2-3 гривні за "кульочок": як розібратись, за які пакети треба платити

Дві гривні за пакет без ручок і бокових складок, 2,50 грн  – за  пакет без ручок, але  з боковими складками (або навпаки) та три  3,00 грн –  пакет з ручками й боковими складками. Такі мінімальні роздрібні ціни діятимуть уже з 1 лютого, повідомляє Мінекономіки, передає "Еспресо.Захід".

Однак урядова постанова, яка визначає мінімальні ціни на "кульочки", стосується лише тих, що мають стінки товщиною 50 мкг. "Тобто йдеться лише про великі пакети, які й так у більшості мереж були платними та коштували 2-3 грн. Тобто логіка цієї постанови мені не дуже зрозуміла", – каже виконавча директорка ГО "Нуль відходів Львів" Ірина Миронова.  

Тонкі пакети – лише для свіжого м’яса і риби

Тонші пластикові пакети, які у магазинах здебільшого коштують 10-30 копійок, наразі так і коштуватимуть. Однак уже з 10 березня вони взагалі мають зникнути з крамниць. Відповідно до закону "Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України", з 10 березня 2022 року забороняється розповсюдження в магазинах та закладах громадського харчування надтонких (зі стінками товщиною менш як 15 мікрометрів), тонких (зі стінками товщиною від 15 до 50 мікрометрів) та оксорозкладних пластикових пакетів. Тонкі пакети – це переважно кольорові "майки" та "вишиванки", які користуються чи не найбільшим попитом серед покупців.    

Ці вимоги не поширюються на біорозкладні та надтонкі пластикові пакети, що призначені для пакування та транспортування свіжої риби, м’яса, сипучих продуктів, льоду та використовуються як первинне упаковування до 1 січня 2023 року. 

"Щодо оксорозкладних пакетів, то, наприклад, "Ашан" уже давно від них відмовився, а АТБ використовував до останнього часу. Як правило, на таких пакетах є спеціальне маркування. Однак маю підозру, що після заборони виробники просто перестануть їх маркувати. З великих мереж вони зникнуть, але на ринках і далі будуть в обігу, – каже Ірина Миронова. – Біорозкладні пакети уже досить активно випускають в  Україні. Єдине, такі пакети поки що виробляють з імпортної гранули. Основна перевага таких пакетів – їх можна компостувати. Тому до березня наступного року, коли можна буде використовувати лише такі пакети, Львів мав би придбати ще кілька компостувальних станцій. Це насправді, найдешевший спосіб переробки відходів. Людям достатньо буде у такий пакет скласти органічні відходи й віддати на компостування. Це суттєво зменшує кількість відходів, які потрапляють на звалище, натомість утворюються добрива". 

Однак є й інший ризик – через заборону пластикових пакетів, виробники активніше фасуватимуть товар. Знову ж таки, у пластик, але ж це уже не порушення закону, бо формально пакування – не пакет.

За словами виконавчої директорки організації  "Екологія.Право.Людина" Олени Кравченко, саме з поводження з відходами в Україні мали б починати боротьбу з пластиком. "Закон про пластикові пакети – дуже правильний, європейський. Але, на жаль, у нас досі немає рамкового закону про управління відходами. А саме він мав би бути першим у цьому ланцюжку, – каже Олена Кравченко. – Другий момент, який влада пропустила з прийняттям цього закону, – екологічна просвіта. Так, коли покупця змусили платити за пакет, він проходить певну лінію дискомфорту, і таким чином використовує менше пакетів. Однак багато людей це сприйняли так: навіть "кульочки" вже платні, скоро і за повітря платитимемо. Але ми й так платимо надто високу ціну за забруднене повітря: щороку в Україні помирає 55 тисяч людей через забруднення повітря. Ми займаємо одне з перших місць у Європі за смертністю за 100 тисяч людей насамперед через погану екологію. І надмірне використання пластику – одна з причин".

Навіть харчовий пластик – небезпечний

При цьому еколог зазначає – безпечного пластику не існує. Навіть так званий харчовий пластик віддає свої мікрочастинки продуктам чи напоям, які у нього поміщають. "Ми щодня споживаємо частинки мікропластику з мінералкою, з молоком, яке наливаємо у пляшки з-під мінералки тощо. Це накопичується у нашому організмі. Останні дослідження виявили мікропластик навіть у крові пінгвінів. Тобто пласти добрався навіть туди, де вічна мерзлота. Тому ми маємо зробити усе, аби мінімізувати його використання. Не лише пакетів, але й одноразового посуду тощо. Бо витрати на лікування значно вищі, ніж ціна "екоторбинки".  

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.