"Борітеся - поборете": 10 вічно актуальних цитат Тараса Шевченка, які мобілізують

Сьогодні день народження Тараса Григоровича Шевченка. Найкращий подарунок на уродини великої людини - пам’ятати те, що вона нам сказала свого часу. Пам'ятати і робити висновки.

Ми у "Еспресо.Захід" підібрали 10 цитат Тараса Шевченка, які вічно живі і мобілізують дух до перемоги. З часів Шевченка мало що змінилося…

  1. Осквернили нашу Україну (...) німота з москалями, бодай вони переказилися.
  2. Кохайтеся, чорнобриві, Та не з москалями, Бо москалі — чужі люде, Роблять лихо з вами.
  3. Якби знала, до схід сонця Була б утопила... Здалась тоді б ти гадині, Тепер — москалеві...
  4. Аж шум шумує в серці, як згадаєш, яку гірку (чару) випив та ще й досі п’є наш славний люд козачий, а таки не втеряв серця, а поганець москаль топче його личаком калюжним і сам не знає, паскуда, яке добро нівечить.
  5. Брате Микито треба б тебе полаять, та я не сирдитий… Як тільки получиш моє оце письмо, зараз до мене напиши, щоб я знав. Та, будь ласка, напиши до мене так, як я до тебе пишу, не по-московському, а по-нашому. Бо москалі чужі люди, тяжко з ними жити. Немає з ким поплакати, ні поговорити. Так нехай же я хоч через папір почую рідне слово.
  6. А на москалiв не вважайте, нехай вони собi пишуть по-своєму, а ми по-своєму. У них народ i слово, i у нас народ i слово. А чиє краще, нехай судять люди.
  7. Ляхи були, усе взяли, Кров повипивали!.. А москалі і світ божий В путо закували.
  8. Великая туга осіла мою душу. Чую, а іноді і читаю: ляхи дрюкують, чехи, серби, болгаре, чорногори, москалі – всі дрюкують, а в нас анітелень, неначе всім заціпило. Чого се ви так, братія моя? Може, злякались нашествія іноплеменних журналістів? Не бійтесь, собака лає, а вітер несе. Вони кричать, чом ми по-московській не пишемо? А чом москалі самі нічого не пишуть по-своєму, а тілько переводять, та й то чорт зна по якому. Натовкмачать якихсь індивідуалізмів тощо, так що аж язик отерпне, поки вимовиш. Кричать о братстві, а гризуться, мов скажені собаки. Кричать о единой славянской литературе, а не хотять і заглянуть, що робиться у слов’ян!За що ж боролись ми з ляхами?
  9. Ото церква Богданова.Там то він молився, Щоб москаль добром і лихом З козаком ділився. Мир душі твоїй, Богдане! Не так воно стало; Москалики, що заздріли,То все очухрали…
  10. Отак подивишся здаля На москаля - І ніби справді він людина, Іде собі, мов сиротина, Очима - блим, губами - плям І десь трапляється хвилина, Його буває майже жаль, А ближче підійдеш - скотина!
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку