І хоча зараз кількість офіційних безробітних знижується, проблема залишається нагально. Тому журналістка Еспресо.TV Ольга Чайка запитала в експертів, як Україна має боротися із безробіттям.
Дарія Михайлишина, дослідниця Центру економічної стратегії (під час представлення результатів дослідження):
Активність з боку безробітних знизилась під час карантину. Але це пов’язано із об’єктивними чинниками, тому що якщо немає вакансій - вони раціонально не мали роботи.
Тому, мені здається, це в першу чергу має бути з боку держави. З іншого боку, державні робочі місця - це не дуже хороша ідея, тому що ці місця не завжди у продуктивних сферах економіки.
Мені здається, краще - це дати можливість бізнесу працювати, винаймати нових працівників. Тобто не втручатись у роботу бізнесу - це найкращий спосіб боротьби з безробіттям у порівнянні зі створенням робочих місць державою.
Ігор Бураковський, голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій:
Українське безробіття має свою специфіку, яка полягає в тому, що українська економіка значною мірою перебуває в тіні. І тому, за великим рахунком, важко говорити про реальні показники безробіття. Тому що, з одного боку, тіньова економіка - це акумулятор безробітних. Люди, не реєструючись і не сплачуючи податки, знаходять якісь варіанти зайнятості. Їх це цікавить з точки зору отримання доходу, а працедавців - з точки зору несплати податків, тобто економії безпосередньо на робочій силі.
Тому проведення такої довгострокової і серйозної політики наражається перш за все на дефіцит інформації. Ясно, що одне із перших завдань - розібратися, що таке безробіття в Україні, скільки його і яка його структура. Ну, і які безпосередньо тренди, враховуючи тіньову і офіційну зайнятість.
Що стосується інструментів подолання безробіття, я б умовно розділив їх на дві великі групи:
Для того, щоб вирішувати питання безробіття в коротко-, середньо- і довгостроковій перспективі, потребує реформування Служба зайнятості населення, вирішення питань, пов'язаних із професійною орієнтацією людей і надання інформації. Тому що сьогодні, щоб влаштуватися на роботу, потрібно мати інформацію, яку можна збирати інтернеті. Але ясно, що тут велику роль має відігравати держава.
Якщо ми говоримо про вирішення проблеми поточного безробіття, то тут держава може організовувати так звані громадські роботи. Вона також може стимулювати приватний бізнес та державні компанії, щоб вони не скорочувати людей чи навіть розширювали набір робочої сили і розширювали можливості для занйнятості.
Проведення цієї політики залежить від пріоритетів, які стоять перед країною в соціально-економічному розвитку поточному етапі і в перспективі. І, звичайно, від її фінансових і інституційних можливостей.
Олег Пендзин, експерт Економічного дискусійного клубу:
В дійсності немає способів, окрім створення нових робочих місць. А от як створювати нові робочі місця - це надзвичайно важливе питання. Їх можна створювати, тільки даючи можливість розвиватися бізнесу. І тут одразу виникає величезна кількість способів вирішення цього питання.
По-перше, особливо на тлі коронавірусу, дуже актуальною стає фінансова підтримка держави по відношенню до бізнесу. Наші європейські і американські партнери багато роблять, щоб максимально спростити доступ бізнесу до фінансових ресурсів.
Це могла б бути емісія. чому, наприклад, емісія, яку проводять американці і європейці, не призводить до фантастичної інфляції в єврозоні? Головна причина полягає в тому, що ця емісія у вигляді рефінансування роздається комерційним банкам, а комерційні банки видають дешеві кредити бізнесу. І доходам населення ця емісіія обертається у вигляді заробітної платні вже після того, як було створено додану вартість.
Але Україна є дуже специфічною країною: рефінансування НБУ потрапляє до державних банків, які тут же викуповують державні облігації. І нічим не забезпечені гроші потрапляють у бюджет і тут же спрямовуються на соціальні виплати.
В Європі і в Америці цю ситуацію обійшли дуже просто. У них державні облігації мають надзвичайно низьку дохідність. І тому банкам для того, щоб нормально працювати, необхідно надавати кредити бізнесу.
Щодо створення робочих місць державою. Держава може створити робочі місця на соціально-значущих роботах - розгрібання сміття, покладання доріг. Формально держава може створити там робочі місця, але із дуже низькими зарплатами. Тому що це низькокваліфіковані соціальні роботи.
Держава може створити робочі місця в державному секторі. Але ми маємо розуміти, що роботи у бюджетній системі - в межах вторинного перерозподілу державного бюджету, вони не створюють доданої вартості напряму. Тобто це не бізнес, який створює додану вартість, це перерозподіл доданої вартості. Тобто бюджетник існує за рахунок грошей, які вже надійшли у вигляді податків.
У нас за останній місяць зменшилася кількість офіційних безробітних. Але є ще один показник - за цей же період зменшилася сплата єдиного соціального внеску. Про що це говорить? Це говорить, що люди, йдучи з реєстрації відділів зайнятості, тобто знаходячи собі роботу, або знаходять її в інших країнах, або знаходять їх у тіньовому секторі.
Тому питань є дуже багато, не можна просто відповісти. Є ціла система проблем, яка пов'язана із тим, що треба робити і в банківському секторі, і в фіскальній допомозі тощо.
Дмитро Олійник, голова Ради Федерації роботодавців України:
У нас часто повторюють тезу - треба впроваджувати найкращі світові практики. Тож треба дивитися, що роблять інші країни. Вони перебувають у кризі. Деякі країни на початку року ще навіть не думали, що буде такий рівень безробіття.
Перше, що роблять ці країни - наприклад, Сполучені Штати Америки, - вони розуміють, що треба надавати сильну підтримку економіці. Федеральний Уряд США та Федеральна резервна система працюють як єдина команда. У нас чомусь це називають "друкувати гроші". Вважаю, що це дуже грубе сприйняття.
Ми говоримо про те, що економіка потребує коштів для того, щоб вони пішли у сектор інфраструктурних проектів, сектор публічних фінансів і державних закупівель. Таким чином держава може стимулювати попит.
У світі нічого іншого не роблять, окрім стимулювання споживання та економічного зростання. Саме ці інструменти сприяють зайнятості.