Історію Андрія Голька розповідає "Еспресо.Захід".
Андрій Голько 22 роки працював у правоохоронних органах. Був міліціонером (пізніше реформована поліція, – ред.). А 2014 року, коли почалася російська агресія проти України, чоловік вирушив на фронт на Донеччину. Працював у Костянтинівці, Дружківці. Там був зведений загін тодішньої міліції, прикордонників і Нацгвардії. Основна робота, яку виконували, – чергування на контрольно-пропускних пунктах і перевірка пасажирів.
"Я раніше ніколи не був на сході, – зізнається Андрій Голько. – Думав, приїду, там буде все сіре від промисловості. Але було все навпаки. Вразила дуже гарна природа, багато річок, лісові посадки, озера. Слов'янськ – узагалі курорт. І промисловість дуже розвинена. У мене був такий випадок. На Донеччині водяться черепахи. Одного разу на КПП люди перевозили тварину й реготали, що зварять з неї суп. Я забрав черепаху додому й вона досі живе в нас. Жаль, що росіяни знищили всю красу сходу".
Андрій Голько в АТО був рік. Далі повернувся додому і, коли була реформа поліції, звільнився зі служби. Їздив за кордон працювати. А згодом побачив інформацію про те, що можна виграти грант і започаткувати власну справу. Вирішив спробувати. Подав документи й виграв 249 тисяч гривень. Тепер чоловік облаштовує сауну біля Львова.
"Податися на грант було не складно, але раніше не наважувався, – розповідає чоловік. – У мене був психологічний бар'єр. Бо треба було реєструвати ФОП, брати на себе податкові зобов'язання. А що було б, якби прогорів... А грант підштовхує до підприємницької діяльності й дає можливість працювати. Сауну я сам люблю, тож вирішив започаткувати справу, яка до душі. Крім того, хотів зробити щось таке, що було б корисне для здоров'я. У мене діти спортсмени. Донька – майстер спорту зі спортивної гімнастики, молодші діти ходять на плавання. Хотілося ще щось для спорту".
Читайте також: Із восьми грантів я виграв сім, і це дало змогу вдосконалити піцерію, – ветеран Михайло Гриців
Тож нині Андрій Голько готує приміщення під сауну. Каже, має власну будівлю, в якій і розвиватиме бізнес.
"За грантові кошти я вже замовив піч, вагонку, скляні двері, каміння для печі. Все, що потрібно для сауни, – розповідає Андрій. – Наразі самотужки робимо ремонт. Я своїми силами, допомагає син. Та й працюємо потрохи. Головне почати, а далі будемо розвивати".
За словами Андрія Голька, такі гранти важливі для військових. Але не кожен наважується почати з нуля. З його колег ніхто не взяв участь у грантовій програмі. А чоловік спробував і виграв.
"Грантові програми допомагають тим, хто може й хоче щось робити, але не наважується. У моєму випадку так було. Люди мають ідеї і не можуть їх реалізувати. А з грантом – це шанс", – підсумував Андрій Голько.
Фото: Андрія Голька