Уже понад 10 років отець Юстин (Бойко) досліджує спадщину монахів-студитів у фондах Центрального державного історичного архіву у Львові. І ось днями о. Юстин опублікував сенсаційну знахідку – маленьку записку, автором якої є отець Климентій Шептицький. У цій записці йдеться про порятунок єврейської дитини, яку він просить прихистити у монастирі. Цей скромний клаптик паперу з нашвидкуруч написаним проханням може докорінно змінити реноме Митрополита Андрея й навіть стати сходинкою до визнання його Праведником світу від Держави Ізраїль.
Але про все по порядку. В Уневі отець Климентій при монастирі започаткував дитячий сиротинець. Саме тут під час німецької окупації переховували дітей євреїв. За різними даними, брати Шептицькі свого часу в такий спосіб врятували від кількох сотень до кількох тисяч євреїв – їх переховували в монастирях і церквах, а потім знаходили спосіб переправити за кордон. Саме за порятунок єврейських дітей у часи Голокосту отця Климентія Шептицького в Ізраїлі визнали Праведником світу. Сталося це ще далекого 1996 року. А ось з його братом, Митрополитом Андреєм, ситуація дещо складніша. Проте незабаром все має шанс змінитися завдяки знахідці отця Юстина.
"Працюючи у фондах Центрального державного історичного архіву у Львові, мені вдалося віднайти маленьку записку, автором якої є отець Климентій Шептицький. Цей доказ я знайшов серед інших документів різного характеру. Це перше письмове свідчення того, що брати Шептицькі дійсно переховували єврейських дітей. У цій записці йдеться про порятунок єврейської дитини, яку він просить прихистити в монастирі. Мова, очевидно, йде про Свято-Іванівську Лавру, де на той час перебував отець Тит, до якого адресована записка. Прізвища та імені дитини не згадується зі зрозумілих мотивів. Для того, щоб довідатися про подальший план дій щодо врятованої єврейської дитини, отець Климентій просить обох ієромонахів приїхати до нього особисто до Унева, де він їх детально ознайомить з наступними кроками", – розповів "Еспресо.Захід" о. Юстин (Бойко).
Річ у тім, що у монахів-студитів перед війною, крім отця Климентія, рідного брата Митрополита Андрея, особами, посвяченими в переховування єврейських дітей, були ієромонахи Тит Процюк і Марко Стек. Отець Юстин каже, що про цю справу в монашому середовищі знало дуже небагато людей – від сили п’ятеро осіб. "Це робилося для конспірації, щоб не нашкодити дітям", – пояснює отець Юстин.
До речі, про ієромонаха Тита Процюка згадує львівський рабин Давид Кагане у своєму "Щоденнику львівського гетто". "У справі переховування рабина Кагане він був задіяний тоді, коли перебував у монастирі святого священномученика Йосафата (так званому Студіоні). А про Марка Стека свідчить Курт Левін у своїй книжці "Мандрівка крізь ілюзії". Саме там він розповідає про отця Марка, який врятував його на доручення Митрополита Андрея у Свято-Іванівській Лаврі, а пізніше, коли там стало небезпечно, у скиті святого Андрея у Лужках", – каже студит.
Всі ці дані щасливо спричинилися до того, що отець Климентій Шептицький проголошений Інститутом "Яд Вашем" Праведником народів світу. Отець Юстин сподівається і вірить, що його знахідка допоможе відновити справедливість і щодо Митрополита Андрея Шептицького, з благословення якого вся ця акція з порятунку євреїв була організована на парафіях і в монастирях.
"Немає жодного сумніву, що у записці йшлося про єврейську дитину. У записці вказано дату – 1942 рік, коли у Львові була німецька окупація. Отець Климентій Шептицький писав монахам Свято-Іванівської лаври, часом вказував ім'я, прізвище тої дитини, я маю такі докази. У цьому випадку він нічого не вказує. Звичайно, що науковці, які досліджують цю проблематику, стикаються з проблемою письмових джерел, які б свідчили про кількість перехованих євреїв або їхні імена. Очевидно, що в умовах, у котрих довелося діяти монахам і монахиням, було строго заборонено провадити будь-які письмові записи. Ба більше, навіть монахи у монастирі не знали достеменно того, що відбувається у монастирських мурах. Зазвичай у справу переховування євреїв чи єврейських дітей були втаємничені лише кілька осіб. Але тут треба розуміти, що без Митрополита Андрея ці речі не могли робитися. Митрополит на ті часи був архімандритом студитів. І монахи не могли без його відома самостійно переховувати єврейських дітей – це було би порушенням Типікону (церковно-богослужбова книга, яка регламентує різні аспекти монашого життя – "Еспресо.Захід"). Хоча повідомлення отця Климентія дуже коротке, воно є дуже цінним письмовим, а не усним свідченням того, що монахи-студити переховували єврейських дітей. І вони точно це робили з поручення Митрополита Андрея, бо без нього в монастирі вони жодного лишнього кроку не робили. Вірю, що прийде той час, коли й ім`я Митрополита Андрея засяє у саду Праведників народів світу у Єрусалимі", – пояснює о. Юстин Бойко.
Публікуємо згадану записку отця Климентія у розчитаному й оригінальному вигляді:
"Дор[огий] о[тче] Тите!
Хлопця, що приведе Вам Теофан [Теофан Шевага – монах студит, помер у монастирі Успення Пресвятої Богородиці у Вудстаку, Канада] на разі примістіть в монастирі, а десь на днях прийдіть до мене може з о. Марком [Стеком]. Здоровлю щиро.
Ваш у Христі,
єрмнх. Климентій
Львів, 21/X [1]942»
Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал