Що спільного у знаменитої театральної завіси "Парнас" та метелика морфо

Цими днями Львівська опера святкує 120-річчя

Урочистості розпочалися 29 вересня з презентації монографії Юрія Ямаша "Архітектура Львівської опери" і завершаться 4 жовтня – у день урочистого відкриття театру у 1900 році – святковою академією та Гранд-концертом, інформує "Еспресо.Захід".

Про знамениту завісу "Парнас", яку щонеділі, а також перед прем'єрами та урочистими подіями опускають у Львівському національному академічному театрі опери та балету ім. С. Крушельницької, навіть львів'яни можуть розповісти не так вже й багато.

Що створена вона відомим художником польського походження, який народився в Україні, Генріхом Семирадським. Що видатний художник-академіст малював її на замовлення львівського магістрату у Римі чотири роки. Що з ним вчасно не розрахувалися і митець просто подарував цю завісу місту. Що на відкриття театру – 4 жовтня 1900 року – "Парнас" не встиг, бо затримався на виставках у Римі і Варшаві. Можливо, ще щось. Як от про зміст завіси, яка є своєрідним прологом до сценічного дійства чи про те, що Генріх Семирадський навіть попросив надрукувати картку зі змістом цієї його роботи.

Львівський мистецтвознавець, науковий співробітник Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові Іван Дудич знає про Генріха Семирадського і про його "Парнас" значно більше. І, відповідно, у межах святкувань поділиться своїми знаннями завтра у Львівській опері під час власної лекції "МетаМОРФОза: фантазії Генріха Семирадського у львівській картині "Парнас". А з читачами "Еспресо-Захід" деякими цікавинками поділився вже сьогодні.

Виявляється, знаменитий художник за першою своєю освітою – ентомолог (той, хто вивчає комах). І навіть у Харківському університеті, де вчився, написав докторську про основні інстинкти комах. Зацікавлення їх життям-буттям зберіг упродовж життя і здобуті знання так чи інакше використовував у своїх художніх роботах.

"Свого часу мені до рук потрапив буклет, виданий до якоїсь річниці природничого відділення Харківського університету, – розповів нам Іван Дудич. – Там – як ентомолог – був згаданий і Генріх Семирадський. Цікаво, що його професор сердився на нього за те, що дуже перспективний як науковець Семирадський покинув ентомологію і зайнявся малярством. Властиво, малярством вимушені були займатися всі студенти природничого відділення у їхніх польових експедиціях, але Семирадський зайнявся цим глибше, замальовуючи не лише рослинки та комах, а й пейзажі тощо. Врешті, вирішив, що мистецтво йому цікавіше, але науковими знахідками та відкриттями поглиблено цікавився до кінця життя, подекуди відображаючи їх у своїх живописних творах. Якщо говоримо про "Парнас", то можемо звернути увагу, що Фантазія має дивовижні крила.

Наприкінці 19 століття було зроблено чимало наукових відкриттів, зокрема щодо комах. Приміром, у всіх на устах були дивовижні метелики сімейства морфо, які літали 60 метрів над землею у тропічних лісах Південної Америки і які мали дуже красиві яскраво-сині крила, що, подібно до дзеркала, відбивали сонячне світло. Цих метеликів одні місцеві народності вважали за посланців богів, інші розсипали на галявинах фрукти, скроплювали їх водою, а коли фрукти починали бродити і метелики спускалися на землю, щоб поїсти, їх ловили і потім їхні крильця використовували як прикраси, декор чи сувеніри. Так от – львівська Фантазія зображена саме з такими крилами метелика морфо".

До речі, за словами Івана Дудича, цих метеликів сьогодні багато де розводять штучно. Навіть в Україні під Києвом є спеціальна ферма, яка цим займається. З крил метеликів, що завершили своє земне буття (а воно недовге – в середньому місяць) роблять ювелірні прикраси та використовують ці крила для оздоби.

Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал