"Хай святий Миколай думає, а не я!"

П'ять історій про сучасні дива улюбленого святого дітвори з Дому святого Миколая у Львові.

Про Святого Миколая знають усі – і великі, і малі. Це чи не найвідоміший святий у всьому світі. Але що ще, крім традиційних солодощів, фруктів та іграшок, може принести нам Святий Миколай?

Напередодні казкової ночі, коли всі чемні діти чекають на подарунки від Чудотворця, "Еспресо.Захід" зібрав п’ять історій про подарунки від святого, які не можна з'їсти чи помацати, але вони змусять дорослих посміхнутися, не втратити дитячу здатність дивуватися і повірити у те, що Миколай таки існує.

Знаково, що всі ці історії розповів отець Роман Прокопець, голова Центру опіки сиріт УГКЦ, який опікується Домом милосердя святого Миколая, що у Львові, на вулиці Короленка, 7. У пам'яті львів'ян ще свіжі спогади, як непросто було церковній організації отримати будівлю і використати для потреб тих, у кого нікого немає, – сиріт. Прецедент – будівлю у центрі міста не продали з молотка, а віддали для потреб сиріт. І це було перше з чудес Миколая у Львові. Але дива були ще!

Фото: facebook/procopecj 

Історія 1.

Як Миколай приніс гроші на вікна

"На самому початку, коли ми щойно почали реконструкцію будівлі Дому милосердя Святого Миколая, ми вирішили залишити автентичні дерев'яні вікна, дещо доробити, але не замінювати на пластикові. Минув час, майстри все зробили, як ми хотіли, ще лиш треба було заплатити 10 000 гривень за вікна. Я вже думав, де я такі гроші візьму? Довелося б їх десь збирати, оголошувати збірку по людях доброї волі, бо ми не маємо таких грошей. І от того самого дня, коли я говорив з майстрами, дзвонить до мене одна знайома жінка, яка часто допомагала у проєктах із сиротами, і питає, чи можна прийти до Дому милосердя. Ми нікому з друзів ніколи не відмовляємо, жінка прийшла до нас на Короленка. І ось ми сидимо, п’ємо чай, неквапливо собі балакаємо про все на світі, і в якийсь момент ця жінка витягає 10 тисяч гривень і передає їх на потреби Дому милосердя. То я взяв ці гроші і відразу, в той самий день, майстрам їх передав. Таке враження, що святий Миколай сам турбується про Дім Миколая у Львові. Я нікому навіть не говорив про цю потребу! Просто не встиг сказати! Звідки вона знала? Ні з того, ні з сього прийшла і принесла саме таку суму, яка потрібна була на вікна у Домі милосердя Святого Миколая. Видно, Миколай теж вирішив, що у його львівській домівці потрібні вікна".

Історія 2.

Як Миколай допоміг знайти батьків

"У нас, у Домі милосердя Святого Миколая, так поставлена робота, що без молитви ніяк. Усі наші проєкти починаємо з молитви. Молитву до святого Миколая читаємо усі разом перед його іконою у нашому храмі. Але людина, яка приходить до нашого храму, може собі помолитися до Миколая і приватно, ми залишили для таких роздруковану молитву до святого, яку кожен собі може взяти і прочитати перед його іконою. Коли проводимо екскурсії для людей, то зупиняємося і разом молимося перед іконою нашого Миколая. Якось до нас прийшли люди, які дуже хотіли всиновити дитину, але їм це ніяк не вдавалося. От ми всі разом помолилися до нашого Миколая, і за півтора тижня ця жінка подзвонила мені і радісно повідомила, що для них знайшлася дівчинка в інтернаті і от на днях суд має вирішити питання про її удочеріння. Продовжуємо молитися у наміренні, щоб та дівчинка отримала своїх тата і маму. Щосереди о 12 годині молимося акафіст Миколаю за дар батьківства. Тут ми переконані, що батьківство – це не завжди про фізичне поняття. Деколи люди, які не можуть бути батьками фізично, можуть прийняти дитину у родину. І це також батьківство. Проте не перестаємо просити у Бога і Миколая, щоб у молодих пар вийшло і з фізичним батьківством".

Історія 3.

Як Миколай знайшов подарунки для сиріт через одну ікону

"Одна пара з Франції є нашим давнім другом. Вони часто передають подарунки для наших підопічних, завжди допомагають влаштовувати свята для наших дітей і всіх потребуючих, особливо на Миколая. І от недавно вони приїхали в Україну. Я їм проводжу екскурсію нашим храмом, все розповідаю і показую. У момент, коли ми дійшли до нашої ікони Миколая, та жінка вражено зупинилася. "20 років тому нам подарували точно таку саму ікону Святого Миколая на весілля! То наш улюблений святий і ми часто молимося перед нею", – сказала вона нам. Миколая вони обрали покровителем своєї сім'ї, а Миколай знайшов їх у Франції як помічників для львівських сиріт через свою ікону".

Історія 4.

Як Миколай подарував ноутбук

"Якось прийшла до нас жінка, яка є опікуном хворої дитини. Дитина весь час потребує реабілітації. Родині весь час бракувало грошей на те, щоб покривати всі витрати на лікування і реабілітацію. От жінка прийшла до нас і питає, чи ми можемо їй допомогти. Річ у тім, що вона вирішила стати фрілансером, працювати з дому, і їй для цього треба було роздобути ноутбук для роботи. Я зразу зрозумів, що ми тут безсилі. Слухаю її і розумію, що отак відразу не знаю благодійника, який би віддав цій жінці ноутбук або допоміг його придбати. Але думаю собі: "Святий Миколаю, ти почув, а тепер працюй!" Рівно за тиждень до мене приходять чоловік і жінка і кажуть мені: "Ми купили додому новий комп’ютер, а старий нам уже не потрібен. Отче Романе, чи не маєте кому віддати наш ноутбук? Віддайте його тому, кому він дійсно потрібен". У тої людини, якій я передав комп’ютер, просто слів не було від подиву".

Історія 5.

Як Миколай допоміг вивезти сміття

"Коли ми тільки отримали будівлю Дому милосердя Святого Миколая, там було кілька тонн сміття. Сміття було всюди, причому дуже різне – і будівельне, і побутове. Приміщення було нічиє, тут сміття викидали всі, хто хотів, було звалено усе на купу. Тут п’ять років нікого не було, і сусіди скидали своє сміття у це приміщення. Сюди ходили місцеві пияки і наркомани. Одним словом, я ще стільки сміття не бачив, воно було всюди і його було дуже багато. Треба було розпочинати ремонт, а в нас купи сміття навколо. Пам'ятаю, як один чоловік привіз нам іграшки від своєї внучки. Я його воджу приміщенням, все розказую-показую. Він жахнувся від побаченого: "Та у вас тут повно роботи! Тут просто не знаєш, з чого починати!" Я йому запропонував долучитися. Він каже: "А де ви гроші на то все візьмете? Тож велике приміщення, а будматеріали нині дорогі!" Добре пам’ятаю, що йому відповів так: "Хай святий Миколай думає, а не я!" Гість отак ходить, ходить, а потім питає, чим може нам допомогти. Виявляється, фірма цього чоловіка якраз займається вивезенням сміття! "Та ви попали у золоте місце!" – кажу йому. Завдяки тому чоловікові ми розгребли наші сміттєві кучугури. Ми не заплатили ні копійки за роботу цьому чоловікові! Він просто не захотів у нас нічого брати, хоч там було роботи більше ніж багато. От вивезли ми велику частину сміття, а той чоловік знов прийшов до нас і каже: "Сміття – то добре, але у вас все одно лишається повно роботи". Я йому знов відповів, що хай про це думає святий Миколай. От він і дбає про Дім милосердя святого Миколая у Львові від задуму і дотепер".

P.S. Маємо підозру, що це далеко не всі чудеса Святого Миколая у Львові, багато з них залишаться глибоко інтимними і про них не розкажуть публічно. Але дуже сподіваємося, що ці п’ять, якими поділився отець Роман, створять вам настрій для свята.

Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал