Мер Червонограда Андрій Залівський розповів у інтерв'ю для "Еспресо.Захід", яких заходів вживають у місті, аби пережити найскладнішу зиму за останні десятиліття, та як реагують мешканці на тривалі відключення електроенергії.
Пане Андрію, зараз вимкнення електроенергії ще не є такими довготривалими, але українців готують до того, що світла може не бути по декілька днів, а то й тижнів. Чи маєте розроблену програму, як виживатиме місто в разі блекауту?
Постійно думаю над цим і визнаю, що ліків чи рецепта від нинішньої ситуації ми не маємо. Не знаємо, який буде масштаб цього і якою буде температура повітря. Скажімо, чи потрібно буде спускати воду з мереж опалення. На кожен випадок передбачені інші заходи, згідно з планом, розробленим комісією ТЕБ і НС. Звичайно, ми будемо розгортати пункти обігріву, а їх має бути декілька на території нашої громади. Зараз дообладнуємо всім необхідним, що має бути в них за переліком.
Маєте можливість закупити таку кількість обладнання, яка необхідна?
Ніхто не знає, яка точно кількість необхідна. Те, що можемо придбати, те й купуємо. Загалом першим пунктом у нас завжди є допомога ЗСУ, другим – підтримка внутрішньо переміщених осіб. А зараз третя фаза, і це, зауважу, прямі посадові обов'язки всіх службових осіб органів місцевого самоврядування – цивільний захист населення. Тому зараз основна частина коштів спрямовується на пункти обігріву, генератори, забезпечення інтернетом, зв'язком, навіть хоча б для того, аби повідомити комунальні служби про аварійні ситуації.
Люди й зараз відчувають дискомфорт, коли електроенергії немає впродовж 4 чи 8 годин, але треба розуміти, що може бути ще гірше. Після обстрілів у нас були й такі моменти, що в певних районах міста не було електроенергії до 15 годин.
Читайте також: Для нас блекаут взагалі не проблема, – мер Новояворівська
Чи було так, що люди водночас не мали ні електрики, ні опалення?
Деякі котельні без електроенергії вимикалися. Був такий період, коли не було опалення. Найкритичніша ситуація для мешканців тих будинків, де все працює на електриці, а централізованого опалення немає. Але якщо ми у стані війни з таким агресором, то розуміємо, що так просто і швидко нічого не закінчиться. Тому, якщо ми хочемо перемогти, маємо бути солідарними з нашими воїнами й бути тут, у тилу, стійкими та мужніми, щоб підтримати їх.
А багато таких будинків, які не мають центрального опалення?
У нас щільна забудова, висока густота населення, адже другі після Львова в області за щільністю. Кілька будинків є таких, що суто на електриці. Крім того, зауважу, що в нас від'єднано від центрального опалення близько 70% будинків. Частина людей зробила електроопалення, інші – індивідуальне газове опалення у багатоквартирних будинках. Але всі бюджетні заклади (школи, садочки, лікарні) обігріваються від центрального опалення. От якраз зараз ми передаємо один генератор для котельні. Якщо буде вимкнення, то в лікарні все одно буде електрика й тепло. Мешканці й зараз приходять до лікарні підзарядити ґаджети, тому там намагаємося зробити так, аби там електрика була завжди.
Який алгоритм дій будете пропонувати тим мешканцям будинків, де не буде альтернативи?
Якщо температура знизиться до 5-8 градусів нижче за нуль упродовж доби, то найперше, що ми будемо робити й уже про це попередили, – це зливати воду з системи опалення для того, щоб не було замерзання систем. У нас в деяких будинках є верхнє розведення опалення, а тому, якщо прихопить мороз, може бути велика катастрофа. Наступне – будемо розгортати пункти обігріву для людей, де є багато простору. Замовили печі на дровах, будемо розставляти їх у тих пунктах обігріву, де буде велике скупчення людей. Містом їздитиме авто з гучномовцем й інформуватиме людей про всі такі місця у місті. Попередньо ми вже проінформували городян про ці місця, а далі будемо коригувати наші дії відповідно до обставин.
Як працюватиме система каналізування?
Будемо відкачувати проблемні точки, під'єднувати потужні генератори, аби підтримати належний стан. Звичайно, це буде дуже складно, але можемо й цю проблему вирішити.
Наскільки готові приймати людей пункти незламності і чи достатня їх кількість, відповідно до кількості мешканців? Скільки людей одночасно готовий прийняти такий пункт?
Пункти обігріву є різної місткості, більші й менші. Але все залежатиме від ситуації. Ніхто не знає, наскільки критичними будуть масштаби. Це може бути тисяча людей, чи 20 тисяч. Якщо буде настільки масштабно, тоді буде складніше. У нас багато людей мають родичів чи запасні місця для проживання в населених пунктах поблизу Червонограда. Знаємо, що частина планує виїхати в сільську місцевість. Тим, хто залишається, будемо допомагати, місця є. Якщо не буде достатньо першої лінії пунктів обігріву, то розгорнемо другу – в навчальних закладах. Маємо запаси ліжок як для місцевих мешканців, так і для внутрішніх переселенців.
Читайте також: Після влучання ракети світла в Новому Роздолі не було три доби. Маємо бути готові до такого взимку, – Ярина Яценко
До речі, скільки загалом місто прийняло переселенців від початку повномасштабного вторгнення Росії?
До міста прибуло понад 15 тисяч осіб. Половина з них фактично залишалася. Але ця цифра не є сталою.
Хто фінансує пункти незламності? Чи надходять на це кошти з державного або обласного бюджету?
Фінансування йде виключно коштом міського бюджету. Плюс та допомога, яку надають нам партнери з-за кордону і волонтерські організації чи благодійні фонди, з якими співпрацюємо. Захист цивільного населення є нашим прямим обов'язком. Є можливість з міського бюджету виділяти кошти на цивільний захист, тому це наша проблема номер один.
Як спілкуватиметесь із містянами, якщо зникне звичайний мобільний зв'язок та інтернет? Система оповіщення як працюватиме?
Плануємо ставити по одному старлінку в ті навчальні заклади, де будуть пункти обігріву, щоб була можливість зв'язку. Враховуючи, що генератори працюватимуть, можна буде зарядити телефон, тож за допомогою месенджерів можна буде отримувати інформацію. Там, де будуть старлінки й генератори, працюватиме система оповіщення, а де не буде – залучимо гучномовці. Говорили вже з управляючими й головами ОСББ про те, що необхідно вибрати в кожному будинку по троє осіб, які комунікували б і з нами, і з іншими мешканців. Також працівники комунальних підприємств будуть закріплені за будинками, щоб оперативно повідомляти інформацію. Але це вже крайній варіант, якщо нічого не буде працювати.
Чи визначили, як доставлятимуть найнеобхідніші продукти – хліб, воду? Є такі виробництва, які б самостійно, без довозу забезпечили продукцією мешканців?
Хліб буде точно, пекарень є багато. Визначаємо місця, де його продаватимуть. Імовірно, біля пунктів обігріву. Єдине – питання часу, наскільки затяжним може бути блекаут. Але знаючи наших людей, які люблять мати продукти про запас, думаю, пройдемо цей період з гідністю. Маємо домовленість з одним підприємцем, який розвозить воду по місту вже тривалий час, вирішили, що декілька автомобілів доставлятимуть воду згідно з графіком, за яким працюють і зараз.
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку, телеграм-канал та твіттер.