"Мене, вагітну з метастазами, виписали на паліативне лікування… Але я житиму!"

Вікторія Білець з Червонограда вдруге у житті мусить боротися з підступною недугою. Львівські онкологи розвели руками: пухлини неоперабельні, рак уже не вилікувати. Допомогти молодій жінці погодилися лікарі з Туреччини.

"У дитинстві Віка часто хворіла – то застуда, то бронхіт", - розповідає мама Вікторії, пані Ірина. Спілкуємося з нею та її донькою по Вайберу. Зараз обоє перебувають у Стамбулі, в одній із клінік міжнародної медичної мережі Acibadem. Вікторію дообстежують і невдовзі почнуть лікування.

"Одного разу здала аналіз сечі – результат виявився дуже поганим. Нас відправили на УЗД нирок. Лікар, який проводив обстеження, нічого підозрілого не виявив, але порадив все-таки з'їздити до Львова, у "Чорнобильську лікарню" (Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр). Нам пощастило потрапити на прийом до дуже хорошого діагноста, лікаря Віктора Жельова, який і виявив у нашої донечки нейробластому – рак симпатичної нервової системи. Сказав, що часу у нас мало. Діагноз нам поставили у четвер, а у вівторок – вже прооперували", - згадує пані Ірина.

На цьому фото маленькій Віці – шість рочків. У той час, як її однолітки готувалися йти до школи, дівчинка - боролася із раком.

Нейробластома – це злоякісна пухлина, яка може з'явитися будь-де, де є тканини симпатичної нервової системи. У Віки вона виросла у мозковій корі наднирників. Після операції, дівчинці провели шість блоків хіміотерапії. На щастя, вдалося досягти ремісії і маленьку пацієнтку виписали з лікарні.

"Як так могло статися, що у вересні моя донька лежала "на підтримці" і лікарі запевняли, що все добре – треба тільки вагітність пильнувати, а у грудні у неї виявили множинні метастази?!"

Впродовж наступних 16 років Віка жила звичним життям – закінчила школу, вступила у Львівську політехніку на факультет прикладної лінгвістики, вийшла заміж, завагітніла. Зі своїм майбутнім чоловіком (пан Андрій – рятувальник за фахом) Вікторія познайомилася у соцмережі. Розповідає: на якийсь час їй довелося поїхати зі Львова. Яким же було її здивування, коли коханий зустрів її з букетом з 300 троянд! Відтоді й "прикипіли" серцем один до одного.

Щаслива Вікторія все рідше й рідше згадувала про пережите у дитинстві: лікарняні стіни, болісні ін’єкції, заплакані мамині очі… Але профілактичні огляди проходила регулярно. Лікарі заспокоювали: стільки років минуло – хвороба вже не повернеться! "Минулого разу, коли проходили контрольні дослідження, медики мене запитали: "Що ж ви все ходите та й ходите? Ваша донька – абсолютна здорова!" Ми втратили пильність, - зізнається пані Ірина, - хоча до цього, як тільки у Віки щось заболіло, відразу везли її на обстеження". А останнім часом молода жінка частенько скаржилася на болі у шлунку. Коли завагітніла, болі стали сильнішими і турбували частіше. Була думка зробити гастроскопію шлунка, але через пандемію COVID-19 рідні Вікторії вирішили трохи зачекати. Згодом через загрозу переривання вагітності жінці довелося лягти "на підтримку".

Одне з обстежень показало, що Вікторія хворіє на хронічний гепатит В. Коли біль почав віддавати у правий бік і спину, всі були впевнені: це – через хвору печінку. Молода жінка почала різко худнути. Її постійно нудило. "Складалося враження, що мій шлунок просто відмовляється травити їжу", - згадує Вікторія. Жодне знеболююче, яке могла приймати, не боячись зашкодити дитині, не допомагало. При цьому вона ще й дистанційно навчалася в університеті і навіть змогла захистити магістерську роботу!

На сполох близькі Вікторії забили, коли зауважили, що вві сні вона стогне від болю. Наступного ж дня відвезли її на УЗД. Червоноградські медики запідозрили у пацієнтки рак і порадили негайно їхати у Львівський онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр. На той момент Вікторія була на 24-ому тижні вагітності.

Цього разу пухлин виявили кілька: біля підшлункової, селезінки… Лише у печінці лікарі нарахували три новоутворення, і всі – доволі великі, по 9 см у діаметрі. Пані Ірина досі не може збагнути, як так сталося, що у вересні її донька лежала "на підтримці", лікарі обстежили всю черевну порожнину, але нічого не виявили, а через три місяці, у грудні з'ясувалося, що у Віки - множинні метастази!        

"Вже не могла терпіти того болю. Здавалося, що у мене – "сіла батарейка"

Все, що могли запропонувати вагітній пацієнтці львівські лікарі – паліативне лікування. Мовляв, пухлини неоперабельні, бо надто великі і розташовуються близько до судин. "Сказали, що пробуватимуть полегшити біль і якось продовжити мені життя, поки дитинка не народиться", - розповідає Вікторія. "Уявіть, як це було чути мені, її матері", - пані Ірина збирається зі силами, щоб не заплакати. Жінка вірить, що її донька одужає. Вірять у це і турецькі лікарі, які погодилися взяти Вікторію на лікування.

"Наші знайомі лікувалися у цій стамбульській клініці, - розповідає пані Ірина. - Лікування дало бажаний ефект – вдалося знищити всі метастази у легенях і головному мозку. Спершу розглядали варіант лікування в Ізраїлі чи Німеччині, але через пандемію туди нереально потрапити. Та й рахунки тамтешні клініки виставляють на "захмарні" суми. Лікування у Туреччині також є ефективним, але більш бюджетним. Головне – вчасно звернутися по допомогу".

"Вже не могла терпіти болю. Геть вибилася зі сил. Здавалося, що у мене – "сіла батарейка", - описує свій стан молода жінка. Рідні Вікторії оголосили терміновий збір коштів.

І львівські, і стамбульські лікарі наполягали: треба зробити все можливе, аби дитинка народилася на 32-34 тижні вагітності. Тоді у малечі вже повністю сформуються легені і після народження вона зможе дихати самостійно. Але кесарів розтин довелося провести на 30-ому тижні вагітності. Донька Вікторії з'явилася на світ у стамбульській клініці 9 лютого. Лікарі вирішили більше не зволікати, адже у пацієнтки було пришвидшене серцебиття і високий кров'яний тиск, при тому що сама вона – гіпотонік. Зараз немовля перебуває під наглядом лікарів, а Вікторія – чекає, коли загоїться шрам після операції. Лише тоді лікарі зможуть приступити до проведення хіміотерапії. Попередньо планується, що вже до кінця цього тижня пацієнтці імплантують під шкіру порт-систему – через цей прилад вводитимуть хіміотерапевтичні препарати.

"Клініка вже виставила рахунок за перші три блоки хімії на 14 000 $. І це – лише початок лікування!"

Мама Вікторії постійно перебуває з нею поряд. Брат, батько, чоловік, уся родина – щодня на зв’язку. "А щодо чужих людей – складається враження, що мене підтримує цілий світ, - не приховує усмішки Вікторія. – Щодня отримую тисячі повідомлень у Facebook та Instagram – не вистачає сил усім подякувати. Магазини і кондитерські влаштовують благодійні розіграші, аби допомогти зі збором коштів на моє лікування. Люди надсилають молитви або радять, до кого зі святих можна помолитися за швидке одужання. У день мого відльоту з України троюрідна сестра (але ми настільки близькі, що вона мені як рідна) організувала у львівському кафе "Дзиґа" невеличкий благодійний концерт. На душі у мене було таке піднесення! Повірила у те, що все буде добре".         

На лікування Вікторії Білець потрібно зібрати ще 1 млн. гривень. "Оскільки стан онкохворих постійно змінюється, аналізи мусять здавати постійно. Так само мусять постійно робити біопсію, ПЕТ-КТ. Після того, як я народила, мені відразу провели гастроскопію – онкологи намагалися зрозуміти, звідки хвороба дала свій початок. Заплатили за це обстеження 2 500 $. У ключиці у мене виявили метастаз – у таку ж суму обійшлася біопсія цієї ракової пухлини. Крім того, потрібно додатково платити за саме перебування у клініці – по 700 $ за добу… Клініка вже виставила рахунок за перші три блоки хімії на 14 000 $. І це – тільки початок мого лікування", - зітхає Вікторія.  

Каже, через два місяці (по завершенні трьох блоків хімії) її обстежать, аби перевірити динаміку зменшення пухлин, після чого продовжать лікування. Сьогодні навіть лікарі не можуть спрогнозувати, як довго триватиме хіміотерапія. Вікторія сподівається, що її ненадовго відпустять додому, аби подружжя могло похрестити свого первістка…

Переказати кошти на лікування Вікторії можна за цими реквізитами:

4790 8200 1688 8254 - ощадбанк

4441 1144 2745 7393 - монобанк

5168 7574 2293 1883 - приватбанк

4149 4991 5065 9710 – доларова карта

IBAN:

UA063052990000026206897792403

Отримувач: Білець Ірина (мама)

Також родина Вікторії просить усіх небайдужих про молитовну підтримку.

Всі фото надані Вікторією Білець

Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал