Ексголова Державної регуляторної служби Ксенія Ляпіна переконана: масовий перехід бізнесу у тінь почався лише з 1 січня цього року, відколи "спрощенців" змусили використовувати фіскальні РРО. Про це експертка заявила у коментарі "Еспресо.Захід".
"За даними Opendatabot, за січень цього року кількість зареєстрованих ФОПів скоротилась більш ніж на 10 тисяч. Це вперше за багато років кількість ФОПів зменшилась. До цього вона лише зростала, навіть у 2021 році, – каже Ксенія Ляпіна. – Офіційна статистика поки не надає дані, але у міських радах кажуть, що скасовують реєстрацію друга та третя групи спрощенців, натомість реєструють нових на першій групі. Перша група спрощенців – це підприємець, який торгує на ринку і може не використовувати РРО. Варто зазначити, що на ринках було багато підприємців другої групи. Бо якщо ФОП має хоча б одного найманого працівника, він уже не може бути на першій групі. Ось вони усіх позвільняли, зареєстрували своїх працівників як самостійних ФОПів першої групи, а свої реєстрації поскасовували".
Читайте також: Чому видати чек – це проблема для ФОПа
За словами Ксенії Ляпіної, від такої перереєстрації постраждають насамперед місцеві бюджети. Підприємці другої групи платили єдиний податок до 20% від мінімальної зарплати. Це на сьогодні 1300 грн. А от у першої групи податок становить 10% від прожиткового мінімуму. Це 248 грн.
"Це спосіб уникнути РРО, але це така собі напівтінь. Але є ФОПи, які скасували реєстрацію, але все одно торгують. Бо до незареєстрованого ФОПа у податкової нема претензій. Тому зараз виходить, що бути "чорним" підприємцем вигідно, – каже Ксенія Ляпіна. – Ще один спосіб, до якого могли додуматись тільки наші підприємці: РРО встановлюють, але воно стоїть десь у кутку, як ікона. Операції через нього не проводять: ну не купує ніхто нічого, так буває. Зрозуміло, що торгівля йде і пропускають готівку".
За словами експертки, ФОПи не хочуть працювати з РРО не тому, що не хочуть показувати реальні обороти, а тому, що для підприємця, який працює без бухгалтера, це обтяжливо, а помилки загрожують штрафами.
"От у мене є знайомий, ФОП другої групи, який має точку на ринку. Ліміт для нього – п’ять мільйонів гривень на рік. Спробуйте кількою наторгувати на п’ять мільйонів. І от жінка, яка працює у нього продавцем оформляє чек через РРО в смартфоні. Замерзлими руками у рукавицях. Що вона там набиває? – каже Ксенія Ляпіна. – При цьому великому бізнесу, який дрібниться через велику кількість ФОПів, РРО взагалі не заважає працювати. Наприклад, є торгові мережі, які працюють не як єдиний суб’єкт господарювання, а через сотні ФОПів. Так от, для мережі РРО навпаки вигідні, бо вони таким чином стежать за своїми ж ФОПами, які насправді є найманими працівниками".
Відрізнити справжнього дрібного підприємця від великої компанії, роздрібненої на псевдоФОПів можна за певними критеріями, але вони аж ніяк не пов’язані з РРО, - каже Ляпіна. - Це єдина бухгалтерія, єдиний центр постачання, зрештою, якщо це торгова мережа, то вони працюють під єдиним брендом. Однак критерії, за якими можна відрізнити справжні ФОПів від прихованої мережі, у Верховній Раді так і не затвердили.
"Мабуть, для депутатів це занадто складно. Вони постійно розповідають, що ФОПи щось приховують, а насправді роблять послуги великим ухилянтам, – каже Ксенія Ляпіна. – Суть фіскального РРО у тому, що інформація надходить онлайн у централізовану базу податкової. І що? Що це дає? Від юридичних осіб вона надходить з 2010 року. Хоч раз показали ефективність цієї системи? Викрили хоча б одну картельну змову? Насправді ці програмні РРО – це безглузда дія, яка потрібна тільки для того, аби тримати на гачку цього ФОПа. Це потрібно тільки для тиску на підприємців і корупції. Але якщо цей ФОП – частина прихованої мережі, то його це взагалі ніяк не хвилює, бо за нього будуть вирішувати юристи тієї ж мережі. Він сам жодних господарських рішень не приймає. То з ким ви боретесь?"
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook–сторінку.