Український уряд після кризи у 2014 насправді підняв і побудував країну. Бо діяв розумно і ефективно. Це досі мало хто цінує.
Що нам потрібно було тоді і потрібно зараз для перемоги? Підтримка заходу, внутрішнє єднання і готовність жертвувати усім для перемоги.
Ми збудували армію, отримали безвіз, підняли українське кіно і культуру загалом.
Ми після 2014 року робили все кожен на своєму місці для євроінтеграції і підтримки України у боротьбі з Росією. Це приводило до того, що Україна поступово міцніла, а агресор боявся продовжувати почату 2014 році війну. Очевидно, було багато помилок, але країна розвивалася.
Я, наприклад мав честь очолювати українську сторону парламентського комітету Асоціації Україна -ЄС. Мій візаві від Європарламенту Андрій Плєнковіч зараз прем'єр Хорватії, членкиня нашого комітету Кая Каллас прем'єр-міністр Естонії, кожен учасник нашої спільної групи - великий європейський політик. Ми досі підтримуємо зв'язки, товаришуємо з багатьма колегами.
Цього вдалося досягти завдяки постійному спілкуванню, спільній участі у конференціях і різних заходах. Це і називається парламентською дипломатією.
Що робить теперішня влада у час війни? Намагається цю дипломатію заборонити. Забирає дипломатичні паспорти у членів парламенту.
У чому суть цієї дії? Я, наприклад без відрядження не використовував дипломатичний паспорт на кордоні. Це корупційний злочин. Але завдяки тому, що він у мене був , вільно і без зайвої бюрократії заходив у парламенти європейських країн і установи ЄС. Декілька разів цей паспорт у кишені рятував мене і інших колег від російських провокацій за кордоном.
Так, це було до повномасштабного вторгнення. Після 24- го лютого ні я, ні члени моєї родини за кордон не виїжджали. Але я був переконаний, що влада запросить депутатів, політиків і принаймі спитає: чим ви можете допомогти перемозі? Давайте працювати разом!
Ні! Нічого подібного! Навпаки! Скасували незаконно паспорти (закон не дає права МЗС ліквідовувати паспорти депутатів Верховної Ради).
Головне - принизити парламент, бо ж паспорти скасували і у депутатів провладної фракції. Щоб показати їм, що вони ніхто, що Кулебі чи тому, хто давав йому вказівку з ОП плювати глибоко на закон.
Замість того, щоб об'єднати на боротьбу.
Який ЄС, яке верховенство права, якщо МЗС на нього плювати.
Влада пишається закриттям українського телебачення і продовжує телемарафон, який усім набрид і який ніхто не дивиться. Навіщо? Щоб з бюджету фінансувати олігархів, яким належать канали -учасники марафону і обмежити критику влади. Це дивно. Бо для перемоги не критика головне. Можна було спокійно обговорити правила гри з усіма виробниками телеконтенту і навпаки збільшити його виробництво для людей, які спільно воюють з російськими нацистами.
І, нарешті кіно. Навіть в умовах бюджетного дефіциту ми відродили після Майдану українське кіно, створили УКФ для підтримки культури. Вони все скасували. Так, під час війни усі ресурси для армії. Але ж своє "велике крадівництво" влада і далі у бюджет пхає поправками до ледь не кожного закону!!!
Кіно важливе!!! "Віднесені вітром" знімали у часи великої депресії! Кіно дає нації віру!
Українське кіно зараз могло б бути найбільшим агентом нашого впливу на союзників для нашої підтримки і джерелом натхнення для українців у складні часи!
Але його не фінансують. А цензурний марафон фінансують!!!
Ми не повинні мовчати про все це. Бо як кажуть наші героїчні військові: війни виграють не армії, війни виграють народи!
Про автора. Микола Княжицький – народний депутат України, фракція "Європейська Солідарність".
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.