Масовані ракетні атаки 10 та 11 жовтня, які залишили без електропостачання сотні населених пунктів, показали, що насправді більшість з нас не готові до надзвичайних ситуацій, які можуть виникнути взимку. Про запаси питної води почали згадувати уже після того, коли вона зникла. Так само зі свічками: у понеділок у магазині біля мого дому панічно купували навіть лампадки. Павербанки виявились повністю не зарядженими (бо коли ними не користуєшся, вони також втрачають заряд).
Ці обстріли ще раз показали, що як би ми не вірили у ЗСУ та комунальні служби, маємо бути готовими до того, аби пережити кілька днів без світла, води та тепла. Як до цього підготуватись жителям міст, "ЕЗ" розповів керівник школи виживання "Білі вовки", полковник запасу Сергій Білоус.
Головне – запаси води
У найскладнішій ситуації – жителі багатоповерхівок, які звикли покладатись на роботу комунальних служб. Якщо зникає електроенергія, велика ймовірність, що зникне і водопостачання. У цьому ми уже переконались 10 жовтня. Тому перше, про що треба подбати – достатній запас води для приготування їжі та технічних потреб.
За армійськими нормами, запас добовий запас води на оду особу – 50 літрів. Цивільним бажано мати хоча б 2-3 шестилітрових пляшки води, які продаються у магазині (у них великий термін придатності). Додатково варто зробити запас водопровідної води, щоправда, час від часу її доведеться міняти, бо вона псується. Окрім того, варто вивчити, де у вашому районі є артезіанські свердловини, джерела, криниці чи бювети, де можна набрати воду, якщо запаси закінчаться, а водопостачання ще не відновлять.
Читайте також: Якщо не буде світла: Чим варто запастись на випадок серйозних перебоїв з електрикою
Щодо криничної чи джерельної води, то її обов’язково знезаражувати. Для цього є спеціальні таблетки для знезараження води, але можна використовувати звичайний йод: 8 – 10 крапель на літр води. Дати відстоятись і обережно злити воду, намагаючись не бовтати осад. Таку воду уже можна пити, але бажано ще прокип’ятити хвилин 10-12, аби вбити усі бактерії.
Найбільша проблема, з якою стикатимуться люди – це справлення фізичних потреб. Унітазний бачок за раз зливає 15 літрів води, тому це нераціональне води у критичних ситуаціях. Тому краще справляти свої потреби на вулиці. Звичайно, не поперед двору. Можна для цього облаштувати якесь місце.
Як не замерзнути у квартирі, якщо не буде теплопостачання
Якщо не буде тепла у квартирах, то перше, треба правильно вдягатись. Тобто за принципом капусти: не один теплий светр, а багато шарів. Тоді між одягом утворюється повітряний прошарок і така комбінація одягу працює за принципом термоса.
Якщо треба виконати якусь фізичну роботу, щось з себе обов’язково треба знімати, аби не спітніти. Через вологий одяг тепло тіла виходить у 25 разів швидше.
Ноги мають бути сухі та теплі. Також ноги не мають пітніти. Бо якщо змерзли ноги, теплий одяг не допоможе.
Зігріватись треба також правильно. Якщо людина змерзла, вона зазвичай тягне руки до джерела тепла. Зігрілись руки і здається, ніби ви уже зігрілись. Це не так. Насправді зігрівання тіла має йти від центру до периферії. Бо поки кров дійде від кінцівок до центру, вона охолоне. Відігріватись треба маховими рухами руками і ногами.
Якщо є можливість нагріти воду(якщо нема газу, це можна зробити, розпаливши багаття на вулиці) її можна налити у грілки, пет-пляшки. Прикладати до з-заду до шиї, або у пахові ділянки: під руками та між ногами.
Якщо багатокімнатна квартира, треба усім згуртуватись в одній кімнаті, законопатити усі вікна. Спати треба штабелями, аби гріти один одного тілом. Хто крайній змерз, залізає в середину. Так ми гріємось на природі.
Оптимальний спосіб приготування їжі – на багатті у дворі
Зараз багато купують туристичні газові балони, аби можна було на них готувати, якщо зникне газ. Але треба мати на увазі, що деякі з них можна повторно заправляти, деякі – ні. Ти, що не заправляються, вистачає максимум на 5-7 повноцінних приготувань їжі, а коштують недешеву. Тому купувати їх нема потреби, особливо, якщо ніколи раніше ними не користувались. Є газові балони, які можна заправляти паливом. Їх принаймні можна потім використовувати на дачі.
Однак при використанні газових балонів у квартири, треба зважати заходи пожежної безпеки. Балон має стояти біля вікна: у разі вибуху не хату рознесе, а піде назовні.
Є ще бензинові туристичні пічки. Це непоганий варіант: купили каністру бензину, поставили на балконі і там же й готуєте їжу. У жодному рані не у кімнаті.
Однак найпростіший спосіб – багаття на вулиці. Якщо нема дров, то хмиз все одно можна десь назбирати. Достатньо кількох цегол та листа бляхи, аби зварити їжу. Знадобитися і мангал. Зрештою, треба об'єднуватись з сусідами і готувати разом – так витрачатимете менше дров.
Щодо їжі, то вона має бути насамперед калорійною. Бо калорії – це енергія, а енергія – це тепло. Найпростіше, зварити макарони, викинути туди тушонку чи якусь консерву – і є готова ситна страва, яку не треба довго готувати.
Зв’язок – лише за графіком
За умови поганого мобільного зв’язку телефони швидко розряджаються. Звичайно, є павербанки, але їх теж треба використовувати економно, бо не відомо, коли буде можливість їх зарядити.
Заздалегідь варто домовитись з людьми, з якими найчастіше спілкуєтесь, коли виходитимете на зв’язок. Принаймні аби дати знати, що усі живі та здорові.
Між цим телефон краще вимикати взагалі, або принаймні відключати мобільні дані.
Телефони також варто використовувати по черзі: аби не було, що кожен дивиться новини у своєму гаджеті, а потім раз – і нема жодного зарядженого телефону на всю сім’ю.
Про що варто подбати заздалегідь
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.