Де у Львові найнебезпечніше у випадку землетрусу: деталі від експертів

Землетрус, який кілька днів тому сколихнув Туреччину та Сирію в прямому і переносному значенні забрав з собою тисячі життів, а ще мільйони по всьому світу налякав. Згідно з історичними даними, це один із найпотужніших поштовхів, який стався у Туреччині, за понад 80 років спостережень. Останній такий відбувся у 1939 році та спричинив загибель понад 30 тисяч людей.

Зараз наслідки відгукнулись і в Україні, зокрема в Одеській та Миколаївській області. А за інформацією сейсмологів, ще й на сьогодні активність афтершоків залишається високою. 

"Еспресо.Захід" запитав у науковців та архітекторів, як би зреагували будівлі в Україні та, зокрема, у Львові, якби стихійне явище сталось на теренах нашої країни.

Впливом небезпечних сейсмічних подій може бути охоплено до 40% території України

Заступник начальника Головного центру спеціального контролю (ГЦСК) Державного космічного агентства України Олександр Лящук розповів, що на території України струси можливі з інтенсивністю до 9 балів (за шкалою MSK-64). 

"Загалом сейсмонебезпечні райони з прогнозованою інтенсивністю сейсмічних струшувань від 6 до 9 балів становлять близько 20% території України (приблизно 120 тис. км2) з населенням понад 10 млн осіб. Райони з прогнозованою інтенсивністю 7-9 балів становлять близько 12% території країни, в них розташовано майже 80 населених пунктів (7 млн людей). Але безпосереднім впливом небезпечних сейсмічних подій в Україні загалом може бути охоплено до 40% території", – пояснив науковець.

Окрім того, Лящук додав, що сейсмічна небезпека території України зумовлена джерелами землетрусів, розташованими в Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Одеській областях та Автономній Республіці Крим. Також поряд з Україною знаходиться потужна сейсмоактивна зона – гори Вранча (Румунія), землетруси з території якої відчуваються в окремих населених пунктах України.

Згідно з чинними нормативними документами, Львів увійшов у семибальну зону

За даними науковців, Львів також входить в сейсмічну зону з епіцентром у Румунії. Архітектор, доцент "Львівської політехніки", голова спілки архітекторів у 2017-2020 р.р.. Богдан Гой зазначає, що, згідно чинних нормативних документів, Львів увійшов у семибальну зону. 

"Відносно недавно, 20 років тому, було введено новий стандарт по навантаженнях і впливах щодо сейсмічної активності. Є відповідні нормативні документи, державні будівельні норми, як правильно проєктувати. І, в принципі, з 2000-х абсолютно всі об'єкти, вищі 4-5 поверхів, проходять експертизу і відповідним чином розраховуються на сейсміку. Всі проходять так звану експертизу "на міцність". Якщо все побудовано відповідно до проєкту, а проєкт проходив експертизу, то більшість із тих будинків, які побудовані у Львові в останні десятиліття, так чи інакше враховують сейсміку. Тому якихось критичних наслідків, особливо по новій забудові, бути не повинно. Але це не стосується старої рядянської забудови", – додав Гой. 

Найбільший ризик – це серійна забудова радянського періоду

Архітектор пояснює, що найбільший ризик – це серійна забудова радянського періоду. Хоча у Львові таких будинків не так і багато, порівняно з іншими містами, особливо в центрі та на сході України..

"Щодо Львова – таких панельних будинків вистачає на Сихові, в інших районах. Всі ці панельні будинки не розраховані на такі випробування. І потрібно чесно сказати, що більшість із них уже вичерпали або вичерпують свій експлуатаційний період. Тому саме ця забудова є найризикованішою частиною, це потрібно усвідомлювати", – розповів Гой.

Він каже, що загалом найризикованішими є об'єкти на 4 поверхи і вищі. Будівлі меншої поверховості, особливо цегляні, якщо в них надійна основа, повинні встояти. Навіть, якщо йдеться про стару забудову.

"Більшість історичних будівель у нас є доволі капітальними. Вони, звичайно, не розраховані на сейсміку, але мали би витримати навіть семибальні коливання. Хоч це умовно, бо, зрозуміло, що є різні випадки – погані фундаменти тощо. Стосовно пам'яток архітектури, то якщо роблять реконструкції чи реставрації, в нас є обов'язковим акт обстеження, і ці всі речі перевіряють. Скільки ми працювали, то завжди йдуть підсилення усіх цих конструкцій. По Україні, до речі, багато було, що люди робили самочинні перепланування, прогалини у несучих стінах чи ще якісь такі речі без спеціалістів. Але зараз у цьому плані в Україні законодавство є доволі строгим. Є цифровізація, коли це вводиться в електронну систему, незалежно йдеться про стару чи нову будівлю. З досвіду скажу, що старі будинки простояли 100-200-300 років і ще простоять. А найкритичнішою є саме радянська забудова, з нею найбільше проблем", – додає архітектор. 

Новобудови із залізобетонним каркасом є сейсмічно стійкими

Поряд з тим Богдан Гой наголошує, що у Львові немає якось одного особливо небезпечного місця на випадок землетрусу. Можна зважати хіба що на геологічні умови.

"Де є якісь менш міцні ґрунти (заплави річок, карстові території) – там ризик вищий. У нас є багато територій, де починаються потоки, струмки. І всі вони мають підвищені ризики. Але там зараз здебільшого є парки: "Залізні води", стадіон "Україна", Полтва (Лінкольна-Липинського). Ці критичні території зарезервовані під зелену забудову. Хоча і там зараз будують у деяких місцях нові будинки. Але, як я вже сказав, вони враховують сейсміку", – зазначив Гой.

До слова, входження Львова до семибальної зони сейсмологічних ризиків не лише вказує на небезпеку, але й сприяє надійному будівництву. Так, наприклад Тернопіль перебуває у "шестибальній зоні", тоді як Львів – у семибальній. Тому, пояснюють архітектори вимоги до проєктів тут вищі. 

"Львів, особливо в останні роки, проєктується більш надійно. Одна з головних причин, чому у Львові всі будинки перейшли на залізобетонний каркас – так краще вирішувати питання сейсміки. Тому більшість новобудов, особливо ті, що мають залізобетонний каркас, є сейсмічно стійкими", – наголошує архітектор. . 

Втім перевірки новобудов на готовність до сейсмологічних потрясінь Гой вважає складним питанням. Каже, що зараз контроль доволі розмитий, бо основна відповідальність лягає на розробника документації. 

"Це вже більше йдеться про їхню кваліфікацію і відповідальність. Є об'єкти, де ці моменти враховують дуже добре, а є такі, де гірше. Особливо ті об'єкти, де забудовник сам проєктує і сам будує. Але для того й придумана експертиза і відповідні норми, які в Україні доволі строго зарегульовано. Я думаю, що в цьому плані в Туреччині був набагато більший бардак. У нас є досить позитивний досвід і зведення єврокодів, розрахунки, тощо. Можливо в Україні була навіть занадто регульована процедура. Я, як практик-архітектор, бачу, що за цим слідкують", – зазначив Богдан Гой

Довідково

В 2022 році на території України зареєстровано близько десятка землетрусів з інтенсивністю 2-3 бали. В період з 2018 до 2022 року технічними засобами ГЦСК зареєстровано 15 сейсмічних явищ на території України, які мали відчуття серед населення країни, більшість з яких відноситься до сейсмоактивної зони – гір Вранча (Румунія)