Про багаті й бідні громади Львівщини, закриття шкіл та обвал цін на землю в Моршині. Розмова з фінансисткою ОВА Світланою Наконечною

Про це в розмові "Еспресо.Захід" із заступницею директора департаменту фінансів Львівської ОВА Світланою Наконечною.

У Львівській області 73 громади, і якщо частина з них має можливість витрачати мільйони на різні інфраструктурні  проєкти, то інші ледве зводять кінці з кінцями. Скільки на Львівщині дотаційних громад, яким не вистачає власних бюджетних коштів?

Дотаційність чи не дотаційність не завжди свідчить про поганий фінансовий стан громади. Дотація – це та частина доходів, якої громадам не вистачає до середньоукраїнського показника податків і платежів на одного мешканця. Це така собі одиниця. Щодо тих, у кого рівень спроможності, скажімо, 0,5 – це означає, що вони своїми податками можуть забезпечувати орієнтовно половину видаткових повноважень. Тоді їхнім бюджетам із держбюджету надається базова дотація – ще 40% для досягнення показника 0,9. Більшість громад, які мають дотацію, насправді досить заможні. 

Бідні громади – ті, яким навіть з коштами базової дотації не вистачає ресурсу на освіту, охорону здоров’я, соціальний захист та інші обов’язкові видатки відповідно до повноважень, визначених Бюджетним кодексом. На початку року на Львівщині було понад 50 таких громад.

Торік змінилися правила гри, значну частину доходів вилучили до державного бюджету, так званий військове ПДФО, тож багато територій втратили надходження, тому при затвердженні бюджетів вони були дуже обережними у прогнозах. Зараз ситуація дещо краща. Однак є понад двадцять громад, де не вистачає коштів на зарплату й енергоносії. З них є кілька таких, де ситуація з бюджетом насправді дуже напружена як за виконанням завдань за доходами, так і щодо збалансування всіх бюджетних показників.

Що це за громади?

Найскладніша ситуація в Підкамені. У бюджеті громади дефіцит майже 17 млн грн, при цьому надходження податків до бюджету прогнозують у сумі лише 32 млн грн. Це маленька громада і великий дефіцит. Складна ситуація у бюджеті Козівської громади. Можливість виправити фінансовий стан усе ж є, але  структура видатків буде погіршена, де понад 85% усіх доходів піде на заробітну плату, і лише 15% – на енергоносії, харчування, медикаменти, господарські видатки, оплату послуг тощо. 

У Рудківській громаді обсяг бюджету значно більший, але їм теж бракує коштів на заробітну плату. При цьому дефіцит коштів на зарплату – а це у 95% випадків дефіцит коштів саме освітньої субвенції. Освітня субвенція надається з державного бюджету і її розмір обчислюють за певною формулою. Якщо цих коштів бракує, слід шукати причини в освітній мережі.

Тобто таким громадам потрібно закривати школи або виплачувати зарплату вчителям зі свого бюджету?

Не обов’язково закривати школи, але впорядковувати мережу потрібно. Якщо йдеться про початкові школи, зрозуміло, що їх слід утримувати. Але якщо йдеться про основну (дев’ятирічну) школу, де є 25 чи до 40 дітей, тоді це проблема. Діти в такій школі, як правило не здобувають достатньо якісної освіти. Знаю, що і батьки, і вчителі за те, аби утримувати маленькі школи, але що більша школа, більше ресурсу на додаткове обладнання, облаштування комп’ютерних класів, кабінетів фізики, хімії, інших. Звісно, навчальний процес у такій школі і цікавіший, і результативніший.

У нас звикли казати, що школи закривають і це біда. Але у нас біда не з закриттям шкіл, у нас біда з демографією.

Минулоріч на форумі фінансистів ми аналізували питання демографії, прогнозну динаміку цих показників. Через декілька років у перший клас піде на 30-40% учнів менше, ніж торік. Попри те, що на Львівщину приїжджають діти зі східних регіонів (ВПО). Але народжуваність щороку зменшується на 5-7%. На Львівщині лише в декількох громадах є приріст народжуваності, у більшості такий показник іде на спад. І це, на жаль, загальнодержавна проблема.

Окрім освітніх закладів, тепер формують і так звану спроможну мережу закладів охорони здоров’я. Чи доведеться громадам Львівщини так само закривати медичні заклади, яким не вистачає коштів НСЗУ, як закривають малі школи?

Більшості медичних закладів області коштів вистачає. Періодично тимчасові проблеми є в Бориславській міській лікарні, де виплата зарплати затримується приблизно на 10-15 днів через те, що коштів НСЗУ не вистачає. Але чому саме не вистачає, я сказати не можу. Тут слід аналізувати роботу цього медзакладу, його мережу.

Загалом у Львівській області є близько 17 громад, які скеровують виключно кошти місцевих бюджетів на заробітну плату медичних працівників – загалом приблизно 50 млн грн у рік.

Попри те, що 99% медичних закладів вистачає коштів НСЗУ на мінімальні потреби, дофінансування з бюджетів громад, і з обласного бюджету відбувається. Скажімо, ми дофінансовуємо певні проєктні напрями, наприклад, дороговартісне лікування важких захворювань у Західноукраїнському дитячому центрі, обласній клінічній лікарні, онко- та кардіоцентрі, інших. Наприклад, розсіяний склероз, мононуклеоз, дитяча онкологія, кардіохірургія. Є таке рідкісне захворювання як фенілкетонурія – хворі діти потребують спеціального харчування, яке коштує дуже дорого. При цьому саме утримання закладів, які уклали угоду з НСЗУ, з обласного бюджету не дофінансовуємо. 

За даними департаменту фінансів, за перше півріччя зросла частка надходжень від платних послуг у медичних, соціальних закладах, закладах культури. Чи означає це, що люди почали більше ходити в театри та музеї і офіційно платити в лікарнях?

Тут є прихована причина. Коли почалася широкомасштабна війна, наші мешканці масово надавали благодійну допомогу бюджетним установам. Особливо багато зовнішніх і внутрішніх благодійних коштів скеровувалось на обладнання, медикаменти, продукти харчування, господарські товари, інші потреби. Тепер благодійні та спонсорські внески суттєво скоротилися. Тому загалом ресурс зменшився, відповідно, зросла частка надходжень від платних послуг. 

Якщо говорити про динамічні показники в абсолютних сумах, то в театрально-концертних організаціях і закладах культури, до прикладу, зросли надходження від продажу квитків. Можливо, раніше ці надходження й були частково приховані (фактів не маю), але більше послуг надавали безкоштовно, чи квитки були дешевші. Але зараз кількість і вартість таких послуг зростає.

Якщо говорити про наповнення місцевих бюджетів і бюджету Львівщини, то які це галузі в першу чергу?

Не можу сказати про галузі, але основний податок – це податок з доходів фізичних осіб. Нині в обласному бюджеті він займає понад 63%. Торік це було орієнтовно 80%. Але у зв’язку з тим, що військовий ПДФО вилучили до державного бюджету, то й частка ПДФО зменшилась. Якщо за пів року місцеві бюджети області отримали всіх податків у сумі 15,6 млрд грн, то податок з доходів фізичних осіб становить 9 млрд (57,7%).

На жаль, є багато громад, де основними платниками до бюджету цієї ж громади є бюджетники – відділ освіти, медичний заклад. Але загалом в області змінюється структура надходжень. Приріст надходжень від бюджетної сфери  коливається в межах 15%, а від підприємництва –  27%. Це позитивна тенденція.

За загальними показниками більшість громад виконують і навіть перевиконують плани. Лише чотири території піврічний план не виконали. Це Яворівська громада – бюджет недоотримав 2 млн грн, 98,7% виконання. Але мають непогану динаміку до аналогічного періоду минулого року, тож за підсумками року проблем з виконанням завдань, швидше за все, не буде. 

Найскладніша ситуація з виконанням у бюджеті Перемишлянської громади, де  виконання піврічного плану 93,8%. Бюджет уже втратив 4 млн грн, але є ризики невиконання річного плану. Минулого року від них відійшло одне підприємство, і бюджет втрачає близько 25-30 млн грн у рік. У громаді надолужують цю ситуацію, але є й інша проблема – мережа бюджетних установ дещо надмірна. Громада завищує планові показники доходів, аби можна було планувати хоча б обов’язкові та найнеобхідніші видатки.

Ще однин бюджет громади, який має низький відсоток виконання, – Моршинський міський. У них найнижчий показник виконання плану за 6 місяців – 79,9%. Міський бюджет уже недоотримав 15 млн грн. Але причина невиконання показників є ще інша.

Річ у тім, що торік змінились законодавчі підходи до оцінки вартості землі. За новою формулою нормативно-грошова оцінка землі переважно зросла, натоміть вартість рекреаційних (оздоровчого призначення) земель зменшилась у 76 разів!

Ніхто не може нам пояснити, чому так сталось. Облдержадміністрація скерувала листа до центральних органів влади, аби впорядкувати формулу визначення грошової оцінки землі.  Бюджет громади Моршина має основні надходження, пов’язані з діяльністю в курортній зоні. Втрати через цю формулу вже сягнули 9 млн грн плати за землю і бюджет втрачає далі. Для них це значна проблема. Тому просимо Мінфін втрутитись, адже якщо у 2023 році один квадратний метр землі оздоровчого призначення коштував 593 грн, то з 1 січня цього року – лише 7,8 грн. 

Наскільки податок з нерухомості, який іде виключно до місцевих бюджетів, може поліпшили фінансове становище громад? Адже, за даними податкової, жителі Львівщини заборгували загалом понад 400 млн грн цього виду податку.

У попередні роки особливо наполегливо департамент фінансів піднімав розгляд питання щодо податку на нерухомість, бо розуміємо, що є багато втрат. Проблеми є й сьогодні, адже не всі дані оцифровані. Минулого року борги податку з нерухомості становили 186 млн грн, цього року – понад 400 млн грн. Тож причина якраз у тому, що активізувалась робота з упорядкування баз даних. Після того, як провели інвентаризацію, податок нараховують ще і за попередні роки. 

Також триває робота над виправленням технічних помилок у програмному забезпеченні податкової служби. Скажімо, торік занесли дані в базу, платники сплатили податок, а цього року за результатами звірки частина платників, які вже були в базі – не відображаються. Або є випадки, коли продане майно надалі зберігається у базі за попереднім платником. Тому це кропітка робота, і йдеться про великі суми платежів до бюджету.

Фактичні надходження за шість місяців цього року до місцевих бюджетів області становлять 518 млн грн, або на 26,5% більше, ніж торік. І це додаткові 108 млн грн. Значна частина заборгованості, понад 400 млн грн, звісно, буде в основному сплачена. 

Яка ситуація в мономістах чи громадах, які залежні від одного великого підприємства? Наприклад, у Добротворі, який залежить від роботи теплової електростанції, що постраждала внаслідок російської атаки, чи у Червонограді, оскільки Львіввугілля теж не в найкращому становищі?

Якщо говорити про міста Новий Розділ, Стебник, Соснівка, Новояворівськ, які раніше залежали від бюджетоутворюючого платника, – у них ситуація доволі непогана, там розвивається невеликий бізнес. Стебник входить до складу Дрогобицької громади і не має свого бюджету, тож вони в "хороших руках". Щодо вугледобувних територій проглядається проблема у Белзької громади. Для міста Червонограда ситуація краща. У бюджеті Добротвірської громади поки що фінансових проблем немає, але розуміємо, куди рухається ситуація. 

Що можуть зробити громади, які балансують на межі спроможності, аби поліпшити своє фінансове становище?

По-перше, переглянути місцеві податки, розмір яких встановлюють органи місцевого самоврядування. Друге – активніше працювати над розвитком економіки, залученням інвестицій, здачею майна та землі в оренду. Звичайно, треба впорядкувати витрати на бюджетну мережу. І є громади, які за останні кілька років суттєво поліпшили своє фінансове становище. Наприклад, Зимноводівська, яка зараз займає друге місце в рейтингу за результатами  управлінської та фінансово-господарської діяльності й навіть випередила місто Львів. Тростянецька, Оброшинська, Новояричівська громади теж займають перші позиції. Сколівська громада, яка в минулому належала до бідніших, тепер займає 15-ту сходинку в рейтингу. Самбірська також суттєво поліпшила своє становище, хоча все ще має фінансові труднощі. Раніше, до децентралізації, всі кошти  надходили до бюджетів районного рівня, а тепер громади отримали свою частку доходів і почали самі господарювати. На території громад створюють умови для відкриття бізнесу, здають землю в оренду невеликим фермерським господарствам, під вітрові та сонячні станції особливо тепер, коли набувають популярності альтернативні види енергії. До прикладу, Добромильська громада сподівається на розвиток бізнесу у зв'язку з відкриттям залізниці до Польщі. Але цього все ще замало.

Як на мене, багато залежить від голови громади та його "команди". Якщо влада живе інтересами громади і співпрацює з такими ж людьми, ця громада розвивається. Гадаю, саме за такої організації роботи у Добротвірській громаді знайдуть вихід з непростої ситуації. Позитивні зміни є в Новояричівській, Новокалинівській, Жовтанецькій та багатьох інших громадах – там, де активні керівники та мешканці. Та ж Боринська громада, яка була однією з найбідніших, "заманила" айтівців, вони сплачують податки до їхнього бюджету. Тобто можна говорити про ринок платників – коли голови громад конкурують  за платників податків, а не навпаки, як було колись. Що більше підприємств переконають зареєструватися на території громади, орендувати там землю чи нерухомість, започатковувати бізнес, то більше надходжень до бюджету громади.