Союз польських фермерів “Солідарність” оголосив про нову блокаду кордону з Україною, яка розпочнеться 9 лютого. Обіцяють перекрити всі пункти пропуску, а також автошляхи в окремих воєводствах. Фермерів не влаштувало рішення Єврокомісії продовжити ще на рік преференції для України, тож вони вирішили на місяць – до 10 березня заблокувати кордон.
Як проблеми із закритими кордонами впливають на український бізнес, чи є шляхи домовитися з протестувальниками та чому польські митники не поспішають оформляти вантажі з України – в інтерв’ю "Еспресо.Захід" розповіла керівниця Західноукраїнського офісу Європейської Бізнес Асоціації Мар’яна Луцишин.
9 лютого польські фермери знову збираються блокувати кордон з Україною. Їхні угорські колеги також анонсували акцію протесту на 9 лютого. Чи є вже інформація щодо проведення страйку у Польщі: чи пропускатимуть бодай якісь вантажі?
На жаль, будь-яке повідомлення про можливі страйки негативно впливає на весь український бізнес, не лише на тих, хто займається сільським господарством. Це впливає на експорт та імпорт загалом. Щодо конкретної інформації про страйк 9 лютого – наразі її обмаль. Ми сподіваємося, що все ж таки дозволять хоча б частково пропускати вантажі, адже повне блокування кордону завдасть величезних збитків.
Чи є орієнтовні цифри, скільки збитків зазнали українські компанії через блокаду польського кордону, яка тривала з 6 листопада минулого року?
Ми провели експрес-опитування компаній-членів Асоціації. Вони повідомили, що один день простою коштує компанії близько 1 млн грн збитків. Це лише прямі втрати від блокади. Але є ще непрямі – зросли витрати на перевезення, змінилася собівартість і цінова конкурентоздатність. Кожен шукає нові маршрути, але це збільшує час і вартість доставки.
Водночас блокування впливає не тільки на бізнес в Україні, але і на європейський бізнес. Україна поставляє туди продукцію, а блокування порушує терміни, процес поставки, що ланцюговою реакцією впливає на всіх. Тобто однаково потерпають як імпортери, так і експортери, адже 49% компаній ввозять продукцію в Україну. Водночас 25% товарів прямують до Польщі, 15% – до Німеччини, а також до інших країн Балтії, Західної Європи, США, Канади, країн Азії та Африки.
Окрім безпосередньої блокади кордонів протестувальниками, перевізники часто нарікають на те, що на польських пунктах пропуску спеціально затягують оформлення вантажів, через що виникають черги. Наскільки оперативно польські митники оформляли товари з середини січня, коли кордони розблокували?
Мені складно сказати, чи гальмується робота у пунктах пропуску саме зараз.
Варто розуміти, що сьогодні польська сторона теж знаходиться у непростій ситуації, бо більша частина товаропотоку з України проходить через польський кордон. Більше вантажних перевезень – більше потрібно людей, які мали б їх перевірити. Адже Польща сьогодні стоїть на сторожі безпеки ЄС. І звісно зі збільшенням навантаження працівники бажають гідної оплати праці.
Як варіант, можна обговорювати спільний контроль у пунктах пропуску. У нас з польськими колегами уже був такий досвід під час Євро-2012. Тоді три місяці польська та українська сторона проводили спільний контроль. Це була непогана ідея. Звісно, тут є питання у законодавстві, у технічних ресурсах, але про це можна говорити. Ми ж колись і про електронну чергу на кордоні говорили, як про щось неймовірне і фантастичне, а зараз вона працює. І до речі, завдяки електронній черзі можна бачити динаміку, як працюють з обох сторін.
Що ми пропонуємо. По-перше, забезпечити митними та прикордонними органами обох держав виконання меморандумів щодо пропускної спроможності українсько-польських пунктів пропуску. По-друге, зосередитись на розбудові наявних та спорудженні нових спільних пунктів пропуску на українсько-польському кордоні, використовуючи доступні інструменти міжурядової взаємодії та механізми багатосторонньої дипломатії. По-третє, сприяти зближенню митних процедур на польсько-українських пунктах контролю та виробленні відповідних рекомендацій для змін митного законодавства та практик митних відомств обох країн. І, по-четверте, підписати Угоду про спільний кордон між Україною та Республікою Польща.
Блокування кордонів, на жаль, уже стають звичним явищем. Чи не може це призвести до того, що іноземні компанії почнуть розглядати перенесення виробництва з України?
На жаль так, страйки негативно впливають і на кількість замовлень для представлених в Україні компаній. Більшість компаній, що працюють в Україні, є частиною глобальних ланцюгів постачання. Тож невиконання контрактів через блокади призводить до величезних штрафів і репутаційних втрат.
Директори українських підприємств докладають титанічних зусиль, аби втримати бізнес в Україні попри всі ризики. І звісно, коли до цих ризиків додається непрогнозована логістика – ситуація виглядає досить складною.
Наше завдання – продемонструвати надійність українського бізнесу та знайти альтернативні логістичні рішення.
Чи є, на вашу думку, якийсь спосіб домовитись зі страйкарями?
Наскільки мені відомо, страйкарі висловлюють претензії до власного уряду.
Ми намагаємося налагодити комунікацію між усіма сторонами. Наприклад, зібрали декілька громадських бізнес-організацій та запросили представників польських, аби зрозуміти вимоги страйкарів. Результатом цієї зустрічі стали пропозиції щодо можливих шляхів розв'язання цих проблем в рамках наших компетенцій, і розіслали усім представникам влади.
Варто усвідомлювати той факт, що нам надалі треба працювати разом, і для цього необхідно вибудовувати здорові комунікації. Пропонуємо сісти за стіл перемовин і знайти шляхи взаємодії, в яких обидві сторони можуть отримати позитивні зміни.
Чи багато серед членів ЄБА польських компаній і як вони реагують та такі страйки, адже у них інтереси по обидва боки кордону?
У нашому Західноукраїнському офісі польських компаній майже немає. Серед польських компаній, з якими я комунікую, є дуже різні точки зору на цю ситуацію.
У нас 14 лютого 2024 року відбудеться захід “Global Outlook: A Winning Vision”, одна з дискусійних панелей буде присвячена саме взаєминам між Україною та Польщею. Мета: обговорити інтереси обидвох сторін, побачити перспективи та знайти шляхи вирішення перешкод на шляху побудови здорових бізнесових відносин.
Якщо говорити про майбутнє, зокрема, про підготовку вступу України до ЄС на фоні протестів на кордонах. Чи не станеться так, що кілька десятків фермерів, перевізників чи інших незадоволених можуть нівелювати міжурядові угоди, просто заблокувавши кордони чи автошляхи?
Намагаюся не розглядати надто негативні сценарії в цьому контексті. Але що інтенсивніше ми зараз працюватимемо над розв'язання проблем на кордонах, шукаючи рішення, тим легше буде в майбутньому в процесі інтеграції до ЄС.
На жаль, така загроза існує. Адже ми бачимо на прикладі поточної ситуації, що навіть невелика кількість людей здатна ефективно блокувати державний кордон та завдати значної шкоди економіці обох країн. Саме тому так важливо зараз налагоджувати конструктивний діалог, щоб уникнути подібних ситуацій у майбутньому вже в рамках єдиного європейського простору.
Для мене, наприклад, зараз головний меседж для наших партнерів за кордоном – це те що ми не загроза – ми можливість. І ми є гідними партнерами в Європейському Союзі.
Яку роль у правильному позиціюванні українських товарів та українських виробників за кордоном повинні відігравати наші дипломатичні представництва?
Вважаю, це спільна робота дипломатів, бізнесу та громадянського суспільства. Посольства мають і надалі організовувати заходи для просування української культури та бізнесу. Бізнес, своєю чергою, повинен коректно позиціювати себе на міжнародному ринку, а українці за кордоном, яких зараз мільйони, можуть об'єднуватися у спілки та відстоювати інтереси країни. Адже кожен українець за кордоном є представником України й має нести цю відповідальність з гідністю.
Загалом ситуація з блокуванням кордонів дуже непроста як для української економіки, так і для євроінтеграційних прагнень. Ключовим є встановлення конструктивного діалогу між усіма сторонами – владою, бізнесом, громадськими організаціями на обох сторонах кордону. Лише комплексні та узгоджені кроки допоможуть мінімізувати негативний вплив протестів та уникнути подібних ситуацій у майбутньому.