WWF розробив план управління посухами для суббасейнів Тиси, Прута й Серету: що він передбачає

Про це "Еспресо.Захід" розповіли у WWF-Україна.

Як зазначається, згідно з даними щорічного моніторингу посух та маловоддя в суббасейні річки Тиса, а також річок Прут та Серет, період з 2000 по 2023 рік можна охарактеризувати, як період значного підвищення температур та посилення засушливих і маловодних явищ.

Україна відчуває на собі наслідки глобальних кліматичних змін

"Україна відчуває на собі наслідки глобальних кліматичних змін. Дані українського гідрометцентру свідчать про те, що за останні тридцять років середня температура в нашій країні зросла на 1,2°C. Швидкість зростання температури повітря в окремих регіонах України сягає 0,82°C за останні 10 років, тоді як у сусідніх країнах – 0,47-0,59°С/10 р., а в північній півкулі та Європі – 0,34 і 0,47°С/10 р. відповідно. Ці дані свідчать про те, що швидкість підвищення температури повітря в Україні є значно вищою за глобальні та європейські темпи. Зокрема, басейн річки Дунай зазнає все більшої загрози через посухи, які стають все частішими та інтенсивнішими. Це негативно впливає на водні ресурси, загрожує екосистемам та ускладнює життя людей, які залежать від цієї річки. На додаток, регіон стикається з викликами, пов’язаними з інтенсивними і частими повенями. Прогнози зміни клімату вказують скоріше на погіршення сценаріїв, ніж на позитивну тенденцію. Таке поєднання двох екстремальних явищ (занадто багато або занадто мало води) вимагає від країн басейну Дунаю терміново об'єднати зусилля для адаптації до зміни клімату та зменшення ризиків, пов'язаних з посухами", – йдеться у повідомленні.

WWF представили своє бачення плану управління посухами 

Відтак, проаналізувавши європейські практики та рекомендації, Всесвітній фонд природи WWF-Україна запропонував своє бачення плану управління посухами (ПУП) та визначив кроки, необхідні для його розробки.

"Наразі розроблено два проєкти ПУП: для суббасейну Тиси, а також для суббасейнів річок Прут та Серет. Даний документ не є остаточним планом, оскільки законодавчо наразі навіть не передбачено його розробку. Однак він слугує підготовчою роботою, фундаментом для створення повноцінного документа з управління посухами", – зазначили природоохоронці.

Що він передбачає

Серед заходів, що можуть значною мірою знизити негативний вплив посух – зелена інфраструктура. Зокрема, заходи з відновлення заплав і водно-болотних угідь, які можуть запасати воду в періоди надмірних опадів. Ще одним альтернативним рішенням є повторне використання води для зрошення або на промислові потреби.

Загалом програми заходів запобігання і пом’якшення посухи суббасейну річки Тиса, а також суббасейнів річок Прут та Серет включають 6 конкретних кроків:

• Розробка плану управління посухою (ПУП) має здійснюватися згідно з чинним законодавством та міжнародними стандартами (наприклад, “Керівництво з підготовки планів управління посухами” 2015 року). ПУП обов’язково має передбачати використання даних Європейської обсерваторії посух, а саме: статистична звітність, тренди, прогнози, впливи та оцінка ризиків за секторами.
• Збір та використання дощової води. Поширення серед мешканців громади практики збору дощової води для подальшого використання в господарських цілях.
• Збір та використання "сірої" води. Поширення практики збору "сірої" води (вживаної в будинках у ванних кімнатах, крім туалетної) для подальшого використання в господарських цілях (для туалету, поливу).
• Розробка методики визначення екологічного стоку, (так званих необхідних попусків) та розрахунок екологічного стоку для підтримки та розвитку біорізноманіття. Адже відсутність належного планування водокористування під час посух може призвести до надмірної експлуатації річок і водосховищ, та поставити під загрозу існування водних екосистем.
• Розробка рекомендацій щодо відновлення лісового ландшафту долини річки, включаючи розробку нормативної бази для відновлення заплавних лісів. План також передбачає використання в сталій практиці під час лісозаготівлі ощадливі з точки зору охорони вод технології і процеси, особливо в гірській місцевості, наприклад, трелювання повітряно-канатними установками.
• Розробка освітніх матеріалів для водоспоживачів та водокористувачів і громадськості.

"Розробка та впровадження Планів управління посухами дозволить бути готовими до умов, коли необхідно використовувати менше води, ніж необхідно. І таким чином мінімізувати ризики впливу посух на суспільство, сільське господарство і продовольчу безпеку, гідроенергетику, інфраструктуру, економіку та екосистеми", – наголосили у WWF.

Що відомо про WWF-Україна

Всесвітній фонд природи WWF – одна з найвпливовіших та найбільших незалежних природоохоронних організацій у світі, що нараховує понад 5 мільйонів прихильників і має представництва у більш ніж 100 країнах світу. Місія WWF полягає у тому, щоб зупинити деградацію природних систем планети та побудувати майбутнє, у якому людина житиме в гармонії з природою. Цього можна досягти шляхом збереження біорізноманіття планети, раціонального використання природних ресурсів, зменшення забруднення та нераціонального споживання.

Понад 20 років WWF реалізує проєкти в Україні. З 2019-го організація діє як національне представництво WWF, яке об’єднує представників громадськості та науковців. Їхня робота набуває різноманітних форм – проведення досліджень, просвітництво, консультування державних органів та лобіювання змін до законодавства, мобілізація фінансових ресурсів для впровадження програм з вивчення і збереження природи. Наша діяльність стосується, у першу чергу, таких тем, як ліси, прісна вода та рідкісні види.

Напрям "Вода" WWF-Україна має на меті повернення до природного стану прісноводних екосистем України, що призведе до покращення здоров'я населення та відновлення біорізноманіття. Це передбачає відновлення вільної течії річок, водно-болотних угідь та забезпечення дружніх до довкілля підходів в гідроенергетиці. Ще один фокус уваги природоохоронців – на вивченні та охороні оселищ, важливих для видів родини осетрових.