За оцінками Міністерства розвитку громад та територій, російські окупаційні війська пошкодили або повністю зруйнували майже 6,8 тисячі будинків в Україні. Найбільше постраждав житловий фонд у тих населених пунктах, які зазнають численних ударів авіацією та важкою артилерією. Зокрема в Маріуполі знищено 9 будівель із 10 (!), а в Ірпені – половина.
Війна ще триває, ще не закінчилася навіть гостра її фаза, а українці вже мізкують над тим, як будуть відновлювати зруйновану інфраструктуру, які будинки постануть замість однотипних "панельок", де та як їх розташують, яке планування матимуть квартири, аби мешканці почувалися в них максимально комфортно. І попит на ці помешкання буде, адже, згідно із соціологічним опитуванням, проведеним Центром ім. Разумкова, майже 80% вимушених переселенців висловлюють бажання повернутися додому. Аби тільки було куди вертатися!
Відтак 23 березня стартував відкритий конкурс Re:Create UA. Архітекторам, ілюстраторам, дизайнерам та художникам з усього світу запропонували представити своє бачення відбудованої заново України. І вже є перші цікаві заявки.
Проєкт Dekart Studio
Компанія представила концепт нового, технологічного, енергоощадного, простого в експлуатації індивідуального житла. Як підкреслив СЕО, засновник та власник компанії Анатолій Єксарєв, "це – один із найважливіших критеріїв у боротьбі з багатоповерхівками совка, які стирають індивідуальність і категорично не відповідають концепції децентралізації мегаполісів".
Конструктори передбачають можливість регіонального виробництва, без довгої логістики, з матеріалів, які є буквально під ногами. Можливим є навіть частковий ресайкл. Наступне – це простота доставки та складання на майданчик. Модульні блоки враховують логістичні можливості регіональних транспортних компаній, без необхідності спецтранспорту для перевезення і складання. Ще один важливий аспект – компактність зберігання елементів на виробництві та будмайданчику. Складські площі мінімізують на всіх стадіях. Будуть існувати різні варіанти комбінування. Модулі зможуть вміщувати як сім'ю з двох осіб, так і багатодітну, та можуть виступати як локальні об'єкти побуту, торгівлі, сервісу й адміністративних площ.
Для розробників важливими є мінімальне споживання енергії та мінімальні викиди в навколишнє середовище, можливість використання модулів як постійного житла та можливість переформатування тимчасового житла через 5-10 років у заміські готелі категорії HV Holiday Village. Після відновлення центрів міст ці об'єкти можна буде розміщувати за межею постраждалих міст, що дозволить досягти оперативності та простоти організації будівництва.
Проєкт Balbek bureau
Перед тим, як розпочати роботу над цим проєктом, компанія проаналізувала понад 20 такого ж типу проєктів, які були успішно реалізовані в різних країнах. Архітекторів цікавило передусім ефективне використання земельних ділянок, формування генерального плану і компонування житлових секцій. "Зібрана інформація – універсальна. Вона підходить для різних типів будівництва, місцевості та обсягу інвестицій. Це – конструктор, який можна застосувати як на державному, так і на приватному рівнях. Основне завдання, яке ми ставимо перед собою, – збереження гідного способу життя. Ми повинні зробити тимчасове проживання українців, які втратили свої домівки, гідним", – наголосив засновник Balbek bureau Слава Балбек.
Проєкт, як запевняють його розробники, можна адаптувати під різні умови місцевості, форми ділянок та завдання щодо щільності поселення.
Проєкт DK-architect
Архітектурна студія DK-architect сформулювала своє бачення відновлення житлового фонду у проєктній концепції відновлення вул. Купріна у м. Маріуполь. Як підкреслює команда під керівництвом головного архітектора та власника DK-architect Дмитра Чулкова, проєкт має бути, по-перше, енергоефективним та економічним, адже масштаби руйнувань українських міст є колосальними, по-друге, безбар'єрним, адже війна калічить не тільки бетон – після перемоги відсоток маломобільного населення збільшиться. По-третє, з комфортними майданчиками для налагодження горизонтальних зв'язків між людьми. По-четверте, без наслідувань архітектурних традицій тоталітарних держав, таких як Китай і Росія, тобто без житлових висоток-"чєловєйніків" з недбалим благоустроєм та автомобільно орієнтованими містами. Українці житимуть у типових європейських містах: з малою та середньою поверховістю, щільною забудовою, що дозволить підтримувати у гідному стані благоустрій прибудинкових територій, з пішохідноорієнтованими міськими просторами, розвиненою велоінфраструктурою та орієнтацією містобудування на малий і середній бізнес.
Однак конкурс ReCreate:UA – це більше соціальний проєкт. Як арттерапія. Тож оцінювати роботи дизайнерів голова комісії зі зв'язків із громадськістю Архітектурної палати Національної спілки архітекторів України, практикуючий архітектор Кирило Чуйко, до якого "Еспресо.Захід" звернувся по коментар, не береться.
По-перше, провести фахову оцінку лише за екскізами неможливо. По-друге, кожен проєкт потрібно розглядати ще й у контексті конкретного місця розташування. Наприклад, певні рішення будуть актуальними для заміського розташування, особливо малоповерхова котеджна забудова. Оскільки там більше землі, то, відповідно, щільність населення може бути меншою. Якщо ж це міська територія, треба дивитися на відповідність площі житла до кількості людей, які там проживають. Якщо житло модульне і позиціонується як тимчасове, то необхідно чітко розуміти, що люди там повинні перебувати кілька місяців, поки не знайдуть постійного помешкання. Бо є випадки, у Дніпрі, у Харкові, де такі тимчасові поселення ставали постійними, і досить швидко деградували.
Натомість фахівець пропонує поговорити про вирішення проблеми забезпечення житлом українців, які через війну втратили свої домівки. А це – кілька мільйонів осіб, і війна ще триває. Тобто кількість людей, які залишились без даху над головою, буде збільшуватися.
"У західноукраїнських містах моментально виник дефіцит житла, а ціни на оренду зросли. Потік внутрішньо переміщених осіб не припиняється, а це означає, що житлова криза поглиблюватиметься. Відповідно, з’являються ініціативи щодо швидкого збільшення кількості житла. Одне з популярних рішень – пропозиція побудови поселень зі швидкозбірних модульних будинків. Інтуїтивно нам здається, що це правильне рішення, адже за короткий час ми зможемо розселити людей. Проте якщо проаналізувати глибше, то виникає багато питань щодо такого рішення, особливо у довгостроковій перспективі", – каже Кирило Чуйко, додаючи, що "блоковані та модульні будинки подаються як тимчасове рішення, однак практика показує що немає нічого більш постійного, ніж тимчасове".
Усі рішення, на його думку, потрібно приймати зважено, обдумавши та прорахувавши всі нюанси, розглядаючи кожен випадок індивідуально, із залученням спеціалістів.
"Питання починаються на рівні міського планування. Де ми будемо розташовувати ці містечка? У центрах міст відповідної площі не знайти, тому треба шукати ділянки на краю міста, а деколи і за містом. Зазвичай це будуть непідготовлені площі, без інфраструктури та подекуди інженерних мереж, можливо з поганим доступом", – застерігає експерт.
Також він звертає увагу, що необхідно враховувати якість середовища, яке таке житло створює. "Для зручного життя людям потрібні не лише чотири стіни і дах, а й соціальна інфраструктура. Громадські простори, дитячі садочки, школи, адміністративні будівлі, обслуговування, навіть кав’ярні та перукарні. А що особливо важливо – місця праці. Для людей, які під тиском обставин покинули свою обжиту домівку, потрібно створити комфортні умови, щоб полегшити їх адаптацію на новому місці та забезпечити гідні умови проживання. Так ми забезпечимо сталий розвиток міста, що є важливим для усіх його жителів. В іншому разі ми ризикуємо отримати малопридатні для комфортного проживання ґетто, які з часом маргіналізуються, та погіршать міське середовище", – пояснює Кирило Чуйко.
"Типологія житла відходить на другий план, а першочерговою є правильно організована міська структура, – каже фахівець. – Для початку потрібно визначити потребу в житлі, розрахувати площу і кількість квартир, провести ревізію та аналіз наявних земель, враховуючи подальший розвиток території у складі міста. Не менш важливою є й ревізія існуючого житла та будівель, які можна швидко та незначними силами адаптувати під нові вимоги. Маючи ці дані, можна приймати зважені рішення, які працюватимуть довгостороково. Десь достатньо вже існуючого ресурсу, десь потрібно розгорнути тимчасове поселення (враховуючи його подальший розвиток), а десь не поспішати, а проробляти довгострокові (звісно, у розумних межах) проєкти. Рішення для кожного міста мають бути індивідуальними. Неможливо зверху спустити рішення і по загальній інструкції генерувати квадратні метри площі. Ці рішення потребують залучення спеціалістів-архітекторів, міських планувальників, місцеві громади, міжнародні й державні фонди. Діяти треба швидко, але без поспіху, адже нашою метою є побудова вільного суспільства, яке житиме у гідних умовах".
Те, що населені пункти можна відбудувати фактично "з нуля", свідчить приклад Пуерто-Ріко, яке було повністю знищене ураганом.
До речі, відновлювати знищену сильним буревієм інфраструктуру цієї території допомагала ексміністерка фінансів України Наталія Яресько.
"Конкретної інформація, як буде відновлюватися зруйнована інфраструктура, в Україні наразі немає, оскільки на цьому етапі складно визначити масштабність втрат", – констатує співрозмовник "Еспресо.Захід".
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.