Перемагають фахівці. Бачив крутих рятувальників з ДСНС, які під обстрілами допомагають постраждалим, евакуюють біженців, боряться з пожежами. Між іншим, уваги до їхньої роботи буває замало.
Бачив дуже крутих і професійних бійців ЗСУ. Якщо мотивовані добровольці потрапляють у ці частини, то є у кого вчитися. Тим більше, забезпечення озброєннями якісне, скажу так.
Інша справа з теробороною. Тут якийсь хаос.
Є підрозділи у містах, які мають у складі мотивованих фахівців, ветеранів, але не мають достатньо озброєнь. Особливо це важливо у прифронтових містах. Ми з такими багато говорили у великих містах Сходу.
У регіонах далеких від фронту інша ситуація. Люди нарікають, що чоловіки пішли у тероборону, а їх абсолютно непідготованих, без проходження медкомісій направляють на фронт навіть тоді, коли стан здоров‘я дозволяє патрулювати міста, але не дозволяє робити марш-кидки. На Львівщині жінки з одного з районів навіть пікетували ВЦА. Не тому, що їхні чоловіки не хочуть служити, але вони хочуть бути навченими, озброєними і корисними, а не "гарматним м‘ясом".
І така проблема дійсно існує.
Ми створювали тероборону для того, щоб люди охороняли власні домівки і були причетними до спільного почуття захисту рідної землі.
Тим, хто хотів іти в ЗСУ і раніше ніхто не забороняв підписувати контракти, а держава і раніше могла мобілізувати громадян у ЗСУ.
У ЗСУ людей спочатку вчили, а вже потім давали відповідальні завдання.
Тому я був дещо здивований, коли цілі підрозділи тероборони почали кидати з батьківщини у прифронтову чи фронтову зони. Люди не мають досвіду, їх ніхто не вчив, вони і розраховували на інше і часто можуть перетворитися на гарматне м‘ясо. Навіть не вступивши в бій бійці таких підрозділів гинуть від градів, бо не вміють грамотно облаштувати позиції.
Є, звичайно, і позитивні приклади. Є підрозділи тероборони, де їхати у гарячі місця запропонували добровільно (відсотків 70 погоджуються), а не примусово. Для бійців організували навчання і закріпили за фаховими підрозділами ЗСУ чи Нацгвардії, де є чітко протавлені завдання.
Ми звикли, що рішення військових не обговорюються. Але роль і функції тероборони - справа політиків. Був же якийсь задум у цієї ідеї. І точно він полягав не у обдурені людей, щоб без досвіду кинути їх під гради, або без зброї залишити у містах, які може захопити ворог.
Ми демократична країна. Для нас важливі території, але мають бути важливішими життя і долі кожного українця.
PS. Журналісти каналу Еспресо об‘єктивно, чесно і з проукраїнських позицій від першого дня Майдану працювали під гаслом "Український погляд на світ". Їм вирішили незаконно закрити заборонити працювати. Підпишіть петицію на захист демократичних каналів.
Джерело.
Про автора. Микола Княжицький – народний депутат України, фракція "Європейська Солідарність".
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.