– Стараюся! Якщо це, звісно, не позахмарні бажання! Знаєш, то улюблені слова моєї мами. Вона завжди слухала бабусю, тож, поки була молодою, складала гроші на килими та постіль, відмовляла собі у поїздках до моря, а потім розвал Союзу, гроші знецінилися, тож врешті вона не мала ні того, ні іншого. Після того мама трохи депресувала, а потім її наче підмінили. Захотіла торта – пішла й купила, сподобалася сукня яскравого кольору – приміряла у крамниці й принесла її додому. Більше ніяких грошей у шкарпетці! Вміти насолоджуватися життям треба щоденно!
Врешті тривалий час поспілкувавшись із Улею, я помітила багато позитивних змін у її поведінці та характері. Вона ніколи не чекала отого "омріяного потім" – вміла жити вже і сьогодні, втішатися дрібними радощами, цінувати кожну мить життя. Власне з товаришування з нею я й собі запозичила декілька дуже слушних порад:
Бо ж діти виростають, батьки старіють та й ми, власне, молодшими не стаємо, а життя невпинно минає із кожною хвилиною, то коли жити, як не цієї миті?!
А ви вмієте брати від життя усе: вже і зараз?
Про авторку. Леся Кічура – українська казкарка, письменниця, кандидатка наук з соціальних комунікацій, провідна редакторка Національного драматичного театру ім. Марії Заньковецької.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.