Після офіційного одужання чимало пацієнтів продовжує відчувати вплив вірусу на здоров'я. Хтось скаржиться на постійну втому і частий головний біль. Хтось уже "познайомився" з тахікардією, а у когось - вперше дала збій печінка. Є люди, які з моменту появи першого симптому захворювання жодної ночі не спали міцно. А комусь – досі важко дихати.
Як розповіла "Еспресо.Захід" лікар-терапевт Шпиталю ім. Митрополита А. Шептицького Реабілітаційної програми для постковідних пацієнтів COVчег Ірина Звіздарик, з кожним пацієнтом, який до них звертається, працює лікар-терапевт, психолог і реабілітолог. Але майже кожен хворий потребує ще й додаткових консультацій вузьких спеціалістів. Найчастіше - невропатолога, кардіолога або гастроентеролога. Доволі часто доводиться залучати й окуліста - COVID-19, як з'ясувалося, погіршує зір.
Фото надала Ірина Звіздарик
Реабілітаційна програма діє з жовтня минулого року і триває 10 днів. Для педагогів Львова вона – безкоштовна. Це стало можливим завдяки співпраці благодійної установи із закордонними меценатами та Управлінням освіти Львівської міськради.
Наймолодшому пацієнту, який проходив реабілітацію було 37 років. "Реабілітацію, - каже лікарка, - найкраще розпочинати не пізніше, ніж через два місяці після завершення гострої фази COVID-19".
Нічого свого львівські фахівці не вигадували – взяли за зразок програми, які діють в європейських країнах. "Керуємося доказовою медициною – проводимо реабілітацію, згідно з протоколами і рекомендаціями ВООЗ", - пояснює Ірина Звіздарик. Визнає: новий коронавірус до кінця ще не вивчений. Мабуть, мусить минути не один рік, аби стало зрозуміло, з чим маємо справу.
"У кожному організмі коронавірус шукає "слабке місце" і впливає на нього найбільше"
Офіційно пандемія "стартувала" у березні, коли про це оголосив ВООЗ. Згодом, крім "COVID-19", Міжнародний Класифікатор Хвороб поповнився ще одним діагнозом – "Постковідний синдром". Його діагностують, коли такі симптоми як слабкість, задишка, головний біль, запаморочення, болі у м'язах і суглобах, втрата нюху, різкі стрибки тиску, субфебрильна температура, шлунково-кишкові розлади, когнітивні порушення тощо утримуються довше 12 тижнів, їх неможливо пояснити альтернативним діагнозом і ці симптоми можуть зникати та з'являтися знову. Крім того, вчені запровадили ще один термін - "Затяжний COVID" ("Long COVID"), коли симптоматика зберігається довше чотирьох тижнів. Проте небезпека коронавірусної хвороби криється не лише у цьому. "Наслідки перенесеного COVID-19 – це не тільки наслідки дії самого вірусу, а й наслідки тривалого лікування, адже нерідко пацієнти змушені приймати велику кількість ліків. Ще одна проблема – хронічні захворювання, супутні патології при COVID-19. У кожному організмі коронавірус шукає "слабке місце" і впливає на нього найбільше", - каже фахівець.
"Пацієнта виписали зі стаціонару, результат ПЛР-тесту – негативний, а симптоми – зберігаються. Найчастіше люди скаржаться на задишку, зниження толерантності до фізичного навантаження (тобто важко переносять те навантаження, яке колись переносили легко) і порушення роботи серця (серцебиття, порушення серцевого ритму, скачки артеріального тиску), - перелічує лікарка. - COVID-19 часто дає ускладнення з боку нервової системи. Виникають прояви нейрокогнітивних розладів, такі як порушення концентрації пам'яті та уваги, головні болі, запаморочення, порушення сну, на яке скаржиться майже кожен другий (це може бути як сонливість, так і навпаки, безсоння). Багато пацієнтів повідомляє про коливання температури тіла - вона може бути як зниженою, так і субфебрильною +37,2 +37,3°С та не спадати протягом місяця. Це насторожує, адже інфекції давним-давно немає".
Якщо до COVID-19 людина була здоровою, після одужання також може відчувати такі наслідки?
Можуть навіть спостерігатися порушення з боку печінки, нирок, серця. Особливу увагу слід звернути на коагуляцію. Відомо, що вірус впливає на систему згортання крові, сприяє утворенню тромбів. Ось чому препарати для розрідження крові додали до протоколів лікування, але, звичайно, приймати їх треба за призначенням лікаря. У жодному разі не можна займатися самолікуванням, адже ці ліки мають протипоказання і, крім того, володіють рядом побічних ефектів.
Після перенесеної вірусної пневмонії може виникнути фіброз – рубцювання тканин легень. Чи є шанси на відновлення нормальної функції дихання?
Якщо до нас звертаються такі пацієнти, проводимо їм контроль сатурації (насичення крові киснем). Ця процедура вже всім відома – з початку пандемії багато українців покупляло собі пульсоксиметри для домашнього вжитку.
Далі за роботу береться реабілітолог, який розробляє для пацієнта індивідуальний план "тренування" легень, щоб легені могли "роздихатися". Такі вправи можна знайти на YouTube і виконувати їх вдома, але у міру своїх сил, щоб не перевантажувати організм.
Якщо була уражена велика площа легень, то таку гімнастику, звісно, рекомендується проводити під наглядом фахівця.
"Після COVID-19 організм відновлюється мінімум місяць, але максимум півроку"
Якщо у людини був легкий перебіг захворювання, також потребуватиме реабілітації?
Комплексної роботи фахівців – ні, але якийсь час мусить функціонувати у light-режимі, тобто не навантажувати себе ні фізично, ні розумово. Важливо також дотримуватися розпорядку дня.
Роботодавцям слід з розумінням ставитися до таких працівників – по можливості не встановлювати їм жорстких дедлайнів, не змушувати працювати понаднормово.
Харчування повинно бути повноцінним, з необхідною кількістю вітамінів і мікроелементів. Раджу багато гуляти на свіжому повітрі (особливо це корисно зараз, у морозні дні).
Навантаження збільшуйте поступово. ПЛР-тест у вас негативний і ви вже нібито здорові, але вашому організму потрібен час, щоб відновитися.
Якщо щось турбує, зверніться до сімейного лікаря, пройдіть всі необхідні обстеження і з'ясуйте, чи варто чогось боятися, чи це тільки психосоматичні наслідки перенесеного захворювання.
Джерело: DrBonnie360
А скільки потрібно часу, щоб відновитися після хвороби?
Все індивідуально і залежить від важкості перебігу захворювання, кількості днів, проведених у стаціонарі, чи перебувала людина на штучній вентиляції легень і т.д. Часовий діапазон я би визначила так - мінімум місяць і максимум півроку.
Одним з найбільш характерних симптомів COVID-19 є аносмія (втрата нюху). За даними одного з досліджень, нюх втрачає 55% хворих. Як правило, він швидко відновлюється, але, на жаль, не у всіх. Є люди, які місяцями не відчувають запахів.
У медичній літературі описано багато випадків, коли нюх був відсутній 120 і навіть 150 днів. Він поступово відновиться, але якщо це турбує, насторожує, варто проконсультуватися з ЛОРом. Лікар проведе обстеження, подивиться, наскільки вираженою є картина і дасть свої рекомендації.
Але якщо немає нюху, то й апетиту не буде…
Організм краще знає, що йому потрібно. Нехай їжі буде небагато, але хай вона буде якісною.
У пацієнтів, які хворіли важко і перебували у лікарні (а тим паче у палаті інтенсивної терапії), крім соматичних захворювань, можуть з'являтися проблеми психологічного характеру?
Так, страх смерті, страх наслідків перенесеного COVID-19 ("що зі мною буде далі?"), депресивні стани… З такими пацієнтами мусить працювати психолог.
"Трапляється, що пацієнт уже вважає себе здоровим, але коли починаємо з ним працювати, "вилазять" зміни в аналізах, зміни на УЗД печінки чи серця"
У вашій практиці зустрічалися випадки, коли люди повторно хворіли на коронавірус?
Спочатку я, як, мабуть, багато моїх колег не вірила, що на COVID-19 можна хворіти більше одного разу. Про такі випадки згадувалося в іноземних ЗМІ та медичній літературі, однак я чомусь думала, що у нас такого бути не може (всміхається). Але у мене вже були пацієнти, які перехворіли влітку, а восени – зверталися повторно з підтвердженим діагнозом "COVID-19".
Джерело: CGTN
Перебіг був важчим, легшим чи таким самим?
У моїх пацієнтів перебіг був легшим, але це все індивідуально. У цю хвилину не можу вам підтвердити ні статистично, ні науково, що от стільки хворіє повторно важче, а от стільки - легше. Надто мало часу минуло, щоб лікарі та науковці могли робити якісь висновки.
Якщо подивитися на це більш оптимістично, чи можна розглядати COVID-19 як шанс покращити стан здоров'я? Наприклад, людина почне частіше відвідувати лікаря чи краще харчуватися?
Трапляється, що пацієнт уже вважає себе здоровим, але коли починаємо з ним працювати, "вилазять" зміни в аналізах, зміни на УЗД печінки чи серця. Тобто виявляємо інші, не пов’язані з COVID-19 патології, про які людина навіть не здогадувалася. А тепер вона про це знає і буде лікуватися, більше дбати про себе, більше прислухатися до свого організму, допомагати йому, а не тільки експлуатувати. Буде думатиме не тільки про рідних й близьких, а й про себе. Полюбить себе. Це насправді великий позитив. У пацієнтів, які проходять реабілітацію, змінюються не тільки результати лабораторних аналізів і фізичний стан. Змінюється настрій, сон, ставлення до життя.
Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал.