Лише за приблизними підрахунками, у Львові налічується майже тридцять тисяч осіб з інвалідністю. Багато з них працюють і ведуть активне соціальне життя, але є й такі, які не можуть впоратись без сторонньої допомоги. Для таких людей втрата батьків чи опікунів часом стає більшою трагедією, аніж їх діагноз. Саме для таких дорослих людей з інвалідністю, які не мають опікунів, центр "Джерело" планує відкрити у Львові міський будинок підтриманого проживання. Чому важливо, щоб у місті були саме такі будинки підтриманого проживання, а не геріатричні пансіонати чи інтернати?
"Минають роки, і я розумію, що життя наближає мене все щільніше до риторичного питання: з ким житиме моя неповносправна донька, коли мене не стане?.. Розраховувати на молодшу здорову доньку? Але ж вона не народилася з обов'язком взяти на себе догляд за старшою сестрою... Та й невідомо як складеться у неї життя, які будуть обставини... Я усвідомлюю, що Анничка не зможе жити самостійно, і це розуміння обпікає мене гарячим льодом, – каже мати неповносправної дівчини Катерина Попович. – Будинок підтриманого проживання – це практика цивілізованих країн, яка стає реальністю для наших дітей. Я дуже в це вірю і вболіваю! Ми вже отримали приміщення, яке за два роки зможе функціонувати".
Фото: Навчально-реабілітаційний центр "Джерело"
"Зараз наші діти ростуть. Вони живуть у сім'ях, ходять до садочків. Вони люблені. Ми їх розвиваємо, як можемо. Намагаємось максимально підготувати до життя. Але раніше чи пізніше настане час, коли діти стануть дорослими, а батьків не стане. Що тоді буде з ними? Сподіватись на братів та сестер? Це неправильно і неетично", – каже голова громадської організації "Розправлені крила" Юлія Аронова, яка також виховує дитину з інвалідністю.
За словами Юлії Аронової, філософія підтриманого проживання у тому, що все, що людина може робити самостійно, вона повинна робити. Її треба лише цього навчити. Тобто якщо людина може готувати їжу, вона повинна готувати разом з іншими. Якщо може прибирати – повинна прибирати. Це ключова відмінність від інтернатів, де дають готову їжу та прибирають. При підтриманому проживанні людина може себе максимально реалізувати, за можливості – працювати і навіть допомагати іншим. Така форма найбільше схожа на сім'ю.
"Ще одна відмінність будинків підтриманого проживання – вони мають бути розташовані у громаді, тоді як інтернати дуже часто винесені десь на околиці, а то й взагалі десь посеред лісу. Таким чином люди, які там мешкають, опиняються в ізоляції. Якщо ж будинок у межах громади, то його мешканці можуть бути максимально включені у життя, пересуватись по місту. Тобто вони мають максимум свободи, – каже Юлія. – До речі, проєкт такого будинку на Пасічній передбачає також створення інклюзивного центру. Там планують проводити заходи, на яких мешканці зможуть знайомитись з сусідами і бути максимально залучені до життя у громаді. Адже у нас в суспільстві є глобальна проблема з культурою прийняття людей з інвалідністю. Їх уникають, бояться. Навіть дітей. Тому інклюзивні заходи також дуже важливі".
Як виявилось, у Львові уже є кілька помешкань, де проживають люди з інвалідністю, які втратили опікунів. Але цими помешканнями опікуються переважно благодійні організації. Натомість будинок підтриманого проживання на Пасічній буде першим, який фінансуватимуть за кошти міського бюджету, а не благодійників. Відповідно до проєкту, там зможуть постійно проживати двадцять мешканців. Допомагатимуть їм асистенти, які отримуватимуть зарплату.
Фото: Навчально-реабілітаційний центр "Джерело"
"Три мільйони гривень, які очікуємо отримати з Громадського бюджету Львова, – це лише на основні ремонтні роботи. Загалом на те, щоб довести приміщення до ладу, облаштувати кімнати, завезти обладнання, потрібно буде значно більше. Розуміємо, що без допомоги благодійників не обійтись. Але дуже важливо, що будинок підтриманого проживання буде саме комунальним закладом. Сподіваємось, що він стане прикладом, і у Львові буде мережа таких будинків, адже потреба дуже велика. Уже на сьогодні у нас є майже тисяча осіб з інвалідністю, які потребують такого підтриманого проживання. Зрештою, такі будинки чи квартири повинні бути в кожній ОТГ. Нехай вони будуть невеликими – для чотирьох чи п'яти осіб, але ці люди матимуть підтримку та допомогу як один одного, так і асистентів", – каже Юлія Аронова.
Активісти просять львів'ян підтримати проєкт створення будинку підтриманого проживання на Громадському бюджеті Львова. Для цього з 1 по 15 листопада треба зайти за посиланням https://lviv.pb.org.ua/projects/149 та проголосувати за проєкт №149.
Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал.