Ашдод - це місто-курорт, шосте за населенням в Ізраїлі, розташоване за 37 км від сектора Гази, з якого атакує ХАМАС. Однією із цілей терористів є прорив і захоплення цього міста. Про ситуацію в місті, яке опинилось в районі обстрілів і близько до бойових дій, для "Еспресо.Захід" жінка розповіла про те, що відбувається в них у ці дні і як реагує влада на воєнні дії.
Масовані обстріли були несподіванкою як для пересічних ізраїльтян, так і для влади.
"У нас тривають ці жахливі події. Була масовані ракетні обстріли і бої. Терористи увірвались у міста і не жаліли нікого – ані жінок, ані дітей. Навпаки, ставились до них з особливою жорстокістю. Ми ще й зараз не виходимо з дому, адже ще не всіх бойовиків, які прорвалися у країну, і зокрема тих, які прориваються в Ашдод, затримали. Це все було несподівано, ніхто не очікував. Близько 6-ї ранку я почула сирену. Коли полетіли тисячі ракет, бойовики саме наступали в Ізраїль. Найгірше те, що ніхто не може зрозуміти, звідки у них така велика кількість цих ракет", – розповідає Наталія.
Вона каже, що в новинах місцевих каналів заявляють про понад 700 убитих, але насправді їх значно більше.
"Поранених не встигають привозити до лікарні, багато хто помирає по дорозі. В моргах уже немає місця. Дуже багато людей – це немовлята, маленькі діти, літні люди й жінки, підлітки. Також подають інформацію про викрадених солдатів і ми не знаємо точну кількість полонених. Надзвичайно багато повідомлень про зниклих безвісти, вони (бойовики ХАМАС, – ред.) викрадають навіть тіла, щоб знущатись. І це відео, де діти в клітках для курей у Кфар-Азі, ми також бачили. Вони заходили в будинки, вбивали батьків на очах дітей, викрадали людей", – каже Наталія.
Шоком для неї і багатьох інших ізраїльтян стало те, що чимало чоловіків самі стали на захист своїх сімей, але їх безжально вбили бойовики ХАМАСу. Тому зараз вони хочуть мати зброю вдома для захисту, оскільки зовсім не почуваються в безпеці.
"Ми перестали відчувати себе захищеними. Не знаю, чи влада допомагає, але тут здебільшого всі дуже злі на керівництво держави. У нас навіть було враження, що влади немає, а ми залишились самі по собі", – пояснює жінка.
На час повітряної тривоги Наталія з сім'єю виходить з квартири в укриття на сходову клітку, але лише разом із сусідом, в якого є пістолет.
Українці в мережі уже порівнюють розстріляні автівки на автошляхах Ізраїлю з тим, якою була на початку повномасштабної війни житомирська траса. Там також були згорілі авто, вбиті люди й суцільний хаос, багато викрадених і покалічених людей. Проти кровожерливості бойовиків ХАМАСу, вважає ізраїльтянка, влада виявилася безсилою.
"Це все не вкладається в голові, ми не можемо навіть усвідомити того, що трапилося. Щоразу думаю про викрадених людей і плачу в істериці, тому що не уявляю, що з ними зараз роблять. Це не люди, це – звірі. І я все ж сподіваюся, що ХАМАС зітруть з лиця землі, тому що продовжувати так жити просто неможливо. Люди ховалися в бомбосховищах, а вони заходили й розстрілювали. Це було просто криваве місиво. Ці потвори навіть не могли зупинитися, коли вже всі були мертві", – розповідає жінка.
Наталія Гелбер вважає, що влада Ізраїлю значно толерантніше ставиться до місцевого арабського населення, тоді як бойовикам важливо вбити якомога більше, зокрема й пересічних людей: дітей, жінок і літніх людей.
"Наша влада попереджає про зворотний напад, щоб врятувати їхнє місцеве населення, але забуває, що їм начхати на нас. Вони намагаються вбити якомога більше цивільного населення. Їздили по вулицях і стріляли в усе, що рухалося, підпалювали машини з живими людьми. Це особлива жорстокість. А зараз я хочу подивитись, як вони діятимуть – повертатимуть людей і воювати проти ХАМАСу", – каже Гелбер.
Щодо житлових комунікацій, то в Ашдоді є світло, газ і вода. У сусідньому місті Ашкелоні днем раніше світла не було. Поки що працюють магазини, люди допомагають один одному, організували безкоштовні доїзди, куди кому потрібно. У місті працює багато волонтерів. Пані Гелбер каже, що суттєва допомога потрібна у поселенні біля Кфар-Ази, оскільки там фактично немає нічого з продуктів. Облаштовують роздачу гарячої їжі. Також допомагають і військовим.
"Тут, в Ашдоді, ми не робили особливих запасів їжі та води, але думаю, в тих районах ближче з Азою люди мали запасні харчі. Волонтери їм все одно туди підвозять гарячі обіди, солдатам також, адже вони не мають особливо часу поїсти", – розповіла вона.
У Ашдоді склали список медиків, які можуть надавати медичну допомогу. Наша співрозмовниця Наталія – медсестра, тому також зголосилася допомагати. Поки що, каже, з місцевої лікарні ще не телефонували. Припускає, що, можливо, сюди привозять менше потерпілих і медиків потрібно не так багато.
Загалом медичні заклади, пологові та реанімаційні відділення у місті працюють та розташовані у безпечних умовах в укриттях. У соцмережах люди просять за можливості забирати наляканих вибухами й пострілами тварин.