День Конституції: питання Криму, української мови та інші цікаві факти

"Еспресо.Захід" розповість, як відбувалася робота над текстом Основного закону, довкола чого точилися найбільші суперечки і якою була історична конституційна ніч.

Початок роботи

Комісію з розробки нової Конституції створила ще Верховна Рада УРСР у жовтні 1990-го. До робочих груп з підготовки окремих розділів доручили залучити вчених і фахівців з відповідних галузей. Після проголошення незалежності ухвалення Конституції стало ще нагальнішим питанням, адже потрібно було закріпити державний устрій, права і свободи громадян, організацію органів державної влади та місцевого самоврядування. 

Конституційна комісія підготувала перший проєкт Конституції, його всенародне обговорення відбулося в 1992-му, а 26 жовтня 1993-го вироблено остаточний варіант. Далі справа призупинилася майже на рік, аж поки в листопаді 1994 року, після дострокових президентських і парламентських виборів, нові народні обранці не створили ще одну Конституційну комісію.

8 червня 1995 року між президентом і Верховною Радою був підписаний конституційний договір про організацію державної влади та місцевого самоврядування на період підготовки Конституції України. Нова робоча група, до якої увійшли 4 представники парламенту, 4 представники Президента і 2 представники органів правосуддя, доопрацьовувала конституційний документ. У березні 1996 року він був винесений на обговорення Конституційної комісії і рекомендований до розгляду Верховною Радою. 

Розгляд Конституції

У результаті численних дискусій о 9 годині 18 хвилин 28 червня 1996 року 315 голосами депутати прийняли Конституцію України в цілому. Загалом нардепи працювали 23 години, із них останні 14 годин – без перерви. Під час голосування "За" висловилися 315 парламентарів, 36 депутатів проголосували проти, 12 утрималися, 30 не голосували взагалі.

У Конституції було закріплено правові основи держави, її суверенітет і територіальну цілісність, основні права і свободи українських громадян. Ключовим положеннням стала 5-та стаття Конституції, згідно з якою "носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ".

Як зазначено на сайті Українського інституту національної пам'яті, найбільше дискусій викликали питання мови, статус Криму та державні символи. 

Ліві категорично не погоджувалися на тризуб і синьо-жовтий прапор. Чимало суперечок викликало питання про статус Криму. Частина народних обранців (насамперед, праві) вважали, що достатньо обмежитися наданням півострову статусу звичайної області. Після неодноразових голосувань таки дійшли компромісу: ліві голосують за синьо-жовтий прапор, праві – за автономію Криму. Питання стосовно мови також було неоднозначним, але зрештою українська стала єдиною державною мовою.

До речі, тодішній президент України Леонід Кучма не був присутній на історичному засіданні парламенту, а прибув у Верховну Раду за кілька хвилин до прийняття Закону. 

Фото: Укрінформ

Спогади про історичну ніч

Як раніше пригадував нині покійний доктор біологічних наук, професор і народний депутат України 2-го скликання Валентин Яблонський здаватись вони не мали права, а тому мусили працювати понад власні сили, адже 27 червня до Верховної Ради просочилася інформація, що в адміністрації Президента підготовлено указ про розпуск Верховної Ради.

"Стрілка барометра зашкалила. О. Мороз, відкриваючи вранці засідання Ради, запропонував працювати без перерви аж до прийняття Конституції. Іншого виходу не було. Хто кого!, – пригадував Яблонський.

Він казав, що не пам'ятав більшої напруги у своїй роботі і більшої відповідальності за її результати. Обговорювалися не просто окремі положення Конституції, статті, фрази, а навіть крапки та коми. 

"Не влаштовували лівих згадка в преамбулі про Бога ("усвiдомлюючи вiдповiдальнiсть перед Богом, власною совiстю, попереднiми, нинiшнiм та прийдешнiми поколiннями"), про гімн України, державну символіку. Це для них були питання життя і смерті (тільки, чиєї?). А скільки емоцій було затрачено при прийнятті статті про державний статус української мови" – розповідав науковець.

Іван Заєць писав так: "Ліві ортодокси та проросійські найманці намагалися не допустити конституційного затвердження символів, які вже 5 років використовувалися як державні. Це – синьо-жовтий прапор, тризуб та гімн  "Ще не вмерла Україна". Оскільки комуністична символіка не проходила за жодних умов, то ліві наполегливо пропонували відкласти остаточне розв’язання цього питання ще на роки.  Така пропозиція цілком справедливо не сприймалася демократичною частиною парламенту".

Ігор Юхновський, народний депутат чотирьох скликань пригадував: "На диво, комуністи працювали конструктивно. Найбільше питання, яке було в тому ділі — про державну мову. Комуністи майже намертво стояли на тому, щоби були дві державні мови — українська та російська"

Представляв на трибуні Парламенту проект Конституції вже покійний Михайло Сирота. Він багато годин поспіль на ногах все витримав та буквально вистояв Основний закон країни.

Ярослав Кендзьор, народний депутат I – VI скликань розповідав: "Я не знаю у Верховній Раді із 450 депутатів хоч одного, крім Михайла Сироти, який би витримав весь той конституційний процес. Я бував на засіданнях Конституційної комісії, я бачив на власні очі, що витворяли там представники Компартії і Соцпартії як члени Конституційної комісії, які вони абсурдні речі пропонували, щоби спровокувати, щоби розбіглися всі. Але він все витримав до останнього".

Цікаві факти

За даними дослідників наша Конституція – одна із найкращих у світі. У ній, зокрема, йдеться про те, що ніхто не може узурпувати державну владу. Помаранчева революція, Революція Гідності довели дієвість статті.

 – Ніхто не може узурпувати державну владу.

 –  Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Перша українська Конституція написана Пилипом Орликом. 5 квітня 1710 року в місті  Бендери козацька рада ухвалила Договори і Постановлення Прав і вольностей Війська Запорозького, головним автором яких був Пилип Орлик – наступник Івана Мазепи й перший український гетьман в еміграції. Історики-дослідники цього документа стверджують, що він і став першою українською Конституцією.

Конституція складалась із преамбули, шістнадцяти розділів і присяги новообраного гетьмана. 

Скорочену електронну версію "Конституції Пилипа Орлика" опублікував Центральний державний історичний архів України до 300-ї річниці укладання документа.