустрічі з топ-менеджерами однієї з ресторанних мереж мене спитали, чи я не знаю, хто міг би у Львівській області вирощувати батат. Це зараз популярна культура. Зазвичай, ресторани купують імпортний батат на "Шуварі", але поки він до нас приїжджає, то його якість уже викликає запитання. Тож вони шукали постачальника тут. Я не знав нікого, хто б у нас вирощував батат, тож вирішив спробувати сам. Купив саджанці, вичитав в Інтернеті, як його вирощувати, і заклав першу пробну ділянку на 25 соток. Виявилось, що культура цілком придатна для вирощування у нас".
Для того, аби дозріти, батату потрібно 90 сонячних днів. Ґрунти теж підходять. Хоча батат часто називають солодкою картоплею, вирощувати його трохи складніше. Якщо картоплю можна просто закопати в землю і восени викопати цілий кущ, то для батату треба спочатку проростити саджанець, а уже потім висаджувати на поле. Зараз Іван Павліш уже заклав у парнику бульбини на пророщування, а висаджуватиме у відкритий ґрунт наприкінці травня.
Іван Павліш зізнається, що торік наробив чимало помилок, тож цього року уже очікує кращий урожай.
"Основний сорт, на який я робив ставку, не зійшов узагалі. Натомість ті сорти, на які я не розраховував, непогано вродили, – каже Іван Павліш. – Я зібрав близько 500 кг батату. Жодних домовленостей з ресторанами не укладав, бо взагалі не був упевнений, що з цього щось вийде. Як тільки зібрав урожай, запросив друзів на "дегустацію". Запекли чотири види батату з м'ясом та іншими овочами. Чесно кажучи, батат з'їли швидше, ніж м'ясо. Від має солодкувати присмак, волокнисту структуру. Але кожен сорт відрізняється від іншого. Хтось каже, що схоже на моркву, хтось – на гарбуз. Це однозначно продукти, який варто спробувати. Потім я написав лише один допис у Facebook, – і за два дні розкупили увесь батат. Купували вегетаріанці, спортсмени, молоді батьки, які хочуть для дітей щось смачніше і корисніше".
"Торік я продавав по 60 грн за кг. Цього року, мабуть, буде трохи дорожче, бо подорожчало пальне і оплата праці. Ціна буде десь 70-80 грн за кг. Але це все одно дешевше, ніж імпортний. Китайський батат в "Ашані" коштує гривень 110-120 за кг, наш буде все одно дешевший", – каже Іван Павліш. І додає – зупиняти свої експерименти на бататі не планує. Уже замовив декілька експериментальних сортів незвичних для України культур, але поки не каже, про що саме йдеться, – бо не впевнений, що експеримент вдасться.
Попри своє захоплення фермерством атовець не планує полишати участь у інших проєктах. "Поєднувати роботу у різних сферах не важко, якщо якісно планувати. Я щороку купую собі такий блокнот-планер. І ще на початку року намагаюсь спланувати бюджет, відпочинок, спланувати час на різні проекти. Якщо усе якісно спланувати, то можна займатись багатьма речами і не перевтомлюватись", – каже Іван Павліш.
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал.