Невтішну статистику нещодавно оприлюднила Асоціація саперів України.
Загальна площа небезпечних територій (підтверджені та підозрювані райони України, забруднені вибухонебезпечними предметами) складає щонайменше 82,5 тис. квадратних кілометрів. Це - більше, ніж площа Чехії, приблизно дві Швейцарії або ж чотири Ізраїлі.
Про те, скільки часу та ресурсів знадобиться, аби після війни зробити територію нашої країни безпечною, "Еспресо.Захід" запитав у виконавчого директора ГО "Асоціація саперів України" Тимура Пістрюги.
Він наголосив - асоціація опублікувала своє звернення за підсумками попереднього підрахунку, адже активні бойові дії ще тривають і організації протимінної діяльності не мають фізичного доступу до багатьох територій. Доводиться обробляти дані лише з відкритих джерел. Однак сумнівів немає - боротьба з вибухонебезпечними предметами в Україні затягнеться на багато років.До повномасштабного вторгнення росіян 24 лютого 2022 року в Україні вже було небезпечної території, - розповідає Тимур Пістрюга. За грубими підрахунками, на підконтрольній уряду України території Донецької та Луганської областей було близько 7 тис. кв. км території, що потребувала посиленої уваги саперів.
"Розміновували дуже довго - і міжнародні оператори, і ми з 2019 року займались цим питанням. Але все одно в підсумку було розміновано не так багато території.
Тому ми розуміємо, наскільки велика територія, що підлягає розмінуванню тепер. Знадобиться дуже багато зусиль і просто неймовірна сума, якщо говорити про кошти. В нас є певний алгоритм підрахунку фінансів на основі досвіду та показників, що вже використовувалися в Донецькій та Луганській областях. Ми невдовзі оприлюднимо підрахунки, скільки може коштів знадобитися, щоби розмінувати ці 82,5 тис. квадратних кілометрів. Я боюся помилитися, але приблизно йдеться про суму в 250 мільярдів доларів США" - наголошує Пістрюга.Будь-яка країна самотужки таку ношу витримати не здатна - визнають в Асоціації саперів. Так у довоєнному 2021 році ВВП України не сягнув і 200 мільярдів доларів. Відтак зробити українську землю безпечною можна буде лише залучивши чималу фінансову допомогу від міжнародних партнерів і донорів.
"Ми маємо розуміти, що розмінування території - це дуже коштовна послуга. І на це є чимало причин. Це і дороге екіпірування, і організаційна основа (всі знаходять в полі, треба й умови, і логістику забезпечити). Та й сама робота сапера повинна дорого оцінюватися, бо це - важка фізична праця. І всі розуміють, наскільки вона небезпечна. Безсумнівно всі сапери повинні бути застраховані, та ще й на серйозну суму. Тому ці послуги обійдуться дуже-дуже дорого", - пояснює директор Асоціації саперів.Звісно, ми сподіваємося, що насправді розмінування не триватиме 80 років. Бо тут слід пам'ятати про пріоритизацію розмінування. Спочатку - основні інфраструктурні об'єкти, далі - сільськогосподарські землі, а вже в кінці - якісь важкодоступні землі.
Якщо використовувати вдалу модель протимінної діяльності й залучити достатню кількість донорських коштів з-за кордону (сама Україна однозначно не віднайде стільки грошей), то, можливо, вдасться впоратись і за 10 років", - викладає оптимістичний сценарій Пістрюга.
Прикладом вдалої моделі розмінування називає Хорватію. Там приблизно за 10 років було розміновано 97% небезпечних територій. Решту 3% розміновують досі - це важкодоступні території, в основному гірська місцевість.
Відтак сапери радять українцям налаштуватися - про стовідсоткове розмінування в нашій країні говоритимуть ще не один десяток років. Але при правильному підході більшість території можна зробити безпечною і за десятиліття."Багато людей не розуміють різниці між різними видами розмінування і через це дуже часто роблять логічні помилки. Ми говоримо про гуманітарне розмінування, кінцевим результатом якого є передача землі бенефіціару з гарантіями, що ця земля очищена. Воно відрізняється від оперативного розмінування, яке проводять за викликом працівники ДСНС, чи бойового, яке здійснюють військові.
В нас уже достатня кількість підготовлених саперів, бо ми вже активно займалися розмінуванням на сході України. Кадровий потенціал тільки нашої організації сягає 70-80 саперів. А зараз ми ще й отримуємо шалену кількість запитів, люди приходять, пишуть: "Я щось умію, я щось проходив на цю тему". Тому я гадаю, що українського кадрового потенціалу вистачить", - наголошує Тимур Пістрюга.
Крім того, каже він в Україні є сапери з міжнародним досвідом, особливо якщо говорити про військових саперів. Українці встигли попрацювати в Лівані, Косово, та країнах Близького Сходу. Але основний людський ресурс, наголошують в Асоціації саперів, з'явився в нашій країні через роботу на сході України.
А от цивільному населенню від спроб самодіяльного знешкодження вибухонебезпечних предметів професіонали радять утриматися
"На жаль, після початку широкомасштабної агресії мені самому присилали багато відеороликів і фотографій, коли люди на ейфорії беруть руками, переносять снаряд, фотографуються і таке ін. Це геройство, яке нікому не потрібне", - застерігає Пістрюга.
В Асоціації саперів кажуть, що просвітництво з мінної небезпеки - невіддільна частина протимінної діяльності.
"Три золоті правила, коли випадково побачив підозрілий предмет: не підходь, не чіпай, зателефонуй 101. Це - найелементарніше. Але на наших ресурсах можна знайти цілий алгоритм дій - не панікувати, відійти тощо", - каже виконавчий директор асоціації.
Наразі інструктори проводять тренінги на західній Україні - там де є можливість безпосередньо зібрати людей. Крім того, розробили спецкурс для шкіл.
"Він був спрямований для Донецької та Луганської областей, але тепер Асоціація саперів України вже надіслала листа в Міністерство освіти та науки, щоби поширити його на територію всієї України. На жаль, тепер він актуальний усюди.
Курс розрахований на підготовку педагогів - щоби вони проходили наш тренінг, здобували цю інформацію, а потім вже учням доносили правильний меседж. Саме для педагогів, бо вони вміють правильно доносити інформацією передусім для найбільш вразливої категорії - дітей. Адже ми розуміємо, що в дітей завжди підвищена зацікавленість незнайомими предметами", - підсумував Тимур Пістрюга.