У Львівській області створюють відео у 3D-форматі 16 пам’яток. Про особливості роботи та деталі проєкту "Культурна спадщина Львівщини. Перезавантаження" "Еспресо.Захід" розповіла його координаторка Наталія Войцещук.
У рамках проєкту "Культурна спадщина Львівщини. Перезавантаження" від департаменту архітектури та містобудування Львівської ОДА та Інституту стратегії культури, що реалізується за підтримки Українського культурного фонду разом із львівською компанією Skeiron створюють відео у 3D-форматі 16 пам’яток Львівської області. За допомогою мобільного додатку "Кишенькова Львівщина", який є складовою проєкту, відео пам'яток можна буде переглянути у форматі доданої реальності.
За словами Наталії Войцещук, проблемою об'єктів культурної спадщини, які перебувають на балансі області, в тому, що, крім браку фінансування, їм не вистачає ще комплексного бачення реставрації. Тобто, як об'єкту дати життя і як його запустити після реставрації.
Фото: explorer.lviv.ua
"Для цього й створено проєкт. Ми запустили відео, як туристичні магніти, і провели роботу з громадами для того, щоб вони усвідомили цінність об'єкта, який є на їхній території, – додала Наталія Войцещук. – У вересні пройде остаточне презентування програм ревіталізації, тобто спільне бачення подальшої долі кожної пам'ятки".
Для створення 3D-моделей компанія Skeiron використовує дві технології. Перша – це лазерний сканер, який за долю секунди здатен отримати 50 тисяч точок об'єкта. Друга – фотограмметрія (це коли виконується величезна кількість фотографій довкола об'єкта з усіх ракурсів за допомогою дрона).
"Серед усіх об'єктів Старосільський замок знятий по-особливому. У цій зйомці ми робили геодезію, лазерне сканування та детальну фотограмметрію, щоб зробити 3D-модель замку з точністю до одного-двох сантиметрів. Тепер цю модель можна використовувати для проєкту реставрації, в архітектурних та інженерних кресленнях, – говорить Юрій Преподобний, співзасновник компанії Skeiron. – У всіх інших об'єктах використовували лише фотограмметрію, у них набагато нижча точність".
За його словами, складністю у зйомці цього замку стали розміри та великі відстані. Потрібно було добре підбирати налаштування для сканера. Ще однією проблемою стало те, що частину замку закривала рослинність. У зйомці це погано проглядалося, тому потрібно було більше літати дроном зверху.
"Окрім цього, коли ми розпочали об'єднувати відео докупи, виявилося, що вітер здув спеціальні марки, координовані GPS-приладами. Довелося ще раз їхати у село і знову координувати", – додав він.
Зйомка пам'яток проходила в червні, а готові відео публікуватимуть упродовж літа.
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.