Про це повідомляють експерти WWF-Україна, передає "Еспресо.Захід".
У лютому цього року на самця рисі євразійської, якого назвали Борись, у Рівненському природному заповіднику одягнули нашийник з GPS. Зробили це для того, щоб пристрій на шиї рідкісного хижака фіксував цінну інформацію про його життя та поведінку. Минуло чотири місяці й сьогодні дослідники розповіли про перші результатами моніторингу.
Завдяки нашийнику науковці отримали дані про близько 500 точок місцезнаходження підопічного. Якщо їх з’єднати, то площа індивідуальної території Борися становитиме щонайменше 143 км² та охопить територію шести землекористувачів: масив Сомине у Рівненському природному заповіднику, а також території у Руднянському, Карпилівському, Залузькому, Озерському та Черменському лісництвах Сарненського лісового господарства.
Оселище Борися є мозаїкою з острівних соснових, вільхових та мішаних лісів серед каскаду боліт в заплаві річки Льва. У нього є декілька улюблених місць, де він може проводити 2-3 доби поспіль — це невеликі галявини заболочених столітніх вільхових лісів у заповіднику та поруч з ним.
Активність Борися є різною: за добу він може пройти відстань від декількох сотень метрів до 20 км. Також цей хижак не боїться води та може долати відстань у 5 км у низинних болотах.
Раціон Борися – розмаїтий, за цей час він вполював: косулю, зайця, орябка та лисиць. Споживає хижак також насіння рослин, гілки, мох та хвою. Борись контролює усі боброві поселення на своїй території – відвідує кожну загату, хатину чи брід. Та він не лише полює на бобра, але й використовує боброві загати, щоб перетинати важкодоступні водні бар’єри.
"Науковці також підозрюють, що Борись чи інша рись на його території природним способом регулюють чисельність чужорідних (не бажаних в екосистемі) видів. Від початку телеметричних спостережень стало відомо про чотири випадки, коли рись залишала впольованого мертвого єнотоподібного собаку на лісових дорогах", – додають дослідники.
Відзначимо, прилади стеження допомогли дізнатися, що плямистий хижак живе у заповіднику не сам, а ділить територію з щонайменше чотирма іншими рисями.
Довідково. Рись євразійська включена до Червоної книги України зі статусом "рідкісний вид" з 1994 року. У вересні 2021 року Міндовкілля вперше затвердило національний план дій для збереження рисі над розробкою якого працювали експерти WWF-Україна. Це є першим, але вкрай важливим кроком до збереження цього рідкісного виду.