"Дідух має стати символом України": як майстриня з Волині плете солом'яні вироби

Про особливості процесу волинська майстриня розповіла "Еспресо.Захід".   

Майстриня створила власну творчу школу з виготовлення солом'яних виробів, але не мала ніяких вчителів та літератури, каже, саме завдяки цьому – знанням ліній та форм у мистецтві – виробила свій власний стиль у роботах. 

"Колись, у 80-х роках, я побачила одну роботу з соломи. За фахом я професійна художниця-оформлювачка, і на той час працювала у цій галузі. Мене зацікавив матеріал того виробу, чомусь тоді я не знала, що це була саме солома. 

Так дізналася, що робить це один дідусь, поїхала до нього в село, і він показав мені один вид плетіння. Пам'ятаю, він ще так журився, що вчить багатьох дітей, але ніхто цим займатися не буде. Та і я ніколи не думала, що залишу свій живопис, графіку і перейду на солому", – розповідає майстриня. 

Відтоді пані Марія почала освоювати солом'яну творчість. Заготовляла солому спершу на колгоспних полях, тепер засіває власне. Допомагають їй двоє синів: Іван, який також професійний майстер, і Василь, який працює на полі та допомагає з виготовленням дідухів. Крім того, пані Марія так і не залишила роботу художниці, тож досі працює вчителькою образотворчого мистецтва у школі.

Майстриня створила власну творчу школу з виготовлення солом'яних виробів, але не мала ніяких вчителів та літератури, каже, саме завдяки цьому – знанням ліній та форм у мистецтві – виробила власний стиль у роботах. 

Дуже легко, коли посіяв зерно, і воно собі росте. Так само, коли жнеш. Але буває різна погода. Цього року дощ, напевно, половину жита положив нам. Найголовніше – на початку літа зібрати матеріал, і при тому щоб була гарна погода. Ми жнемо і кладемо на полі, щоб висохло на сонці. Потім збираємо у снопики та приносимо додому. Коли настає час роботи, починаємо процес. Працюємо утрьох – хтось складає колосочки, хтось в'яже дідуха, а я вже декорую

Три роки тому пані Марія облаштувала вдома майстерню. Восени та на початку зими роблять саме дідухи. Для цього влітку спеціально готують матеріал – засівають жито, пшеницю, які, як зауважує майстриня, збирають раніше, ніж комбайни. Упродовж року син Іван також робить ангелів – від найменших до найбільших фігур, а пані Марія – вінки, жіночі прикраси й інші декоративні вироби. 

"Дуже легко, коли посіяв зерно, і воно собі росте. Так само, коли жнеш. Але буває різна погода. Цього року дощ, напевно, половину жита положив нам. Найголовніше – на початку літа зібрати матеріал, і при тому щоб була гарна погода. Ми жнемо і кладемо на полі, щоб висохло на сонці. Потім збираємо у снопики та приносимо додому. Коли настає час роботи, починаємо процес. Працюємо утрьох – хтось складає колосочки, хтось в'яже дідуха, а я вже декорую", – розповідає пані Марія.

Майстриня наголошує, що найважливішим є правильно заготовлена солома, адже дуже багато майстрів роблять це неправильно, пізно. Живучи на Волині, Марія Кравчук старається заготувати матеріал так, щоб його не зіпсував дощ. Тому робить це, коли жито ще зелене. Каже, воно висихає на сонці, жовтіє, пластичніше в роботі, і виріб виходить красивим. 

Кравчуки плетуть з жита, тому що у нього найдовші стебла. Саме стебельце має так звані колінця, які розділяють його на три частини. Перша частина – від колоска до низу – йде на об'ємні плетіння, середня частина – на плоскі плетіння, а нижня, яка коротша за інші, використовується для зав'язування фігур. 

Раніше майстриня виготовляла дідухи різних форм, навіть на півтора-два метри, але це ускладнювало логістику та доставку. Тому тепер дотримуються вибраних розмірів – 43 см, 55 см або 75 см. За словами пані Марії, кожен має свою ділянку роботи, але найбільшу частину виконує її син Іван, оскільки він ще доплітає зірку або ангела для дідуха. Вона ж вирощує квіти для декорування, деякі засіває сама, а частину збирає у полі. Додає, що рідко клієнти хочуть дідухи без квітів, хоча такі вироби теж красиві, якщо розіграти тільки житні та пшеничні колоски. 

Усе робиться руками. Снопи потрібно розрізати, посортувати солому на відрізки, тоді їх скласти по товщині та висоті, а тоді, залежно від видів плетіння, можна робити вироби. Пані Марія каже, загалом види плетіння можна поділити на об'ємні та плоскі. Крім того, можна робити одне плетіння, а якщо його більше стиснути чи розтягнути, виходить зовсім інше.

"Я робила різні форми дідухів, та зараз дотримуємося єдиної – виготовляємо у формі снопа. Звичайно, можна робити гілочки, щоб було деревце, але на це просто бракує часу. Вже після Різдва я буду сидіти і творити те, що хочеться. Квітів у декоруванні теж поганих немає. 

Уявіть, людина сідає взимку, має час роздивитися колоски – житні чи пшеничні, з вусами чи без. Мені здається, що своїми дідухами ми приносимо людям літечко серед зими. Колись до хати вносили перший або останній дідух, був звичайний сніп соломи, його ніхто не декорував, могли повісити лише яблучка або цукерки. Крім того, наші дідухи добре технічно зроблені, зв'язані та всі стоять на трьох ногах", – пояснює майстриня.

Усе робиться руками. Снопи потрібно розрізати, посортувати солому на відрізки, тоді скласти їх по товщині та висоті, а тоді, залежно від видів плетіння, можна робити вироби. Пані Марія каже, загалом види плетіння можна поділити на об'ємні та плоскі. Крім того, можна робити одне плетіння, а якщо його більше стиснути чи розтягнути, виходить зовсім інше. 

"Можуть бути різні косички – з трьох, чотирьох, семи чи навіть п'ятнадцяти соломинок. Вони різні за фактурою. Згодом я ще навчилася так: є один вид плетіння, я ж спробувала його стягнути і виходить зовсім інший. Мені добре вдаються об’ємні плетіння, коли можна витягнути якусь кулю, для цього треба мати до 20 соломинок. У нас є улюблені види плетіння, можна з грубої соломи сплести форму і таку ж зробити з тонкої. Також моїм окремим напрямком є плоскі фігури. Вони можуть бути схожі на тваринки чи птахів, а може бути щось інше, загалом у мене близько 250 форм, які я сама не можу повторити. Просто колекціоную їх для себе", – каже майстриня Марія Кравчук. 

У школі вона має власний творчий гурток "Житечко", куди приходять діти, починаючи з першого класу. Також у школі діє єдиний в Україні музей "Солом'яне диво", а її елемент соломоплетіння увійшов до нематеріальної культурної спадщини України, й тепер його планують використовувати на уроках. 

Майстриня каже, що дідух має стати символом України. Бо одне стебло зламати легко, а колосок до колоска – і складається сніп, який зламати дуже важко. 

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку, телеграм-канал та твіттер.