Імпортоване свято: якого із трьох Валентинів святкуємо?

14 лютого – день, коли всі шукають подарунки, в повітрі – квітковий запах, шелестить подарункова упаковка, всі несуть додому плюшеві сердечка, тінейджери вдають із себе дорослих, бо в них є чудова нагода заявити суспільству, що вони вже дозріли до дорослого почуття…

Здавалося б, кому завадить таке миле свята, коли всі всім освідчуються, роблять подарунки та підносять квіти? Втім останніми роками лунає чимало критики до цього дня. Кажуть, що День закоханих придумали маркетологи, щоб підвищити продажі ювелірних виробів, листівок, квітів, сувенірів та іншого нехитрого краму, який можна використати для подарунка. Але до чого тут святий?

"Еспресо.Захід" спробував дізнатися про святого і його вплив на стосунки простих смертних. Ми запитали про це в авторитетних священників.

Три святі Валентини. Вам якого?

У самому вшануванні головного винуватця свята всіх закоханих – святого Валентина – чимало незрозумілого: в календарях, якими послуговуються УГКЦ і ПЦУ, 14 лютого зазначене як день пам’яті мученика Трифона, а святих Валентинів є аж три. Якщо не полінуватися й дослідити житія святих (так, так, усі 12 томів!), то можна дізнатися, що тут згадуються мученик Валентин Доростольський, який постраждав за віру у Христа 228 року (його день пам'яті – 7 травня), священномученик Валентин, пресвітер Римський, якого замордували за проповідь 269 року (згадуємо про нього 19 липня) і священномученик Валентин, єпископ Італійський, якого убили 273 року (цього святого згадуємо 12 серпня).

Читайте також: П'ять історій про сучасні дива улюбленого святого дітвори з Дому святого Миколая у Львові

У Римському мартирологу на 14 лютого йдеться насамперед про пам’ять святих Кирила і Мефодія і ще 10 святих, серед яких одразу два Валентини. Перший був священиком і лікарем, якого стратили (ймовірно, через усікновення голови) в Римі під час гонінь на християн за часів імператора Клавдія II Готіка (268-270 рр.) саме 14 лютого. Другий – єпископ Тернійський, який жив за часів імператора Авреліана і також був страчений, але пізніше – 273 року. Їх обох канонiзували задовго до роздiлення Церкви на Західну i Східну. Тобто цих святих визнають i православнi, і католики. Але тут виникає цікавий парадокс: як міг святий ІІІ століття таємно вінчати закоханих, якщо чин церковного шлюбу укладено на межі IX-X століття? Хоча шлюбні церемонії християни мали й раніше, просто не такі, як ми звикли. Але в легендах про Валентина розповідається саме про церковне вінчання! Також у житіях святих не йдеться про таємні вінчання у в’язниці, немає згадок і про листи закоханих.

"Імпортоване свято"

Фото: freepik​

Католики визнають свято закоханих, але застерігають, що молодь відзначає його не завжди по-християнськи. Священники східної традиції в Україні теж в один голос твердять, що сучасний формат святкування відійшов від церковного розуміння і закликають відмовитися від комерціалізації вшанування пам’яті святого.

"День Валентина – це імпортоване свято. Знаю, що на початках християнства був такий святий Валентин, який любив дарувати троянди нареченим і бажав їм щасливого шлюбу. Після його смерті була визначена дата вшанування його пам'яті. Обрали лютий, тому що перед тим були обряди з нагоди збору врожаю, так звані обряди плодючості, але імператор Август заборонив їх. Церква їх християнізувала, надала іншого значення, запровадивши день усіх закоханих. Церква надала змогу захищати закоханих, даючи їм можливість шлюбу. Найцікавіша легенда – про мученика, який любив троянди і дарував їх усім нареченим. Таке бачення римсько-католицького свята. Відомо, що єпископ Тернійський загинув мученицькою смертю. Він відомий святістю життя, милосердям, скромністю. Але Франція, Бельгія, Німеччина, Австрія розкрутили цього святого і він там був піднесений до рівня нашого Миколая. Наприклад, в Австрії цього дня продають чверть троянд від річних продажів цих квітів. У деяких єпархіях Австрії молодь кличуть на реколекції пороздумувати про шлюб, стосунки, щоб трохи відволікти людей від світського розуміння кохання. Зараз день Валентина – це свято тих, хто хоче продати троянди й сердечка, день усіляких розпусних речей. З того свята, яке мало б допомогти закоханим подумати, чи вони дійсно хочуть жити разом з Божим благословенням, зробили щось протилежне. Ми неправильно зрозуміли католицьку традицію", – каже о. Михайло Димид, професор кафедри пасторального богослов’я УКУ, один із капеланів Майдану.

Читайте також: "Ліки і антибіотик відмінили, я просто молилася", – доктор Мартіна

Виявляється, Папа Геласій I 496 року встановив день пам’яті Валентина, щоб витіснити язичницьке свято луперкалії, яке відзначали в Римі на честь бога Фавна, покровителя плідності, і яке на практиці було торжеством куртуазної любові та закінчувалося "священною" розпустою.

Консультант з історії Постуляційного центру беатифікації та канонізації святих УГКЦ отець Полікарп Марцелюк, який займається підготовкою документів до беатифікації новомучеників, солідарний з о. Михайлом.

"Образ святого Валентина спочатку мав підкреслити передусім романтичну любов між чоловіком і жінкою, показати її духовний вимір, а не звичну для тих часів куртуазну любов. Але до нас дійшло спотворене розуміння. Традиція святкування Дня закоханих радше світська, ніж церковна. УГКЦ не має традиції пошанування цього святого. Дається взнаки й секуляризація суспільства. Треба бути дуже обережним з такими речами. Адже якими будуть наші ідеали – таким буде наше життя", – пояснює о. Полікарп. 

Читайте також: Львівський монах знайшов перший письмовий доказ причетності братів Шептицьких до переховування єврейських дітей у монастирі студитів

Найбільшою проблемою святкування дня святого Валентина як Дня усіх закоханих є профанація особистості святого, підміна самого поняття любові. Церква не засуджує кохання, але закоханість – це ще не любов, справжня любов пов’язана не лише з почуттями, а й з відповідальністю та вірністю.

Альтернатива є!

Дня закоханих не святкує сам і своїм парафіянам не радить також о. Роман Тереховський, сотрудник храму Пресвятої Євхаристії.

"День Валентина – зовсім не про ту любов, про яку говорить Церква. Якщо ми намагаємося зрозуміти, про що Євангеліє, то виникає конфлікт із цим комерційним розумінням дня закоханих. Взагалі в нашому календарі цього дня вшановують пам'ять іншого святого", – каже о. Роман.

Священники кажуть, що в церкві насправді є приклади любові, яка найкраще ілюструє задум Христа щодо чоловіка й жінки.

Читайте також: Святий у джинсах – покровитель інтернету

"Я думаю, що треба знайти в нашій традиції "свого" святого, який став би покровителем закоханих. Церква має багато прикладів християнського розуміння любові. Наприклад, святі Адріан і Наталія. Так, можливо, ці святі не будуть привабливими для маркетологів, але вони відповідатимуть духу Євангелія", – переконаний о. Михайло Димид.

Зрештою, всі святі, їхнє земне служіння є прикладом любові, яку апостол Павло називає "зв’язком досконалості". Таку думку розвиває о. Роман Тереховський.

"Якщо захотіти, можна знайти про справжню любов чи не в кожного святого. Просто треба не полінуватися і почати досліджувати їхні біографії – житія святих. Часом не треба, щоб ЗМІ "приписували" святих до певного виду "спеціалізації", бо в кожного є багато подвигів, здійснених завдяки силі любові. Чимало святих мали сім'ї, дружин/чоловіків, були змушені йти на жертви заради людей, яких любили. Просто треба хотіти шукати цю любов і її приклади", – підсумовує священник.

Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал