Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко у коментарі для "Еспресо. Захід" заявив, що кілька століть тому війни й справді могли починатися з попереджень, ультиматумів чи дипломатичних кроків.
"Могли оголошуватись війни, а потім, відповідно, здійснюватись приготування, атаки. Як правило, війна оголошується дипломатичною нотою і розривом дипломатичних стосунків – класичним повідомленням про початок бойових дій.
Та в наш час вже мало хто таке використовує. Здебільшого, аргументацію таких вчинків беруть до уваги постфактум", – каже військовий експерт.
Він пояснює, що зараз спершу починаються бойові дії, а вже тоді йдуть заяви, які намагаються пояснити їх характер, причину і позицію держави агресорки до держави - жертви агресії.
"Про напад ніхто не повідомляє, бо втрачається фактор раптовості. З іншого боку, враховуючи сучасні системи розвідки, спостереження розвідданих, провести атаку зовсім раптово, щоби масований наступ було непомітно, просто неможливо. Все одно про ці плани можна буде здогадатись маючи сучасні засоби розвідки.
Конкретно у нашій ситуації зараз, я розумію, що тактика США та інших наших партнерів полягала у тому, щоб сказати: "Ми знаємо про всі ваші плани, тому повідомляємо, що Росії не боїмось і у всьому обізнані". З іншого боку, це зробило серйозний інформаційний тиск, який йшов поряд зі, скажімо, евакуацією американських громадян", – зауважив Олександр Мусієнко.
Військовий експерт вважає, що деякі кроки західних партнерів були "перегинанням палиці" – наприклад, знищення комп'ютерної техніки посольства США в Києві чи закриття повітряного простору. Такі дії, за словами експерта, нагнали панічних настроїв, адже ситуація не була аж настільки загрозливою.
"Я розумію, що є протокол безпеки в посольстві США чи інших. Але ми теж розуміємо, що така інформація з якихось джерел не могла так просто з'явитися. Йшлося про інформаційну демонстрацію, наскільки серйозно оцінюють ризик наступу Росії на Україну. І тут, я вважаю, все-таки треба зберігати баланс. Бо повідомляти про присутність російських військ на кордонах потрібно. Але, з іншого боку, коли окремі авторитетні західні політики починають говорити про дату вторгнення і час, евакуюються – то це не зовсім логічна і послідовна підтримка. Якби вони сказали, що ми знаємо, але залишається з Україною до останнього, то, думаю, це впливало би на суспільство по-іншому", – наголосив Мусієнко.
Читайте також: "Росія готується до введення додаткових військ в ОРДЛО", – Олександр Мусієнко
Олександр Мусієнко пояснює, що не можна йти на жодні вимоги під тиском. І якщо говорити про дипломатичне вирішення, то воно повинно полягати в тому, що сторони готові йти на певні поступки. Але це мають бути такі поступки, які вирішать багато питань у покращенні безпекової ситуації.
"Нині піддаватися тиску Росії, відмовляючись від інтеграції в НАТО чи підписуючи якісь угоди Мінськ-3 чи Мінськ-4, які будуть ще шкідливіші, ніж чинні мінські – недоречно. Хоча я розумію, що на Україну, очевидно, чиниться серйозний тиск як з боку Росії, так і з боку Заходу", – підсумував військовий експерт.
Читайте також: У Росії "підвісять" визнання "ЛНР/ДНР" для шантажу України, – Денис Казанський
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.