Про це - у розслідуванні журналістів програми "Вечір з Миколою Княжицьким" на Еспресо.TV.
Йдеться не про законний бізнес з вивезення, сортування, перероблення чи утилізації сміття. Мова про розкрадання грошей, виділених на усунення наслідків страшної трагедії, яка трапилась на Грибовицькому сміттєзвалищі у 2016-му році.
Тоді, нагадаємо, під завалами сміття загинули троє рятувальників та еколог. Львів опинився у сміттєвому полоні, а після гасіння пожеж на сміттєзвалищі управлінці міста взялись за його реконструкцію. Так виглядав сміттєвий полігон у час пожежі, а так – зараз: звичайнісінька гора, присипана снігом, щоправда, поки без високих дерев.
Але це лише з висоти польоту квадрокоптера, якщо копнути в глибину – можна знайти не лише захоронене сміття, але й гроші, які міські чиновники тут закопали. Звісно, не в прямому сенсі.
Від часу трагедії пройшло 5,5 років, на реконструкції та рекультивацію витрачено мільйони євро. І державних, і міських, і Європейського банку реконструкції та розвитку. І ось, днями в Службі безпеки України заявили, що викрили масштабну схему розкрадання на понад шість мільйонів бюджетних грошей на реконструкції цього полігону.
За матеріалами слідства встановлено, що у серпні-жовтні 2018 року керівник Львівського комунального підприємства перерахував на рахунок підрядної організації авансові платежі на суму 5,49 млн грн. Одночасно на рахунок підрядника надійшла оплата за нібито виконані роботи на суму 740 тис. грн без підтверджувальних документів. У межах кримінального провадження було проведено 6 обшуків, зокрема в офісах ділків, в адміністративних приміщеннях Львівської міської ради та за адресами мешкання фігурантів. Правоохоронці виявили та вилучили документацію, яка підтверджує протиправну діяльність.
Наразі колишньому директору комунального підприємства Львівської міськради повідомлено про підозру.
Йдеться про колишнього директора Львівського комунального підприємства "Збиранка" Віталія Пугача. Чи працював він лише у власних інтересах, чи таки заносив "долю" своїм керівникам – дізнаємось по завершенню розслідування. А поки міський голова Львова Андрій Садовий дуже емоційно відреагував на заяви СБУ. "Я б дуже просив Службу безпеки, прокуратуру, поліцію – максимально гостро розслідувати дане питання і покарати, якщо є і буде доведено судом, то чи інше зловживання. Я б дуже хотів, щоби хоча б раз взяли й когось покарали, тому що за моєї роботи міським головою я не маю жодного випадку щоби когось реально посадили. Розумієте? От це найбільша проблема, от хоч раз взяти когось і посадити. За зловживання. Тоді був би приклад для всіх інших".
Справді, могли б і посадити, адже за смерть трьох рятувальників та еколога на Грибовицькому сміттєзвалищі досі ніхто де-факто не відповів. Та ця трагедія, що мала місце ще у травні 2016-го стала точкою відліку для Львова та його бургомістра. Після закриття Грибовицького полігону сміття стало брендом міста. Воно було повсюди: контейнери завалені відходами перетворились на стихійні сміттєзвалища навіть в історичному центрі, сміття лежало на вулицях, по під’їздах, у парках. Поки влада шукала, хто б міг приймати ТПВ – львівське сміття мандрувало всією країною. Зараз на карті України навряд чи знайдуться області, де б львівським сміттям не пахло. Нерідко плацдармом для зберігання чи захоронення сміття ставали лісничі угіддя, узбіччя доріг, людські поля та приватні полігони, впритул до дачних кооперативів.
На Дніпропетровщину повадилися возити Львівське сміття. 5 машин по 22-25 тонн. Везуть сміття по накладних на фірму Івано-Франківську, а привозять на фірму Нікопольську, Дніпропетровської області. Купи сміття посеред дороги у Хотинському лісництві місцеві виявили ще 18 січня. Люди були впевнені – неприємний подарунок зі Львова. З часом проблему вдалось вирішити, приватні перевізники возять сміття зі Львова хто куди, і таке задоволення – не з дешевих.
"Возять на полігони практично всієї країни. Там, де домовились, там і возять. Я знаю що возять навіть на Схід України. Ми тратимо близько 900 000 в день. Це доплати, щоб ви розуміли, тому ще є складова, що платять самі люди, воно є в комунальних їхніх витратах. То, що вони у квитанціях оплачують" - розповіла голова бюджетної комісії Наталя Шелестак.
"Є полігони в межах області, а і поза меж області. Кожного дня орієнтовно генерується до 600 тонн сміття, ми його вивозимо, вже почала працювати станція компостування, і органіку можна привозити вже і компостувати. Очікуємо вже з квітня місяця приступити до наступної фази - будувати завод.
А очільник міста тим часом взявся за втілення мегарозрекламованого проєкту: будівництво сміттєпереробного заводу. "Є полігони в межах області, а і поза меж області. Кожного дня орієнтовно генерується до 600 тонн сміття, ми його вивозимо, вже почала працювати станція компостування, і органіку можна привозити вже і компостувати. Очікуємо вже з квітня місяця приступити до наступної фази - будувати завод.
Та чи отримають львів’яни саме те, на що розраховують? Німецький експерт Йорг Майснер провів аналіз проєкту Львівського сміттєпереробного заводу та поділився своєю оцінкою. "Я бачу що головна проблема це питання промоції й продажу висококалорійних фракцій. Саме після цього може працювати такий завод. У Львові складні технологічні проблеми, зі сміттям утворюється величезна купа пилу, сухе сміття має бути відсортоване, і це також одна із головних проблем. Сортування має відбуватися не механічно, а так, щоб сміття могло бути далі перероблене на окремі фракції. Інший недолік – для цього процесу треба дуже багато енергії. Передусім досі не знайшлось інвесторів, бо у Львові низькі тарифи у комунальній сфері. Відзначив Директор AEU GmbH: Alternative Energiesysteme und Umwelttechnik GmbH в Україні Йорг Майснер
Як не крути, але факт залишається таким: від моменту трагедії у Грибовичах пройшло 5,5 років, сміттєпереробного заводу у Львові досі немає. Звісно, відсутність інфраструктури та культури поводження з твердими побутовими відходами, небажання жодної з влад в Україні взятись комплексно за цю проблему тільки погіршує становище. Ми завдаємо збитків не лише собі, а й сусідам. Так з року в рік все дужче назріває міжнародний скандал: угорці геть не в захваті від таких "подарунків", що пливуть річною, від українців.
"Весною Тиса стає сміттєпроводом, просто все сміття сходить річками в Тису і це вже призводить до міждержавних непорозумінь. Тому що з іншого боку кордону вони вже відловлюють це все сміття, яке з України" - коментує президент Західноукраїнського ресурсного центру Василь Полуйко.
Питання настільки гостре, що до президента України, Володимира Зеленського, ще торік звернувся угорський лідер, Янош Адер. "Викликає розчарування той факт, що забруднення річки Тиса сміттєвими відходами не зменшилося…. І представляє тривалу загрозу для крихкої екосистеми річки. Наші машини більше не в змозі більше обробляти купи сміття, які надходять в неймовірній кількості" - наголосив президент Угорщини.
Попри те, що питання забруднення річки Тиса на особистому контролі в президента – кількість українського сміття в еміграції незмінна, як і в штучних горах, що заявились на Прикарпатті. Село Криворівня, що раніше приймало на відпочинок Франка, Грушевського, Лесю Українку, - нині славиться сусідством із небезпечним сміттєзвалищем. Донедавна сюди звозили відходити з усього Верховинського району. Після закриття полігону місцева влада прийняла рішення про рекультивацію, тобто заховання відходів по всій території сміттєзвалища. Але з необхідних 14 мільйонів гривень 2020-му виділили лише два. У 2021-му іще менше, пів мільйона.
Комплексних підходів немає, зате є невтішна статистка. У 2019-му році Україна опинилась на першому місці Світового рейтингу серед країн, що продукують небезпечні відходити, та на 9-му місці за кількістю сміття на душу настелення. Лише за один рік ми згенерували 474 млн т. відходів, з яких 448 млн т. – класифікують як потенційно небезпечні. Загальна маса вже накопичена в Україні відходів перевищує 35 млрд т., з 16 млрд – небезпечні відходи. Загалом на кожного українця вже припадає по 760 т. різного сміття, а сума збитків через засмічення земельних ресурсів – понад 1 млрд грн на рік. Офіційні звалища, які вже здебільшого переповнені, займають близько 7% території України, що дорівнює площі Данії.
Поки великі міста України не почнуть будувати сміттєпереробні заводи насправді, а не лише на словах, поки на рівні Офісу президента та профільного Міністерства не буде написано і прийнято державну стратегію поводження з ТПВ – статистка кращою не стане, екологічні показники продовжуватиму падати, і, не дай Боже, ми можемо ще не раз почути про "Нові Грибовичі" десь на Закарпатті чи під Маріуполем.
Повернемось до питання розкрадання грошей на реконструкції сумнозвісного Грибовицького сміттєзвалища. Наступний етап після реконструкції – сама рекультивація, яку провели здебільшого за гроші Європейського банку реконструкції та розвитку. Ми розпитали Андрія Садового про наслідки для міста в розрізі майбутнього кредитування Львова, адже заява СБУ про розслідування справи на понад 6 млн грн - набула розголосу. Однак він заявив, що в міста ідеальна історія зі всіма міжнародними фінансовими інституціями.
Це звичайно додатковий іміджевий удар, і це вже удар не тільки по місту, по Львову, а це вже удар іміджевий для всієї України. Доведеться тепер докладати немало зусиль, щоб доводити, що гроші наших західних партнерів використовуються Україною, українськими чиновниками ефективно – наголошує голова Комітету економістів України Андрій Новак.
Водночас голова бюджетної комісії Наталя Шелестак впевнена, що чиновники не могли самостійно без вказівки зверху проводити свої злочинні схеми. Також вона вважає, що це не остання кримінальна справа, пов’язана із корупційними діями львівської влади навколо проблем сміття.
Окреме питання – мораль чиновників, які причетні до розкрадання грошей на об’єкті, де загинуло четверо людей. Разом з тим Львівська мерія готова надалі освоювати кошти на Грибовицькому сміттєзвалищі. Тепер у планах – створити тут міське стрільбище, такий великий тир для усіх охочих. Скільки грошей потрібно на втілення проєкту – ще не розголошують, а ми сподіваємось, цього разу нікому не вдасться отримати свою долю.
Нагадаємо, львівських чиновників звинуватили у привласненні кредиту ЄБРР на Грибовицьке сміттєзвалище.
Журналісти дізналися ім'я чиновника, якого підозрюють у розтраті майже 6 млн на реконструкції Грибовицького сміттєзвалища.
Запідозреного керівника ЛКП у квітні 2019 року вже затримували під час отримання хабаря в 400 тис. грн.
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.