Від початку жовтня в Україні фіксують щодня понад 4-5 тисяч нових випадків захворюваності на коронавірусну інфекцію. А вже в листопаді ця цифра може сягати 7-9 тисяч щодня. Нині за кількістю нових випадків Україна – п'ята в Європі і 25-та в світі. А попереду – зима, яка, за усіма прогнозами, стане найважчою в історії нашої держави. "Еспресо.Захід" з'ясовував, яка нині ситуація із захворюваністю на COVID-19 і чого нам слід очікувати вже найближчим часом. Зокрема, чи можливе запровадження повного локдауну.
У лікарнях бракує місць
Першими на сполох б'ють медики. Як зазначив у коментарі "Еспресо.Захід" генеральний директор Центру легеневого здоров'я Любомир Рак, у лікарні вже не залишилося вільних місць: нині там 170 пацієнтів і всі кисневозалежні.
Фото: rawpixel
"Ситуація загрозлива. У суботу (10 жовтня – Авт.) в нашу лікарню поступило 18 пацієнтів. У неділю – 12. Всі – дуже важкі. Ми вже не маємо куди класти. Реанімація – забита. Всі відділення – забиті", – каже лікар.
З його слів, погіршення ситуації із захворюваністю почали спостерігати після 15-20 вересня, коли стартувало навчання у школах та університетах. До того на стаціонарному лікуванні перебувало по 130-140 хворих, тож у лікарні були місця.
"Люди втратили пильність. Їм здається, що якщо немає жорсткого карантину, то й коронавірусу немає. Мені досі доводиться чути фрази, що це все брехня, що ніякого коронавірусу немає і його вигадали лікарі, щоб на тому заробити. Так буде тривати доти, доки ця хвороба не торкнеться кожної родини", – каже Роман Рак.
Але, на думку лікаря, чекати такого сценарію розвитку подій не варто, адже тоді системі охорони здоров'я загрожуватиме колапс. "Єдиний вихід, який зараз бачу, – негайно запроваджувати повний карантин", – каже він.
Загалом на Львівщині в стаціонарах перебуває 1370 пацієнтів, це 53 % заповненості ліжкової мережі. У реанімаційному відділенні – 180 пацієнтів, з них 38 на апаратах ШВЛ. Як зазначає керівник департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА Орест Чемерис, тенденції є негативними й тривожними. "В нас щоденно понад 130 людей госпіталізують у стаціонари. Пацієнти, які поступають, – це пацієнти з пневмоніями середньої тяжкості і тяжкі пневмонії. Тому вкотре звертаюся до всіх – бути свідомими, дотримуватись карантину. Наразі ситуація контрольована, але в будь-який момент вона може різко погіршитись і ми маємо бути готові до такого розвитку", – каже він.
Ще одного локдауну бізнес не витримає
Розмови про повернення до весняного карантину циркулюють уже давно. Кажуть, локдаун можливий одразу після місцевих виборів. Та у владі такі чутки спростовують.
"Я не думаю, що ми перейдемо на жорсткий локдаун, – каже в коментарі "Еспресо.Захід" міністр Кабінету міністрів Олег Немчінов. – Основна мета весняного карантину досягнута: медична система тепер у значно кращому стані, аніж була в лютому 2020 року. Так, зараз важко порівнювати цифри, які були при повному закритті кордонів та повному локдауні, але такі цифри є через те, що перезапустилася економіка, відновилися соціальні контакти, люди продовжують подорожувати не тільки Україною, а й за кордоном. Відповідно захворюваність продовжує зростати. При належному дотриманні соціального дистанціювання, особистої гігієни ці показники можна значно скоротити, не треба все переводити в площину повного зупинення економіки, треба просто дотримуватися елементарних правил".
Фото: rawpixel
Власне економічна ситуація є основним аргументом проти запровадження повного карантину.
"Ще одного локдауну бізнес не витримає. Внаслідок трьох місяців жорсткого карантину навесні та ще трьох місяців послабленого карантину багато підприємців закрились. Безробіття в області зросло у 2,5 разу. За офіційною статистикою, у нас 18% безробітних та 48% зайнятих. А де ще 30% поділось? Так, якась частка з тих людей, які не потрапили в статистику, може працювати не офіційно. Але більшість цих людей просто не стали на біржу або повернулись із заробітків та так і не змогли знайти собі тут заняття", – каже голова Асоціації підприємців Львівщини Ростислав Пшемінський.
З його слів, через те, що багато підприємців закрились чи змушені були скоротити працівників, бюджет Львова уже недоотримав понад 480 мільйонів. Насамперед йдеться про втрати надходжень податку з доходів фізичних осіб.
"Це податок із зарплат, адже саме він є основним джерелом місцевого бюджету. Ми про це попереджали, виходили на протести. Нас розганяли, штрафували, але нас не чули. Ми ж просто хотіли діалогу з місцевою владою. Але Андрій Іванович волів не чути підприємців. Лише коли мери Тернополя, Івано-Франківська та Луцька стали на бік бізнесу, уже тоді й Садовий "підтягнувся", бо ж вибори на носі", – каже підприємець.
І додає: якщо ще раз запровадять жорсткий карантин, станеться соціальний вибух.
"Мій бізнес зазнав 120 тисяч збитків лише від оренди. Якщо мене ще раз змусять закритись, я уже не відкриюсь. Тому я закриватись не буду, хай навіть мене штрафують. Я сам встану і інших підніму. Я чудово розумію вимоги щодо дезінфекції, обмеження кількості клієнтів чи попередній запис. Але закривати бізнес не можна в жодному разі, бо людям треба на щось жити", – каже Ростислав Пшемінський.
Дітям – канікули, підприємцям – штрафи
Утім, хоча від ймовірного локдауну у владі наразі відхрещуються, проте посилення нинішнього карантину неминуче. Стрімке поширення захворюваності на коронавірусну інфекцію стало причиною позачергового засідання Кабміну та екстреної наради в президента. Відтак було погоджено низку заходів для боротьби з пандемією.
Насамперед, уряд подовжив дію адаптивного карантину до кінця року. Також Кабмін рекомендує відправити школярів на канікули – з 15 до 30 жовтня. Відповідне рішення погодила Державна комісія ТЕБ та НС, зараз його розглядають в регіонах. При цьому наразі не відомо, чи зможуть школярі після екстрених канікул повернутися за парти – прем'єр Денис Шмигаль не виключив, що з листопада школи перейдуть на дистанційну форму навчання. А от студенти на дистанційне навчання переходять уже – з 15 жовтня по 15 листопада.
Фото: freepik.com
Крім того, Кабмін змінив правила щодо дозволеної кількості людей у масових зібраннях. У зеленій зоні пропонується дозволити масові заходи загалом не більше 50 людей за умови дотримання соціальної дистанції у 1,5 метра та маскового режиму, у "жовтій" – не більше 30 людей, у "помаранчевій" – не більше 20. Проведення спортивних заходів дозволяється без глядачів, крім міжнародних змагань, де їх проведення з глядачами можливе за окремим погодженням МОЗ.
Також Кабмін виділив додаткові кошти на збільшення обсягів тестування, забезпечення лікарняних ліжок подачею кисню та нові доплати медикам залежно від завантаженості їхніх лікарень.
Крім того, планується розширення медичної мережі, залученої до боротьби із пандемією. Як зазначає Олег Немчінов, до цієї мережі планують ввести відомчі установи – установи Укрзалізниці, Державного управління справами, Академії медичних наук тощо. Але головне – це посилення контролю за виконанням чинних карантинних обмежень.
"Йдеться насамперед про посилення контролю за масковим режимом, за пересуванням громадян у транспорті, за дотриманням карантинних обмежень в місцях скупчення населення, у тому числі на продовольчих та гуртових ринках, та дотриманням режиму в громадському транспорті", – каже Олег Немчінов.
Дотримання карантину – це окрема розмова. Ще на початку літа країна зробила "правильні" висновки з поведінки представників влади: це і селфі президента без маски, і кавування головного санітарного лікаря в закритій на карантин кав'ярні, і багато інших випадків нехтування карантином на найвищому рівні, – і масово не дотримується обмежень. Тим паче, що штрафи за порушення карантину є радше віртуальними: є чимало випадків, коли правоохоронці накладають штраф (а часто й не накладають!), а в суді цей штраф скасовують. Один зі свіжих прикладів відбувся нещодавно на Тернопільщині: міський суд скасував штрафи для директорів 18 шкіл, які працювали попри те, що місто перебувало у "червоній" зоні.
"Немає сенсу контролювати дотримання карантину абсолютно в усіх сферах. Достатньо контролювати лише ті, де є великі скупчення людей, як-от торгові центри, громадський транспорт. Для цього у нас достатньо і працівників Нацполіції, і муніципальних служб, – каже в коментарі "Еспресо.Захід" адвокат Іван Городиський. – Як юрист я скептично ставлюся до формальних вимог, дотримання яких ніхто не контролює. Це ми бачили ще навесні, коли був локдаун. З одного боку, держава запровадила жорсткий карантин, але при цьому не контролювала його дотримання. Це деморалізує суспільство. Коли хтось дотримується правил, але бачить, що інший їх не виконує і не несе за це жодного покарання, то й він перестає їх дотримуватись. Таким чином знижується довіра до законодавства в цілому. Держава має забезпечувати верховенство права. Тому в жодному разі не можна вводити правила, дотримання яких неможливо проконтролювати".
В Кабміні кажуть – процедура стягнення штрафу за порушення карантину є недосконалою, відтак зараз ініціюють її зміну.
"Процедура накладання штрафів за порушення карантину є достатньо складною. Український уряд ініціює зміну цієї процедури, зокрема за типом процедури накладання штрафів за порушення правил дорожнього руху. Тобто: спочатку плати – потім оскаржуй", – каже Олег Немчінов.
З його слів, відповідний законопроєкт уже сформований і поданий на розгляд Верховної Ради.
До слова, самі штрафи мають усі шанси зрости: на нараді у президента запропонували Верховній Раді розглянути зміни до закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення". Так, підприємців, установи та організації, які пропустили в громадське приміщення або громадський транспорт людей без масок, можуть почати штрафувати. Передбачається, що штраф буде збільшено до 3400-5100 гривень.
Вірус некомпетентності
Водночас в опозиції до ініціатив влади ставляться скептично. "Торік навесні Україну вразив вірус дилетантства, безвідповідальності та некомпетентності. За півтора року Зеленський і його "слуги" показали повну непридатність до управління державою. Пандемія показала справжнє обличчя цієї влади: відсутність допомоги людям і заробляння мільйонів коштом державного та міського бюджетів", – каже в коментарі "Еспресо.Захід" народний депутат від "Європейської солідарності" Микола Княжицький.
Нардеп запевняє – Україна не готова до нової хвилі коронавірусу, яка стрімко наростає у всій країні. Натомість чіткі і професійні кроки влади могли б значно поліпшити ситуацію.
"Насамперед потрібно нарешті запровадити масове тестування, про яке говорили від самого початку, але так і не змогли забезпечити навіть за пів року. Наступний крок: все таки забезпечити підтримку медичним закладам і лікарям, які приймають хворих із COVID-19. Влада так і не зуміла виконати своє зобов’язання щодо впровадження обов’язкового державного страхування для медиків, які заразились під час виконання службових обов’язків. Також не дослухались до вимоги "Європейської Солідарності" надати гарантії державного страхування для вчителів, які захворіли на коронавірус, виконуючи свій обов’язок. До цього потрібно повертатись і виконувати. Не менш важливим пунктом є створення реальної допомоги бізнесу. Влада створила економічну кризу ще до карантину, який її лише поглибив. Тільки щоденна співпраця із бізнесом на усіх рівнях допоможе нам вийти з цієї кризи. Якщо економічна криза поглибиться ще більше, то в країни не буде ресурсів для війни з коронавірусом", – підсумовує Микола Княжицький.
Ірина Гамрищак, Зоряна Круль, Зіновія Воронович
Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал