Це досить дивне відчуття – переживати карантин одночасно як громадянка України, Італії, Туреччини, Ірландії, Південної Африки, інших країн і навіть неіснуючої – Антарктиди. Інакше кажучи, одночасно на всіх континентах у понад 60 країнах світу. Що це? Сон? Марення? Чи сюжет книги? Ні, дійсність, яку, підготувавши міжнародну фотовиставку "Місто VS Карантин", уможливила у Львівському палаці мистецтв талановита родина режисерів-документалістів – Дарина та Сашко Балабаї, інформує "Еспресо.Захід".
147 авторів з різних куточків світу (не обов'язково професійних фотомитців, а фотографів-любителів – лікарів, менеджерів, домогосподарок, блогерів, водіїв чи звичайних людей інших професій) у майже двісті фотороботах показали, як і чим живе людство під час глобальної пандемії COVІD-2019, як воно дружить, святкує, вірить, творить або займається спортом, як боїться, страждає чи ворогує. Дуже по-різному, чесно кажучи, живе. Зрештою, як і без пандемії – тільки в економічно більш розвинутих державах театралізованіше, а в менш економічно розвинутих – приземленіше й складніше, бо до щоденного питання буття "як вижити саме сьогодні?" додалися ще й ускладнення через пандемію.
"Коли почався карантин, через тиждень-другий ми з Сашком зрозуміли, що це – надовго, – розповідає Дарина Балабай. – Спостерігаючи у соціальних мережах, як реагують люди на новий вірус і все, що з ним пов'язане у їхніх рідних містах та країнах, ми придумали цей проект – зібрати воєдино рефлексії людства на те, що з ними відбувається. Ми написали нашим друзям і знайомим в Україні і за кордоном, переглядали соціальні мережі, зокрема інстаграм, та зверталися до авторів фотографій, які нас чимсь привабили. У підсумку маємо цей цікавезний проект, який, думаю, буде продовжуватися. Адже в ідеалі хочеться, щоб були представлені не тільки всі континенти, а й усі країни світу. Та й у натягнуту сітку, а не на стіни галереї, усі фотороботи ми помістили не випадково: все минає, це теж мине, тобто віримо, що епоха коронавірусу не триватиме вічно".
Я теж у це вірю. Хоча хвороба ще встигне забрати не одне життя. На жаль… Зокрема, Сашко Балабай зізнався, що для нього шоком стала недавня смерть саме від ускладнень коронавірусу відомого львівського архітектора Володимира Следзя. "Останнім часом ми дуже багато спілкувалися, мали напевно зо 20 зустрічей в скайпі та ZOOM, бо були дуже цікаві плани, – каже Сашко Балабай. – Натомість випало бути свідком, як несуть його труну… Життя треба справді жити, а не відбувати, поки воно є…"
"Це чудовий проект, – ділиться враженнями з "Еспресо.Захід" відомий львівський фотограф, лауреат і переможець багатьох міжнародних фотографічних салонів художньої фотографії під егідою Міжнародної спілки фотохудожників (FІAP) Євген Кравс. – Я не пам'ятаю за останніх два роки міжнародної фотовиставки, яка би так зачіпала, і щоб любительське фото нічим не поступалося професійному. Такі події обов'язково треба відвідувати і фотографам також, бо тут є що пізнавати і чому повчитися. Це розуміє старше покоління уже давно визнаних багатьма й багато де фотомитців, яких сюди в день відкриття прийшло чимало, але, вочевидь, геть не розуміють юні «генії» з дорогою технікою в руках, яких наразі тут взагалі не видно. А, як на мене, цю унікальну просторову фото-інсталяцію, доповнену аудіо-відео-візуальними ефектами, мали би побачити не тільки львів'яни, а й у багатьох містах України чи, може, й світу. І не лише з виховною метою, а й через ті глибокі сенси, які є у представлених світлинах".
У те, що роботи таки побачать ще десь, крім Львова, вірить і подружжя Балабаїв. Принаймні проект, який у тому вигляді, в якому він є, їм допомогла реалізувати Львівська спілка архітекторів НСАУ за підтримки Департаменту з питань культури, національностей та релігій ЛОДА, автори уже планують показати у Харкові та Києві. Також буде видана книга світлин, кожна з яких має дуже цікаву історію. "Ми свідомо зібрали для себе воєдино не тільки фото, а й історії їх появи, – каже Дарина Балабай. – І вийшло настільки цікаво, що їх просто ковтаєш. Думаю, що й для інших це буде не менш захопливо. Тобто карантинний час для нашої сім'ї в творчому сенсі минув недаремно".
До речі, після завершення експозиції організатори проекту мають намір провести аукціон з продажу фотографій, а виручені кошти направити на закупівлю тест-систем на COVІD-19 для проведення тестування мешканців Львова. У такий спосіб вони хочуть наголосити на вагомості культурно-мистецької складової в житті людини та допомогти місту у протистоянні з хворобою.
Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал