156-та річниця від дня народження Андрея Шептицького: топ-10 актуальних висловів митрополита

"Еспресо.Захід" пропонує вам нагадати мудрі настанови, які проповідував за життя Андрей Шептицький (слова подані в оригіналі):

Про національну єдність

Не треба Україні інших ворогів, коли самі українці українцям ворогами, що себе взаємно ненавидять і навіть не стидаються вже тої ненависти… Як довго у національних справах більше пам’ятати будуть українці на власне індивідуальне добро, так довго загальна справа не буде могти успішно розвиватися. Бо тої загальної справи просто не буде, бо не буде її в свідомості і в совісті людей.

Читайте також: Той, через кого сперечався Кеннеді з Хрущовим: сьогодні народився Йосиф Сліпий

Патріотизм

Злочин, скоєний в ім’я патріотизму єсть тим більшим злочином проти народу, чим більше може подобатися, чим більше може бути приводом до похвалювання, до втіхи з того, що єсть злом. Кожний злочин патріотичний, чим більше може подобатися погано зрозумілому патріотизмові єсть спокусою, силою, котра бодай веде народ до такого стану, в котрім поняття добра і зла затираються, мішаються і заступаються взаємно. Дорогою тою, що низькому, погано зрозумілому і чуттєвому патріотизмові подобається, шириться зараза, що пожирає найліпші, бо найблагородніші народні сили.

Влада

Ті труднощі, що зв’язані з верховним проводом, розв’язуються мирно і, за Божою ласкою, корисно для загального життя. Але коли тих умов немає, а тому немає і Божого благословенства, на поверхню суспільного життя висуваються одиниці, нездібні бути провідниками, які тим самим приносять радше шкоду, ніж користь, бо замість дбати про загальне добро, вони шукають тільки заспокоєння свого власного самолюбства, тобто над загальним добром ставлять своє власне добро.

Ентузіазм та щоденний обов’язок

Легше часом кров пролити в однiй хвилi ентузiазму, нiж довгi роки з трудом виконувати обов’язки, зносити спеку дня i жар сонця, злобу людей i ненависть ворогiв, брак довiр’я своїх i недостачу помочi вiд найближчих; i серед такої працi аж до кiнця виконувати своє завдання, не чекаючи лаврiв перед перемогою, анi винагороди перед заслугою.

Читайте також: 88 років від дня народження Любомира Гузара: ТОП-5 висловлювань

Духовенство та політика

Священик може в приватному житті мати політичні погляди. Може в приватнім житті бути політиком, але не сміє бути політиком ані в Церкві, ані в сповідальниці, ані в жоднім відношенні пароха до вірних.

Спільні інтереси

Спільне добро чинить із людей одне тіло, а якраз те спільне добро є основою всякої любови. Почуття й свідомість цього спільного добра, яке лучить людей, веде людину до зрозуміння, що загальне добро — то її власне добро, а ближні її — то наче вона сама! І тому тією самою любов’ю, якою людина сама себе любить, мусить вона любити й ціле людство.

Про мудрість

Яку ми б не прив’язували вартість до самої освіти чи знання, все-таки найвищим титулом хвали в очах наших буде мудрість. Так, як чоловік, про якого можна сказати або хоч би лише подумати, "що є дурним", то буде для нас завжди предметом легковаження, хоч може прихованого, навіть тоді коли буде не знати яким багатим і коли буде мати не знати яке значне становище. Ані багатство, ані влада, ані могутність і сила не окупить глупоти й не заступить мудрости; без мудрости сила чи значення буде в найліпшім разі робити враження якогось фізичного рідкісного явища, а лише мудрість буде імпонуючим духовним людським явищем.

Про працю

Ліпше уміє ощадним бути, хто свою працю вважає не за свою лишень власність, але також за власність дітей і будучого покоління, а по части за власність цілої суспільности; хто знає, що з дарів Божих має здати колись строгий рахунок перед Богом.

Про лінь

Чоловік лінивий, до праці тяжкий, буде тягарем і для родини, і для цілої громади; не лишень маєток змарнує, але через лінивство стане з часом нездатним до праці, бо за лінивством увійде в його душу всяка гниль і всяка нечистота моральна.

Про себе

Чи я лікар, чи я хлібороб, чи я політик, щоби питати про здоровлє, про добрий бит та просвіту? Ні! Я не лікар, не хлібороб, ані політик, я отець! А вітцеви нічого не є чуже, що синів, дітей єго обходить.

Слова митрополита взяті з сайту Синод Єпископів Греко-католицької церкви

Довідково. Андрей Шептиицький (у хрещенні Роман Марія Александер; 29 липня 1865 — 1 листопада 1944) — предстоятель Української греко-католицької церкви, митрополит Галицький, архієпископ Львівський (1901—1944). Єпископ Станиславівський (1899—1900). Доктор права (1888) і богослов'я (1894).Він один із найвидатніших провідників української церкви й національного руху першої половини ХХ ст. Представник шляхетного та графського роду Шептицьких. Народився у Прибличах (Яворівський район). Здобув вищу освіту в Кракові та Бреслау]. Вступив до Чину василіян (1888). Прийняв таїнство священства від перемишльського єпископа Юліяна Пелеша (1892). Став ігуменом львівського монастиря святого Онуфрія (1896). Поставлений папою Левом XIII на єпископа Станиславівського (1899), а згодом — митрополита Галицького (1900). Як сенатор брав участь у роботі Віденського парламенту, був заступником маршалка Галицького крайового сейму (1903—1913). Послідовно захищав права українського населення. Будучи одним із найбагатших людей Галичини, щедро спонсорував українські культурно-просвітницькі товариства, надавав стипендії молодим митцям. Заснував Національний музей у Львові (1905). Стимулював економічну діяльність українців, сприяв відкриттю кооперативів. Під час Першої світової війни заарештований російськими військами (1914), вивезений до Росії (1914—1917). Повернувшись до Львова, став одним зі співзасновників ЗУНР (1918). Інтернований польською владою на Святоюрській горі (1919). Працював апостольським візитатором у Північній і Південній Америці (1922—1923), постійно піднімав українське питання на зустрічах найвищого рівня. Арештований польською владою за проукраїнську діяльність: його утримували в Познані (1923—1924), а звільнили після особистого втручання папи Пія XI.

Шептицький створив Львівську греко-католицьку богословську академію (1928). Боровся проти польської пацифікації українців (1930). Засуджував Голодомор, організував збирання харчів для голодуючих. Виступав проти політичного терору, комунізму, нацизму, радикалізму.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.