Стрийський парк вважається одним з найкрасивіших та найстаріших міських парків у Львові. Заклали його ще наприкінці 19 століття за проєктом відомого інженера Арнольда Рерінга. З того часу парк багато разів міняв свій зовнішній вигляд, але досі тут можна знайти сліди дуже гучних подій того часу – Виставки крайової та Східних торгів.
Екскурсія Стрийським парком, на якій побувала журналістка "Еспресо.Захід", відбувалася в рамках Днів природної спадщини, які нині тривають у Львові й присвячені Арнольду Рерінгу, завдяки якому Львів став містом садів та парків. А проводив її відомий львівський дослідник спадщини Рерінга Сергій Леонов.
Розпочинаємо нашу прогулянку Стрийським парком з вулиці Паркової. Тут, на вході до парку, встановлена арка, збудована вже в радянські часи, у 1952 році. Червоний мармур, використаний у будівництві арок, взяли з вівтаря одного з львівських костелів.
Елемент арки
Стрийський парк постав на місці однойменного цвинтаря, який частково знаходився й біля сучасної вулиці Паркової.
Вулиця Паркова, вхід до Стрийського парку
Цей старий цвинтар існував ще із XVII століття, згодом на його місці, крім Стрийського парку, постав також парк культури ім. Богдана Хмельницького. Рерінг, до слова, також є автором проєкту Стрийського кладовища.
Могили зі Стрийського кладовища частково перенесли на Личаківське, а частину надгробків, що не так добре збереглися, використали як будівельний матеріал (про це детальніше згодом).
Проходимо далі, до озера з лебедями.
Озеро було запроєктоване тут ще самим Рерінгом. Загалом, як пояснює Сергій Леонов, кожен парк, щоб він міг називатися парком, мусить мати певні атрибути (крім дерев, звісно), такі як озера, фонтани чи руїни.
"З самого початку в парку був австрійський форт, але точне його місцезнаходження невідоме. Крип'якевич писав, що в давні часи в парку були яри, пісочні дюни, долини. Також тут була річка", – розповів дослідник.
Поруч з озером висаджене історичне дерево – верба, привезена з Казахстану, де відбував заслання Тарас Шевченко.
Праворуч від озера (по дорозі до оранжереї) височіє ще одне цікаве дерево, за даними Сергія Леонова, воно є одним з найстарших у Стрийському парку.
Піднімаємось вгору, до іншого входу в парк, з боку вулиці Стрийської – тут є будинок садівника, також запроєктований у часи створення парку.
Алеєю йдемо до пам'ятника Яну Кілінському (один з керівників Варшавського повстання під проводом Тадея Костюшка 1794 року). Свого часу парк носив ім'я Кілінського.
Поруч з пам'ятником є джерело зі скульптурою Котигорошка. У 2016 році тут встановили відреставровану пам'ятну таблицю Рерінгу.
Далі йдемо до руїн замку. Це штучний замок, спеціально створений для Стрийського парку.
Трохи правіше від замку ще одні руїни – сходи. Тут був акваріум з екзотичними рибами.
В цій частині парку також була канатна дорога, збудована до Галицької крайової виставки 1894 року. Виставка була величезним заходом – вона тривала майже 5 місяців і її відвідало більш як 1,5 млн осіб.
Піднімаємось до верхньої тераси парку, де встановлений пам'ятник львівському футболу – це подія тієї ж крайової виставки 1894 року, коли у Львові зіграли перший футбольний матч. Щоправда, саме футбольне поле було трохи в стороні від того місця, де тепер стоїть пам'ятник.
Вздовж алеї, що веде до фонтану і далі, збереглися будівлі іншої епохальної події в Стрийському парку – Східних торгів. Це була серія міжнародних виставок, що проходили у Львові з 1921 по 1939 рік.
Тут також є ще один історичний об'єкт – водонапірна вежа, збудована в 1894 році.
Нині вежа перебудована під ресторан, який добудував два яруси зверху.
Так вежа виглядала на момент будівництва
При будівництві вежі використали каміння зі старих надгробків з цвинтаря, про який ми згадували раніше.
Позаду вежі пролягає вузькоколійка дитячої залізниці. Але оригінально ця залізниця була збудована для Східних торгів, а вже в 50-ті роки її "перепрофілювали" під дитячу атракцію.
Фонтан Івасик-Телесик
Йдемо далі алеєю фонтанів. Тут залишилось багато будівель, як з часів Крайової виставки, так і Східних торгів.
Палац мистецтв. Також збудований до виставки 1894 року. Вигляд теж змінився – з аттика зникла скульптура.
Тепер це приміщення використовується Львівською політехнікою.
У цій частині парку також були поховання. Так, справа від палацу мистецтв була могила австрійського летуна, який загинув у парку 1914 року. Тут були поховання й Українських січових стрільців 1918 року.
Далі стоїть ще одна цікава будівля, яку теж використовує "Львівська політехніка".
Це ротонда, збудована для показу відомої Рацлавицької панорами – епохального 150-метрового полотна, присвяченого повстанню Костюшка. У Львові збереглася лише будівля, сама ж панорама тепер експонується у Вроцлаві.
Ми підходимо до виходу з парку зі боку вулиці Самчука. Тут встановлена керамічна карта-схема парку, на якій досі можна розпізнати головні його об'єкти.
Вхідна арка на вулиці Парковій
Озеро з лебедями
Водонапірна вежа
Рацлавицька панорама
Опис парку