Три версії встановлення скульптури "Давид" на проспекті Шевченка. Блог Романа Онишкевича

1. Навмисно вліпили її у ста метрах від, прости Господи, пам’ятника Моцарту-сину, щоб на тлі Давида той виглядав шедевром і з нього нарешті перестали ржати.  

2. В такий спосіб Садовий бореться з пияцтвом. Бо, коли пияк таке побачить — подумає, що він вже в пеклі, і з того переляку підшиється.  

3. Садовий просто програв скульптору в карти на бажання і замість пробігти голим довкола Ратуші дозволив установити в центрі таке страхопи*дище. 

А якщо серйозно, то дідько його знає, що спонукало німця Ґеорга Вольфа пертися за тисячу кілометрів до Львова, аби поназбирувати тут всілякого мотлоху і засрати нам такий гарний проспект.  Але чорт з ним, з тим німцем. Йому тут не жити. Питання швидше до наших очільників: як же ж, виродки, можна так ненавидіти Львів? 

фото: Альона Мишакова

Джерело

Про автора. Роман Онишкевич – львівський журналіст і блогер. 

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів