Тисячі культурних заходів щороку: як живе українська нацменшина в Румунії

Як повідомляє "Еспресо.Захід", нещодавно Міжнародний інститут освіти, культури та зв'язків з діаспорою Національного університету "Львівська політехніка" провів зустріч з головою Союзу українців Румунії (СУР) Миколою-Мирославом Петрецьким та делегацією СУР.

Микола-Мирослав Петрецький – це молодий лідер української громади у Румунії та відомий громадсько-політичний діяч, який наприкінці 2016 року став депутатом парламенту Румунії. Зокрема, завдяки його старанням, у 2018 році парламент Румунії ухвалив закон про святкування Дня української мови на національному рівні. В рамках цієї події відбуваються міжнародні симпозіуми про українсько-румунські відносини та різні культурні заходи.

Під час виступу Микола-Мирослав Петрецький розповів, що українці Румунії, після угорців та ромів – це третя за кількістю осіб громада країни (не враховуючи самих румунів).

"Коли говоримо про українців у Румунії, то мова йде про автохтонних українців. Багато хто думає, що ми діаспора. Ні, ми не діаспора, ми там народилися. Села, де яких компактно проживає українське населення, вони мають столітні традиції. Зокрема, о. Адріан Вішован, який приїхав з нами, служить в найбільшому українському селі, де живе понад 10 тис. українців. Це село має понад 750 років історії. Ми не належимо до жодної політичної партії і всі наші представники – це члени СУР, тобто представники українців", – сказав Микола-Мирослав Петрецький і додав, що на останніх місцевих виборах українська громада отримала чудові результати.

Він також зазначив, що Румунія стимулює нацменшини також фінансово, щоб допомагати й розвивати їх культурні надбання. Тобто румунська влада приділяє велику увагу нацменшинам.

"Румунія дуже серйозно ставиться до нацменшин. Законодавство Румунії у цьому питанні запозичують багато країн Європи. Союз Українців Румунії великий акцент робить на культурі, мові та освіті. Це ключові речі, завдяки яким можемо зберігати нашу ідентичність. Таким чином СУР поділений дуже правильно на всіх рівнях. У всіх селах, де компактно проживає українське населення, діють місцеві організації. На повітовому рівні у нас діють філії СУР, а на національному рівні маємо Раду СУР. Також наші представники є у сільських радах, у повітових радах, в місцевих адміністраціях, в уряді і навіть в парламенті. Все це допомагає тримати зв'язок з нашими членами і представниками українських громад і що найважливіше – допомагати їм, відстоювати українські інтереси на всіх рівнях. Адже наша сила в єдності", – сказав голова СУР.

Цікаво, що Союз Українців Румунії щороку проводить 3-4 тис. культурних заходів. Третина з них присвячена освіті молодого покоління українців, щоб заохочувати дітей вивчати українську мову. Завдяки інтенсивній роботі СУР кількість дітей, які вивчають українську мову чи вибирають вивчати всі предмети на українській мові, постійно зростає.  

"Це дуже важливо. Бо знаємо, що без молоді у нас немає майбутнього, адже не буде кому все це передати. Щоб в Румунії існував один румунський клас, повинно бути приблизно 24-30 дітей. Але для того, щоб існував клас для української меншини, достатньо і трьох дітей. Тоді держава забезпечує всім, що треба: викладачами, книжками і так далі. Також школа отримує більші кошти для функціонування, коли в ній є клас нацменшин. Таким чином влада Румунії заохочує розвивати культуру нацменшин і всіляко підтримує українців", – відзначив Микола-Мирослав Петрецький.

З початку повномасштабної війни Росії проти України понад 12 тис. членів СУР допомагали збирати гуманітарну допомогу українцям. За цей час вони переслали в Україну понад 8 тонн такої допомоги. Понад 2 тис. членів СУР постійно були на пунктах пропуску між Україною та Румунією, щоб всіляко допомагати вимушеним переселенцям.

• Нагадаємо, Румунія готова до відкриття нових пунктів пропуску на Буковині
• Червоний Хрест Румунії передав дітям-переселенцям на Буковині 2 тонни гуманітарної допомоги

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.