Як повідомляє "Еспресо.Захід", у складі молодіжної делегації від України участь у заході взяла 24-річна львів’янка, членкиня громадської організації "Плато" Ніна Рубаха.
Світова конференція мала відбутися ще у 2020 році, проте через коронавірус її перенесли. Деякі експерти відзначали, що ця подія – це останній шанс, щоб зменшити драматичні наслідки зміни клімату.
"З порядку денного Конференції чітко зчитувалися чотири основні теми, закріплені Паризькою угодою: забезпечення "глобального нульового викиду вуглецю", захист громад і природних середовищ існування, мобілізація фінансів та спільна робота для досягнення цілей", – розповідає кліматична активістка зі Львова Ніна Рубаха, яка вважає, що підсумки Конференції – це "компроміс, який враховує інтереси і протиріччя різних сторін та є важливим кроком вперед".
Читайте також: Менше косити й більше різнотрав’я: як Львів пристосовують до наслідків глобального потепління
Активістка наголошує, що зміна клімату зменшує біорізноманіття та погіршує екосистеми. Це замкнуте коло значно гальмує розвиток людства на шляху до сталого розвитку.
Важливу роль у комплексі адаптаційних заходів було визнано за природоорієнтованими рішеннями, якими є біодренажні системи, зелені дахи, міські різнотравні зони, зелені перголи тощо.
"Якщо тема пом’якшення залежить у більшій мірі від урядів, то адаптація – велика можливість показати себе громадам. Адже муніципалітети повинні показувати приклад, конкурувати між собою за людей як цінний капітал, тим самим підвищуючи якість життя у громадах. А для цього потрібно розбудовувати блакитно-зелену інфраструктуру, діяти, а не перекладати відповідальність на інших", – каже Ніна Рубаха.
Читайте також: Реконструкція парку Білогорща: авторка проєкту розповіла про особливості дизайну
Зміна клімату вже зараз впливає на комфорт та матеріальне становище конкретних людей, а також суспільства загалом.
"Підняті під час Конференції питання вразливих груп громадян, які мають різні фізичні та соціальні можливості, є дуже важливим з точки зору рекомендацій для адміністрацій міст та громадських організацій щодо того, як покращити ситуацію", – додає активістка.
Додамо, що лише 5% глобальних кліматичних фінансових потоків сьогодні витрачається на адаптацію. Під час одного зі своїх виступів Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш наголосив, що вже у найближчій перспективі цей показник має сягнути 50%.
Відзначимо, що Львів також поступово стає на шлях формування комплексної кліматичної політики та впровадження адаптаційних заходів. 4 листопада під час пленарного засідання депутати міської ради проголосували за петицію "Львову потрібен план дій для протидії негоді", яку раніше підтримало більше 500 львів’ян. А 10 листопада розпорядженням міського голови Львова Андрія Садового було сформовано робочу групу, яка до грудня має розробити план заходів з реалізації природоорієнтованих рішень на наступний рік, а до березня 2022 року напрацювати концепцію розвитку цієї сфери.
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.