"Кожен виїзд – як на пороховій бочці": історія гвардійського сапера з Нетішина Володимира

Історію гвардійського сапера розповіли на сторінці Національної гвардії України, передає "Еспресо.Захід".

"Не міг подумати, що буде повномасштабна", – зізнається Володимир.

Чоловік родом із Нетішина Хмельницької області. Повномасштабне вторгнення застало гвардійця на службі. Після перших днів він добровільно вирушив на фронт – у Кордюмівку, що на Донеччині. 

"Тоді всі були як піхота. Нас крили страшно: міномети, гради, все летіло. Так, що голови не могли підняти", – згадує боєць.

Згодом Володимир перекваліфікувався на сапера і вже як командир взводу підтримки знову вирушив на схід.

"Виходили на нуль, за нуль виходили працювати так само. Усе – вночі. Якщо мінні поля, то за годину ставили сто протитанкових мін. Один стежить за небом, інші носять, інші ставлять. Я кажу своїм: "Швидко зайшов – швидко вийшов", – каже нацгвардієць.

Кожен виїзд – як на пороховій бочці. Найстрашніше, каже Володимир, не виходити на "нуль", а їхати з вантажем. 

"Для мене хлопці – це мої діти, моя мотивація. Ми зробили, впоралися, повернулися додому. І після перемоги я все одно залишусь у війську – це моя робота, моя професія, те, що я люблю", – підсумовує гвардієць.

Читайте також: "Пройшов найважчі напрямки, ходив на штурми й тримав оборону": історія бойового медика 128-ї бригади Ярослава