Для мене переломний момент настав, коли побачив загиблих від російської арти дітей, – старший лейтенант 128-ї бригади

Про це йдеться на фейсбук-сторінці, передає "Еспресо.Захід".

"Наш підрозділ стояв перед населеним пунктом, але займав невигідну позицію, тому ми прийняли рішення посунути з боєм лінію оборони й зайняти кращу висоту. Завдяки цьому нам вдалося затримати наступ росіян на цій ділянці на два дні. Практично одразу нас почала штурмувати російська піхота з бронетехнікою. У перший день на позиції вийшли три танки й десять БМП. Ми відбили штурм, знищивши один танк і три БМП", - розповів військовий.

За його словами, танк дійшов практично до їхній позицій, по ньому стріляли з різної зброї, але гранати й ракети відскакували – працювала активна броня.

"Нарешті до танка підібралися наші оператори ПТРК і влупили йому в бочину з "фагота". У танка вибухнув боєкомплект, башту відірвало, екіпаж загинув. Ще один танк ми підпалили з гранатомета, але він зумів утекти. Після цього росіяни відкотилися й не наважилися продовжувати наступ", - зазначив боєць Закарпатського легіону.

Наступного дня на військових пішов якийсь інший підрозділ, можливо,"вагнерівці".

"Одна група близько двох кілометрів пробиралася до нас повзком і вигулькнула за кілька сотень метрів (на таке не кожен здатен), а друга намагалася обійти нас із флангів. Але ми засікли їхній маневр із дронів і відігнали мінометами гранатометами й зі стрілецької зброї. Тоді ворог змінив тактику – добре вивчив наші позиції з дронів і почав лупити по них із танків і БТРів із відстані 3 – 4 кілометри. Ми змушені були відійти й зайняти більш укріплені позиції, але затримали їх наступ. Після нашого відходу росіяни забрали з поля бою три повні "урали" своїх 200-х, ми бачили це з дрона. Тобто їхні безповоротні втрати близько склали близько роти, а поранених, за статистикою, зазвичай утричі більше", - додав Антон.

Воїн також розповів про переломний психологічний момент, який стався у його підсвідомості.

"Для мене особисто переломний психологічний момент настав на другий день війни. Ми заходили в одне містечко на сході країни, на околиці стояла чебуречна. Це відома точка, наші хлопці часто там зупинялися, бо чебуреки дійсно були дуже смачні. І власники – чоловік, дружина й двоє дітей років 5 і 14 – вийшли й махали нам руками на знак вітання. Вони раділи, що ми заходимо в місто й будемо захищати їх. Через кілька днів ми поверталися тією дорогою й побачили, що всі будівлі навколо знищені – їх накрили російські "гради" й "урагани". Ми зайшли в ту чебуречну, хоча не думали, що там хтось є. І побачили тіла тієї сім’ї – подружжя й двох дітей. Пізніше я бачив і інших загиблих дітей – у квартирах, приватних будинках, підвалах. Російська артилерія накривала міста й села без розбору, в деяких населених пунктах не було жодного будинку, у який не влучив би принаймні один снаряд. Загиблі цивільні, особливо діти, викликають зовсім інші відчуття, ніж загиблі військові. І тоді я зрозумів, що треба вичистити цю нечисть із нашої країни до остатку, до самого кінця…", - підсумував старший лейтенант, який указом Президента нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.

• Нещодавно артилеристи 80-ї бригади знищили ворожі склади та батарею "ураганів" окупантів, а також розповіли про знищення безпілотника ZALA та двох гелікоптерів КА-52.
• Також львівські десантники впродовж однієї доби знищили 12 російських танків, 5 БТРів та одну вантажівку ворога. Таке важке, але результативне видалось 7 липня для бійців 80 окремої десантно-штурмової бригади у взаємодії з іншими десантно-штурмовими підрозділами ЗСУ та артилерією.
• Крім того, прикарпатські бійці показали ілюстрацію життя військових на передовій з 24 лютого.