За повідомленням Державної служби надзвичайних ситуацій України, в Івано-Франківській області розгортають перший в Україні польовий шпиталь для хворих на COVID-19, де ситуація із захворюваність, як визнав головний санітарний лікар України Віктор Ляшко, - "майже критична". У багатьох населених пунктах Прикарпаття ліжко-місця в опорних лікарнях заповнені на понад 90%, а у самому обласному центрі – на 100%. Ліжка розставляють вже не тільки по коридорах, а й у їдальнях і службових кімнатах для лікарів. Та лікують, як відомо, не стіни, а медперсонал, який працює на межі своїх можливостей. А важких "ковідних" хворих – ще й кисень, якого вже бракує. Наприклад, для Коломийської райлікарні кисень доставляють зі Львова.
Пацієнтів почали розвозити по інших областях. Зокрема, як повідомив на прес-брифінгу керівник Львівського центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Андрій Васько, семеро пацієнтів з Франківщини вже проходять лікування у Львівському обласному госпіталі ветеранів війни та репресованих ім. Ю. Липи. Загалом Львівщина готова прийняти на лікування 100 пацієнтів. Доправляють хворих з Івано-Франківської області до лікарень Чернівецької і Тернопільської областей, але ситуація у цих двох регіонах з дня на день погіршується, тож може виявитися так, що і з цих областей пацієнтів доведеться кудись везти.
Значний спалах захворюваності фіксують також у Закарпатській області. Наздоганяє її Вінницька. Найбільш критичні регіони вдалося виявити завдяки новим карантинним індикаторам. Тепер ключовим у розумінні того, де ситуація починає виходити з-під контролю, є не кількість хворих (оскільки до статистики вони потрапляють із запізненням приблизно на два тижні), а кількість госпіталізацій та їх динаміка. А вона у Західному регіоні лякає.
За даними Київської школи економіки, в Івано-Франківській, Закарпатській і Чернівецькій областях кількість нових госпіталізованих пацієнтів переважає кількість виписаних з лікарень на 30-50%. У перших двох областях реанімаційні ліжка заповнені на 70%.
Перший в Україні мобільний госпіталь для "ковідних" хворих розгорнуть неподалік Богородчанської центральної лікарні, розташованої за 20 км від Івано-Франківська. Наразі саму лікарню поетапно переводять у режим протиковідного госпіталю, розрахованого на 250 ліжок, а пацієнтів з іншими захворюваннями, які проходять тут лікування, скеровують в інші заклади області. "Рішення непрості, фактично вони відповідають умовам надзвичайного стану, але всі інші заходи уже вичерпано. Без додаткових місць пацієнти у важких станах будуть просто приречені", - повідомив на своїй фейсбук-сторінці селищний голова Богородчан Ростислав Заремба. На докори інших користувачів соцмережі, що думки людей ніхто не питав, чиновник відповів: "Нашим людям важко прийняти спільне рішення, в який колір двері у під'їзді пофарбувати, а тут йдеться про життя".
Читайте також: Лізе у душу: як COVID-19 підриває психічне здоров'я українців
Попередньо повідомлялося, що додаткові місця спочатку розгорнуть всередині приміщень лікарні, а коли потеплішає – обладнають модульну конструкцію на вулиці, оскільки експлуатувати надувні ангари взимку недоцільно. Проте зважаючи, наскільки оперативно доправили мобільний госпіталь на Франківщину, сумнівів немає – на область чекає "ковідний" колапс. Місцеві лікарі прогнозують: ситуація буде напруженою ще наступні місяць-півтора.
Джерело: Богородчанська районна державна адміністрація. Медик Богородчанської ЦРЛ проходить через дезінфікуючу рамку, встановлену при вході у стаціонарне відділення лікарні.
З 22 лютого на Франківщині посилюють карантин. Цілий тиждень тут діятимуть обмеження "червоної" зони – не працюватимуть кав’ярні, ресторани і розважальні заклади. Не проводитимуть масових заходів. Учні старших класів навчатимуться дистанційно. А от на такий радикальний крок як закрити область для в'їзду регіональна Комісія з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій наразі не наважилася, проте обіцяють поставити блок-пости, де проводитимуть температурний скринінг. Так само не було прийняте рішення припинити роботу гірськолижнів курортів. Хоча франківські медики стверджують - спалах стався з двох причин: через різдвяні свята, коли місцеві жителі активно ходили один до одного у гості (хоча, наприклад, у багатьох країнах, дозволили на Різдво зустрічатися лише найближчим, та й то – в обмеженій кількості, за чим пильно стежила поліція) і туристів, які масово з’їжджалися на один з найбільших гірськолижних курортів Буковель з цілої України та інші бази відпочинку у Карпатах. Про дотримання соціальної дистанції і носіння масок, схоже, забули всі, включно з очільником держави Зеленським, який 8 січня (наступного ж дня після запровадження локдауну!), приїхав покататися на лижах. У якомусь шале президент вирішив не відсиджуватися. Навпаки, активно фотографувався з туристами "Буковелю". І, звісно ж, був без маски. Важко уявити на місці Зеленського, наприклад, Ангелу Меркель чи будь-якого іншого європейського лідера, який отак би відпочивав на одному з місцевих гірськолижних курортів, у той час як громадяни їхніх країн змушені жити у режимі карантинних обмежень довше року. Та річ у тім, що й самі громадяни України "плювали з високої гори" на ці обмеження.
Читайте також: В Україні знову буде адаптивний карантин. Що очікує Львівщину?
Джерело: Telegram
До слова, в європейських країнах зробили все можливе, аби зменшити потік туристів на свої гірськолижні курорти. Зокрема Франція заборонила роботу барів і ресторанів та вирішила не запускати підйомників. Уряд Італії запровадив тимчасовий мораторій на поїздки у гори навіть тим, хто має там власне житло, а гірськолижні курорти - закрили. В Австрії (уряд цієї країни спершу пручався запропонованим обмеження) на гірськолижних курортах закрили заклади громадського харчування, а туристів з інших країн, перед тим як дозволити їм стати на лижі, відправляли на десятиденний карантин. В Європі небезпідставно побоювалася, що двотижневий відпочинок на свята може перекреслити всі протиепідемічні зусилля попередніх місяців. "Другого Ішгля ми не допустимо!", - обіцяли політики своїм громадянам. І обіцянки дотрималися. Зеленський такої обіцянки не давав, тож другим Ішглем став Буковель.
Нагадаємо: курорт Ішгль в Австрії ряд ЗМІ назвав "розсадником коронавірусу в Європі", а владі Тиролю закидали запізнілу реакцію на інформацію про перші випадки захворювання, що призвело до поширення інфекції серед відпочивальників. Із закриттям лижного курорту влада, мовляв, забарилася неспроста, бо переслідувала комерційний інтерес.
Саме лижні курорти Італії, Австрії, Франції та Німеччини стали основними "хабами" для COVID-19. Ймовірно, так коронавірус потрапив і в Україну. Свого часу головний редактор "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов звинуватив групу українських багатіїв у тому, що вони збиралися веселими компаніями на знаменитому французькому курорті Куршевель, аби відсвяткувати 8 березня, після чого – привезли вірус до Києва.
Джерело: 20 хвилин. Так виглядали черги на підйомники у Буковелі у перші дні локдауну.
Головний санітарний лікар Віктор Ляшко переконаний: спалахи COVID-19 у західних областях України пов’язані саме з масовим пересуванням туристів. Про це він заявив в ефірі одного з політичних ток-шоу. "На гірськолижні курорти приїздять туристи, заражені коронавірусом і заражають персонал готелів та ресторанів, які у подальшому передають вірус іншим людям", - пояснив ланцюжок інфікування Віктор Ляшко і додав, що у зв'язку з цим Івано-Франківська обласна комісія ТЕБ і НС прийняла рішення на тиждень зупинити всю розважальну інфраструктуру і всі заклади громадського харчування у регіоні. Гірськолижні курорти не закриють, але заклади громадського харчування, які діють на їх території, з 22 по 28 лютого не працюватимуть. Про це повідомив на прес-конференції перший заступник начальника ГУ Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області Микола Сендецький. Та це обмеження навряд чи віднадить туристів. По-перше, годувати сніданками постояльців готелів будуть і надалі, а обіди та вечері – доставлятимуть у готельний номер або ж їх можна буде придбати на виніс. По-друге, заражаються туристи на гірськолижних курортах не тільки у щільно набитих барах, кафе і ресторанах, а й у чергах на підйомники і у тісних кабінах. Тож надія одна – на "небесну канцелярію". З потеплінням потік туристів на гірськолижний відпочинок, ймовірно, зменшиться, але навряд чи це покращить показники госпіталізацій важких пацієнтів з COVID-19. Маховик захворюваності в Україні вже набирає обертів…
Читайте також: Їж, спи, дихай: чому багато людей потребує реабілітації після COVID-19?
Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал.